Активісти три роки боролися за сквер імені Василя Cліпака в Києві на Подолі і перемогли. Вони провели конкурс і обрали макет — але він нікому не подобається

Арт-сквер імені Василя Cліпака намагаються облаштувати на Андріївському узвозі в Києві з 2017 року. Цим займається громадська організація «Музичний батальйон». З самого початку «Музбат» зіштовхнувся з труднощами: ділянку орендувала приватна компанія, питання її передачі для скверу довго не хотіли розглядати в Київраді. Активісти створили петицію, зібрали підписи і виграли — на ділянці дозволили обладнати сквер. «Музбат» оголосив конкурс проєктів міського простору і памʼятника Cліпаку. В середині грудня організатори показали макет, який переміг у конкурсі — і потрапили під хвилю критики. Кореспондентка «Бабеля» Катерина Мещерякова вивчила історію створення скверу, поговорила з керівником проєкту Оксаною Пономарьовою і урбан-дизайнером Іллею Царенком і розповідає, як активісти боролися за сквер і чому макет не подобається городянам.

Арт-сквер імені Василя Cліпака, українського оперного співака і добровольця, планують облаштувати в Подільському районі Києва на перетині вулиць Боричів Тік і Андріївський узвіз. За планом сквер має стати культурним простором, де зможуть виступати музиканти та інші артисти. Брат добровольця Орест Сліпак розповідав, що створити сквер саме там придумав сам Василь. Він мріяв, щоб на Андріївському узвозі, «мистецькій перлині» Києва, звучала українська музика.

Усе почалося у 2017 році, коли активісти провели на місці майбутнього скверу урочисту церемонію і заклали памʼятний камінь. Однак зʼясувалося, що облаштувати сквер просто так не можна. Ще у 2005 році Київська міська рада віддала ділянку в оренду приватній компанії «Фірма «Сула», яка займається будівництвом та орендою нерухомості. Фірма орендувала ділянку на 25 років і планувала побудувати там ресторан, магазин товарів для творчості та виставковий зал.

«Музбат» звернувся до міської влади, але справа довго не рухалася з місця. У жовтні 2017 року керівники всіх фракцій Київради запевнили волонтерів у тому, що готові підтримати проєкт, а комунальна організація «Київзеленбуд» мала підготувати відповідне рішення. Однак врешті-решт питання просто вилучили з порядку денного.

Уже в лютому 2018 року музикант і засновник групи TaRuta Євген Романенко зареєстрував на сайті Київради петицію, в якій просив надати ділянці на Андріївському узвозі статус скверу. Цю ініціативу підтримали десятки відомих городян — музиканти Олег Скрипка, Святослав Вакарчук, Сашко Положинський, поети Ліна Костенко і Дмитро Павличко, нардепи Єгор Соболєв та Юрій Левченко. Третій президент України Віктор Ющенко і Національна спілка художників України писали Віталію Кличку листи, в яких просили підтримати ініціативу облаштування скверу.

В результаті петицію підписали 10 219 осіб. У травні 2018 року мер Києва Віталій Кличко доручив відповідальним комісіям розглянути її, а в жовтні депутати прийняли рішення почати облаштування скверу та домовитися з попереднім орендарем. Офіційно ділянка отримала статус скверу в листопаді 2018 року, а в лютому 2020 року Київрада розірвала договір з компанією «Фірма «Сула».

У серпні 2019 року «Музбатальйон» оголосив конкурс на проєкт памʼятника Василю Сліпаку, який встановлять у новому сквері. В оголошенні йдеться тільки про памʼятник музиканту, але в положенні про конкурс, яке є на сайті, сказано, що потрібно придумати і скульптуру, і проєкт «творчого простору». Було кілька вимог — у сквері має бути амфітеатр, сцена, огорожі, ліхтарі, дерева, трава і власне памʼятник. Конкурс тривав до 30 вересня 2019 року.

Макет скверу і памʼятник показали в грудні 2020 року. Композицію придумали скульптори Віктор і Богдан Рябови, вони ж працювали і над макетом скверу разом із командою «Музбату». Інші конкурсні роботи можна подивитися ось тут.

Проєкт скверу і сам памʼятник музиканту багатьом не сподобався. Кияни почали його критикувати, а найбільше обурювались у місцевій Facebook-спільноті «Подоляночка». Там вважають, що сам памʼятник — це кіч, а його зовнішній вигляд і місцерозташування потрібно обговорювати з городянами. Люди вважають, що ділянка дуже маленька, що там просто не помістяться всі обʼєкти, які задумали організатори, а ще там мало зелені. Окрема претензія — організатори скверу не налаштовані на діалог з жителями Подолу, а обговорити композицію їх запросили вже після того, як почали відливати стелу.

Члени громадської організації «Андріївський узвіз» у відкритих листах до президента Володимира Зеленського та мера Києва Віталія Кличка написали, що проєкт недостатньо професійний.

«У місті не заведено створювати щось без обговорення з його мешканцями», — каже міський планувальник і урбан-дизайнер Ілля Царенко. Він вважає, що якщо організатори не проводили дослідження, не обговорювали проєкт з жителями міста, а технічне завдання прописували без цих етапів, то макет поганий, оскільки не враховує контексту й інтересів користувачів.

«Громадська організація не представляє все суспільство, вона не провела обговорення, але вирішила, що простір має включати амфітеатр, огорожі та мінісцену. Чому саме це — неясно. Субʼєктивні рішення в міському просторі завжди закінчуються марно витраченими коштами і негативом з боку суспільства», — додає Царенко.

Один з організаторів проєкту Михайло Пруцаков сказав, що скульптурна композиція перемогла в конкурсі, який «проводили із залученням провідних скульпторів і родичів [Василя] Сліпака», і обіцяв інформувати про роботу над проєктом. Він уточнив, що макет не остаточний і його будуть доопрацьовувати із залученням професійних ландшафтних дизайнерів.

Керівник проєкту «Українська історія в камені» громадського обʼєднання «Музичний батальйон» Оксана Пономарьова в коментарі «Бабелю» пояснила, що інформація про конкурс та деталі для участі були відкритими, їх розмістили і в інтернеті, і офлайн — на банері у сквері імені Василя Сліпака на Андріївському узвозі ще влітку 2018 року. Брати участь могли і студенти НАОМА, і скульптори з багаторічним досвідом. Ескіз скульптури, який став предметом дискусій, не є остаточним.

«Це загальна практика — зробити ескіз, в який вносять зміни після консультацій з фахівцями. Безумовно, робота над ескізом триває. Ми залучили фахівців з багаторічним досвідом у цій галузі», — каже Оксана.

Вона додає, що «Музбат» оголошував конкурс не на весь сквер, а тільки на скульптуру. «Сквер і його облаштування — це зона відповідальності місцевої влади. Ми як автори петиції взяли на себе ініціативу створити скульптуру Василя Сліпака і подарувати її місту. Ми не виходимо за межі чинного законодавства», — каже Оксана.

Рішення про облаштування самої ділянки прийняли в КМДА ще в 2018 році. І облаштовувати сквер мала міська влада. Але цього досі ніхто не зробив, і ділянка залишається занедбаною.