Що відбувалося у світовій музиці? Дуа Ліпа стала головною попспівачкою планети, Майлі Сайрус теж молодець, а Леді Гага — ні. Підсумки-2020

«Бабель» і компанія LG підбивають музичні підсумки року. На наше прохання Саша Варениця, засновник лейбла Popcycle Records і музичного агентства «Багато води», відмотав плівку на початок і послухав все найважливіше ще раз. Він називає головний попхіт 2020 року, згадує треки Леді Гаги, Дуа Ліпи та Майлі Сайрус, на кількох прикладах пояснює, чому британським електронщикам немає рівних, і вихваляє естетику 1980-х — а ми пояснюємо достоїнства лінійки портативних колонок LG XBOOM Go.

Попхіт року: Harry Styles — “Adore You”. Британський бойз-бенд One Direction прийнято зустрічати глузуванням. Невже комусь ще цікаві балади солоденьких хлопчиків про нерозділене кохання? Гаррі Стайлз зламав шаблон «солоденького хлопчика» ще у 2017 році, коли знявся у воєнній драмі Крістофера Нолана «Дюнкерк». А у 2020 році він тріумфально запустив сольну карʼєру. Стильний романтичний попрок у дусі пізніх A-Hа — як же ми скучили саме за такою попмузикою!

Ностальгія року: Kylie Minogue — “Magic”. Диско, неон, ретровейв, софіти та диско-кулі. Здавалося б, ну скільки можна? Але солідна попмузика (за виключенням репу, трепу, латини та тропікал хаусу) сьогодні може спиратися виключно на естетику 1980-х. Невипадково майже всі головні попальбоми 2020 року — The Weeknd, Dua Lipa і навіть The Killers — просякнуті духом тієї епохи. Найдалі за всіх у пристрасті до ностальгії пішла Кайлі Міноуг. Її новий альбом називається Disco — і він очікувано прекрасний.

Мати року: Jessie Ware — “What’s Your Pleasure”. Британська соул-співачка Джессі Вейр не побоялася взяти паузу на піку слави і надовго пропала з радарів. Куди? Чому? Зʼясувалося, що за час довгої відпустки вона народила двох дітей і тихо повернулася до роботи у студії. Без поспіху і жодних дедлайнів Джессі Вейр записала цілісний, ретельно продуманий попальбом, в якому зібрала безліч приголомшливих музичних ідей і свіжих рішень. Якщо секрет ідеальної попмузики — це відсутність поспіху, то слід негайно долучитися до руху «слоулайферів»!

Камбек року: Roisin Murphy — “Something More”. «Джессі Вейр і Дуа Ліпа, я прийшла за вашими перуками, с*чки!» — заявила в недавньому інтервʼю невʼянуча королева диско Ройшн Мерфі. Зухвалий тон виправданий: роки минають, а британська діва настільки ж неймовірна, як і 22 роки тому, коли весь світ божеволів від її пісні "Sing it Back" — тоді ще у складі гурту Moloko. Ройшн мріяла стати зіркою світового масштабу, рівня Кайлі Міноуг або Мадонни — їй забракло зовсім трошки, і це сильно вдарило по її самолюбству. Довгих 13 років вона експериментувала, поки зрештою не прийшла до гармонії та балансу. Її новий альбом Roisin Machine — це яскраві, виразні, комерційно успішні диско-бойовики.

Несправедливість року: The Weeknd — “Blinding Lights”. У 2020 році від цієї пісні неможливо було сховатися. Вона була не просто в гарячій, у пекучій ротації всіх радіостанцій і музичних телеканалів — і породила безліч наслідувань (послухайте, наприклад, український хіт TAYANNA «Ейфорiя» ). Здавалося, цього року The Weeknd збере всі можливі премії та нагороди. Усі сильно здивувалися, коли він не отримав жодної номінації на Grammy. Стався скандал, який вдарив по репутації премії.

