Усі обговорили (і засудили) Євгенію Більченко з університету Драгоманова. Там же викладають противниця ЛГБТ, корупціонер і захисник плагіату. А ще вас можуть зводити до церкви замість пар

В середині січня професорка культурології Євгенія Більченко з Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова опинилася в центрі скандалу. Більченко назвала закон про українську мову «звичайним фашизмом», а Україну — «онкохворою американською колонією». Крім того, вона виступала на каналах «ДНР» і їздила робити творчі вечори до Москви і Санкт-Петербурга. Євгенія Більченко — не єдиний викладач в НПУ, чия діяльність викликала суперечки. Декан одного з факультетів Ганна Турчинова бореться з «гендерною» змовою, ректор Віктор Андрущенко здавав приміщення своїй доньці у 20 разів дешевше, ніж іншим орендарям, а завкафедри культурології Віктор Бондаренко був співавтором указу, який призвів до популярності псевдонаукових публікацій. «Бабель» коротко розповідає про цих людей і згадує, як студентів НПУ водили до церкви замість пар.

Професорка кафедри культурології Євгенія Більченко вважає мовний закон «фашизмом», виступає на каналі «ДНР» і кається за участь у Революції гідності

На сторінці в Facebook Євгенії Більченко написано: «Поет, культуролог, дисидент, рокер, скоморох, доктор наук, професор, невідомо хто в цій країні». Жінка пише вірші і активно захищає права російськомовних людей, який нібито утискають в Україні. В середині січня Більченко потрапила у скандал після того, як назвала Україну тоталітарною державою і «онкохворою американською колонією», в якій «процвітає неонацизм», а закон про українську мову в сфері обслуговування — «звичайним фашизмом».

Заяви професорки спровокували шквал критики і невдоволення — не тільки в мережі, але і в самому університеті. Деякі студенти підтримали викладача, але більшість вимагала звільнити Більченко. Студентка магістратури Марія Прошковська навіть повідомила, що йде з університету, тому що керівництво вишу ніяк не відреагувало на проросійські заяви викладачки.

У 2013—2014 роках Євгенія Більченко була прихильницею Євромайдану і волонтеркою, співпрацювала з «Правим сектором» та допомагала з поставками речей і амуніції добровольцям на Донбасі. Однак пізніше вона змінила свої погляди, розкаялася в тому, що підтримувала Майдан, і заявила, що прикидалася волонтеркою, щоб її «не чіпав український режим». У 2018 році вона розповіла історію про зміну своїх поглядів на каналі «ДНР». «У мене була чітка картина, що на Донбасі знаходиться російська армія і люди пішли воювати з російською армією. Того, що я побачила на війні, було досить, щоб зрозуміти, хто вбиває мирних людей, і що російської регулярної армії там немає», — сказала вона.

Двадцять четвертого січня викладачка звернулася до президента Володимира Зеленського та попросила захистити її. Попри те що багато людей вимагали звільнити Більченко, поки що таких повідомлень на сайті університету немає, і, за її словами, ректор Віктор Андрущенко звільняти її не збирається.

Завідувач кафедри культурології Віктор Бондаренко був співавтором указу, який призвів до того, що на освітньому ринку почали випускати безліч псевдонаукових статей

Сьогодні Віктор Бондаренко обіймає посаду завідувача кафедри культурології. Однак у 2011—2014 роках він був директором департаменту атестації кадрів у Міністерстві освіти, яке тоді очолював Дмитро Табачник. У співавторстві з ним Бондаренко написав наказ № 1112, який також називали «наказ про пʼять статей». За цим документом, щоб захистити кандидатську дисертацію, аспірантам потрібно було опублікувати як мінімум пʼять статей у наукових журналах за три-чотири роки.

Учені створили петицію, де вимагали скасувати рішення. Співавтор петиції Олексій Болдирєв пояснював, що виконати вимогу практично неможливо: «У більшості наукових спеціальностей спланувати і провести дослідження, написати якісну статтю і опублікувати її в журналі, що рецензується за 9—10 місяців, просто неможливо. [...] Якщо ж неможливо зробити якісні статті, люди писатимуть погані [...]. У наказі не було ніяких вимог до якості — тобто рецензування журналів». Наказ призвів до того, що зʼявилася безліч журналів-«мурзилок», які згодні надрукувати будь-яку кількість псевдонаукових статей.

У 2014 році Бондаренка звільнили з МОН, проте вже в 2015 році його обрали членом Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО). Це обурило суспільство — журналісти писали, що, працюючи в міністерстві, Бондаренко займався «корупціогенними» питаннями, які будуть тепер в компетенції незалежного агентства. Результати виборів розкритикували і в МОН, яким керував уже Сергій Квіт. «Люстрація вберегла Віктора Дмитровича [Бондаренка] від численних звинувачень у корупції», — пишуть у заяві МОН. В результаті Бондаренка виключили зі складу НАЗЯВО як людину, яка підпадає під закон «Про очищення влади».

