Тексти

Прибічники Трампа використали соцмережу Parler, щоб організувати напад на Капітолій. Apple і Google видалили додаток із магазинів, а потім 50 терабайтів даних вкрали хакери

Автори:
Яна Собецька, Євген Спірін
Дата:

Артем Марков / «Бабель»

Соцмережа Parler у 2020 році стала однією з найпопулярніших. Коли Facebook і Twitter посилювали модерацію, вона здобула репутацію «бастіону свободи слова» в інтернеті. За останній рік кількість користувачів Parler зросла на понад 10 мільйонів. Платформу полюбили конспірологи, ультраправі та прихильники Дональда Трампа. Після штурму американського Капітолія все змінилося. Parler заблокували в Apple і Google. Amazon позбавила платформу хостингу — тепер соцмережа недоступна. У Parler кажуть, що Apple, Amazon і Google просто хочуть позбутися конкуренції. Компанія вже подала до суду на Amazon. Цим проблеми платформи не обмежуються. Десятого січня з Parler викрали понад 56 терабайтів даних — 150 мільйонів фотографій, понад мільйон відео та іншу інформацію. Прибічники Дональда Трампа почали переходити в Telegram.

Parler — американська служба мікроблогів, створена у 2018 році Джоном Матце і Джаредом Томпсоном. Вона подібна до Twitter і дозволяє публікувати короткі повідомлення — «парлеї», які користувачі можуть коментувати та репостити. Генеральний директор Parler Джон Матце називає соцмережу «бастіоном свободи в інтернеті». Parler вважає, що людину не можна блокувати за її точку зору, і заохочує користувачів «вільно висловлювати свою думку». Саме це відрізняє її від Facebook чи Twitter. Порно, погрози вбивства, торгівля наркотиками тощо у Parler усе ж заборонені.

У Parler вже перейшли Proud Boys, деякі члени адміністрації Дональда Трампа, а ще — послідовники QAnon. Це конспірологічна теорія, яка стверджує, що чинний очільник США веде таємну війну проти демократів-педофілів. Після поразки Дональда Трампа на президентських виборах у США в Parler почали реєструватися дедалі більше користувачів, переконаних, що демократи «вкрали» вибори. Якщо ще в липні кількість користувачів платформи становила півтора мільйона, то до грудня 2020 року вона сягнула майже 15.

Spencer Platt / Getty Images

Win McNamee / Getty Images

Разом з новими користувачами на платформі з’явилося багато спаму та порнографії. У Parler, на відміну від Facebook і Twitter, користувачі самі приховують контент, який вважають недоречним. Пости, які містять спам, погрози насильства або пропагують незаконну діяльність, розглядає так зване «журі», до якого входять добровольці. Ще кілька місяців тому їх було 200. Коли незаконного контенту побільшало, Parler набрала нових волонтерів-модераторів і почала виплачувати їм щомісячну «стипендію», але публікації дедалі частіше викликали незадоволення партнерів. Чотирнадцятого грудня компанія Amazon, яка надавала Parler хостинг, позначила чотири пости як такі, що «явно спонукають людей до насильства» і порушують умови надання послуг. Parler видалила їх, проте після штурму Капітолія соцмережа зіткнулася з новими проблемами.

Багато прибічників Трампа, які прибули до Вашингтону, охоче ділилися планами штурму в Parler. Деякі користувачі обговорювали можливість таємно провезти зброю до столиці. Один із прибічників Трампа, Алі Александр за кілька днів до протестів опублікував на своїй сторінці в Parler звернення до 41 тисячі фоловерів, у якому пообіцяв, що «якщо DC застосовуватиме силу... ми теж».

Протестувальник із прапором «Трамп — мій президент» спускається сходами Капітолія. Вашингтон, 6 січня 2021 року.

Серед публікацій, позначених до розгляду модераторами, були заклики вбити Майкла Пенса. Подібні меседжі, хоча й у меншій кількості, ширилися у Twitter, Facebook та Instagram. У тренди Twitter, наприклад, минулої суботи вийшло словосполучення Hang Mike Pence. Уже до вечора платформа його заблокувала.

Parler була найпопулярнішим додатком в американському App Store. Але в пʼятницю Google прибрав її з Google Play за те, що платформа дозволяла «розпалювати насильство». Наступного дня те саме зробила Apple — у компанії повідомили, що не повернуть додаток до магазинів, допоки соцмережа не покращить систему модерації. Згодом проти Parler виступила й Amazon. Вона відмовилася надавати соцмережі послуги веб-хостингу через 98 прикладів контенту, що розпалює ненависть.

Користувачі Parler розцінили це як наступ на свободу слова. Генеральний директор Джон Матце назвав дії «скоординованою атакою, спрямованою на те, щоб знищити конкурентів на ринку». Parler подала на Amazon до суду і звинуватила компанію в порушенні антимонопольного законодавства й умов контракту. В Amazon назвали позов «безпідставним». Представники компанії зазначили, що тижнями попереджали Parler про протиправний контент, однак його кількість зростала. Одинадцятого січня Parler стала недоступна. Джон Матце повідомив, що після заяв Amazon, Google і Apple інші хостингові компанії не хочуть з нею працювати, тому платформа буде недоступна «довше, ніж очікувалося». Згодом Parler зареєструвала домен на веб-хостингу Epik.

Одночасно з блокуванням компанія опинилася в центрі ще одного скандалу, пов’язаного з масштабним витоком даних. Коли в суботу Amazon Web Services повідомила, що через 24 години припинить надавати хостинг Parler, хактивістка @donk_enby викачала майже весь сайт, скориставшись вразливістю в системі. Загалом це 56,7 терабайта даних і 412 мільйонів файлів, зокрема 150 мільйонів фотографій та понад мільйон відео з метаданими. Вони можуть розповісти, де сторонники Трампа перебували під час штурму Капітолія. Усю цю інформацію @donk_enby завантажила до Internet Archive — сайту, який зберігає старі версії веб-сторінок.

У Reddit і Facebook зʼявилися пости про те, що внаслідок витоку вдалося отримати багато приватної інформації — водійські права, ідентифікаційні картки тощо. Користувачі казали, що хакери отримали доступ до приватних даних, бо комунікаційна компанія Twilio припинила співпрацю з Parler і платформа втратила двофакторну аутентифікацію. Сама @donk_enby зазначає, що насправді це тут ні до чого. За її словами, Parler просто бракувало базових заходів безпеки, які могли б завадити автоматичному веб-скрапінгу. Інформація про приватні дані користувачів, схоже, теж не зовсім правдива. «Усе, що ми викачали, було публічно доступним. Ми просто це увіковічнили», — каже хактивістка.

«Бабель» звернувся за коментарем до Parler.