Декан Ганна Турчинова палко критикує «гендерну ідеологію» і вважає, що вона може змінити сексуальну орієнтацію дітей

У червні 2018 року правозахисні організації вимагали звільнити Ганну Турчинову — декана одного з факультетів університету і дружину колишнього секретаря РНБО Олександра Турчинова. Причина — її заяви щодо ЛГБТ.

Спочатку у своїй колонці «Гомодиктатура. Як розбещувати дітей» вона розкритикувала антидискримінаційні поправки до підручників, які запропонував Інститут модернізації змісту освіти. Ганні не сподобалося, що слово «батьки» в підручниках пропонують замінити на слово «рідні», тому що «це пропаганда гендерної політики». Такі підручники, вважає Ганна, можуть змінити сексуальну орієнтацію дитини, а гендерна політика в цілому розрахована «на ліквідацію класичної моделі сімʼї».

Пізніше «Громадське» поговорило з Турчиновою і попросило її пояснити свої висловлювання. Тоді декан назвала гомосексуальність відхиленням від норми і сказала, що жінок в Україні ніхто не дискримінує, а якщо вони захочуть, то можуть працювати в шахтах і укладати асфальт. «Є жіночі професії, а є чоловічі. Будьте чоловіками, якщо хочете, щоб жінки вас любили», — сказала вона журналісту.

Правозахисники Центру інформації про права людини назвали її заяви «дискримінаційними, гомофобними і антинауковими» і сказали, що Турчинова порушує принципи державної політики в сфері освіти. Правозахисники закликали університет звільнити Турчинову, а МОН — організувати нагляд за діяльністю НПУ. Але це ні до чого не призвело — Турчинова досі працює в університеті.

Назіп Хамітов, професор філософії — захищає плагіат і лікує афоризмами

Філософа Назіпа Хамітова критикували в наукових колах як людину, яка захищає плагіат. На зустрічі з міністром освіти і науки Лілією Гриневич Хамітов висловив думку, що питання критеріїв плагіату є вторинним щодо питання новизни наукової праці. Проблему з плагіатом у наукових текстах у цілому він називав теж «вторинною». Така позиція обурила інших учених. Їхні аргументи зводилися до того, що наукова новизна не має ніякого сенсу, якщо робота вкрадена.

Хамітов також розробив «афоризмотерапію». Ідея полягає в тому, що від психологічних травм і комплексів можна лікуватися за допомогою афоризмів. «Сенс афоризмотерапії в тому, щоб, глибоко проаналізувавши внутрішній світ людини, сформулювати її ключові афоризми, які пробудять сплячі можливості і позитивно змінять її ставлення до життя, а значить і саме життя», — пояснює Хамітов.

У 2002 році Назіп Хамітов видав книгу «Таємниця чоловічого і жіночого: афоризми, що зцілюють». У ній філософ стверджує, що будь-який душевний конфлікт — це «порушення гармонії між мужністю і жіночністю», а афоризми, які входять до книги, допомагають цю гармонію відновити.

Ректор університету Віктор Андрущенко — здавав приміщення в оренду дочці у 20 разів дешевше, ніж усім іншим

У 2017 році журналісти «Слідство.Інфо» зʼясували, що одне з приміщень НПУ орендує Інститут екології, економіки і права. Всього за 3,5 гривні за квадратний метр, але тільки цей інститут — інші орендарі платять набагато більше. Річ у тім, що серед засновників ІЕЕП є дочка ректора НПУ Віктора Андрущенка, Тетяна.

Ректор заявляв, що ціну на оренду формує не ВНЗ, а Фонд держмайна. Однак навпроти приміщення, яке орендує інститут дочки ректора, знімає корпус «Вісконсинський міжнародний університет (США) в Україні» і платить на місяць 67 гривень за квадратний метр. Тобто майже удвадцятеро більше.

БОНУС: Одного разу студенти замість пар ходили на молебень

У 2017 році університет опинився в центрі уваги ще раз — через церкви. Замість пар студентів відправили на молебень до Володимирського собору на честь Дня працівників освіти. У соціальних мережах і на сайті університету писали, що молодих людей «запрошують» на молебень, але самі студенти заявили, що на захід їх відправили примусово. Для дівчат навіть встановили дрес-код — вони мали зʼявитися до церкви в хустках і спідницях, щоб мати «нормальний вигляд».

Ініціатива ВНЗ не сподобалася студентам. Вони писали десятки обурених постів у Facebook, а частина студентів влаштувала акцію протесту. Молоді люди прикріпили до одягу аркуші з написом «Мене змусили прийти сюди замість пар». Колишній голова студентської ради НПУ Сергій Зайченко зазначив, що така ситуація повторювалася щороку.