Почуття міри року: Dua Lipa, Angele — “Fever”. У 2020 році Дуа Ліпа стала головною попспівачкою планети. Її альбом Future Nostalgia — це гігантський проєкт із дорогими кліпами, потужними хітами і агресивною промокампанією. Якоїсь миті її стало забагато. Здавалося, ще крок і співачка перетвориться на власну пародію. Але Дуа Ліпі пощастило з мудрою і пильною командою. На контрасті з мегаломанськими альбомом вони випустили просте, ледве не аматорське відео на дует з маловідомою французькою співачкою Angele. Дуа Ліпа тут не жива попікона, а звичайна дівчина із сусіднього підʼїзду — і це зачаровує.

Характер року: Mylie Cyrus — “Midnight Sky”. Якщо Дуа Ліпа — ідеально тренована, навчена роботі на камеру, але загалом доволі картонна й одноманітна попспівачка, то Майлі Сайрус — справжня бестія, яка пожирає серця. Вийшов її глем-альбом Plastic Hearts, і Майлі нарешті дозволили випустити назовні всіх її демонів (а їх, схоже, чимало): кричати на все горло, видавати паскудну рок-н-рольну хрипоту і вдаватися до скандальних образів Кортні Лав і Деббі Харрі з Blondie. Майлі Сайрус настільки розласилася, що навіть невинну “Last Christmas” виконала у стилі Guns N`Roses.

Непорозуміння року: Lady Gaga — “Rain on Me”. З кінця нульових Леді Гага бомбувала планету пауер-поп хітами. Потім записала затишний джазовий альбом з ветераном Тонні Беннетом. Минуло ще кілька років, і вона заспівала дуетом з Metallica, а після цього підкорила всіх несамовитим кантрі в дуеті з Бредлі Купером. На цьому б і зупинитися, але Леді Гага вирішила висловитися на тему електронної танцювальної музики. Виявилося, що на ній вона знається вкрай погано. Новий альбом Chromatica звучить так, ніби його зробили у 2002 році — це старомодний filtered house і диско-хаус. Приголомшлива невдача.

Працівники року: Drake, Future — “Life is Good”. Дрейк знову попереду планети всієї. Його дует з репером Future — зухвало сміливий експеримент: в одному синглі кострубато склеєні дві пісні, які жодним чином не повʼязані між собою. У першій читає сам Дрейк, у другій Future — такого раніше в музиці не траплялося. Реліз обʼєднаний дотепним, іронічним відеокліпом, де артисти збирають сміття і працюють у закусочній. Відео одразу розібрали на цитати та меми, а сцену з поїздкою на сміттєвозі повторили в своїх кліпах багато реперів. До кінця року кліп набрав півтора мільярда переглядів — неймовірно!

Анонімний протест року: Sault — “Wildfires”. Рік тому напіванонімна британська музична формація Sault випустила дебютний альбом — 5. Вони ефектно жонглювали різними жанрами: ритм-н-блюзом, соулом, пост-панком, фанком, хаусом, електронікою. За рік ці загадкові хлопці повернулися і випустили відразу два альбоми, причому кількість не завдала шкоди якості. Обидва релізи Sault присвятили боротьбі за права темношкірих і особисто Джорджу Флойду — людині, чия смерть сколихнула Америку. До того ж це дуже «породиста» музика — запис, який хочеться купити на вінілі.

Туга за рейвом року: Bicep — “Apricots”. Тільки британські електронщики вміють робити даунтемпо-музику, в якій прихована енергія рейву. Вона не виходить назовні: музика не вибухає потужними, гучними пасажами або дропами — усе притишено, втоплено у фільтрах і ревербераціях, і водночас вона доводить до стану, близького до катарсису. Так вміють робити Burial, Four Tet, Jamie XX — і, звичайно, дует Bicep. Їхій сингл "Apricots" ідеально передає настрій 2020 року — на танцмайданчиках чутно тільки відлуння колись гучних дискотек. Світ пронизаний смутком і передчуттям. Здається, ще трошки й ця енергія вирветься назовні. Будемо відверті, усі ми тільки цього і чекаємо.

Стрим року: Dixon | Boiler Room — Streaming from Isolation. Іронія долі! Кілька років поспіль німець Dixon ставав найкращим діджеєм світу за версією сайту Resident Advisor, і щоразу експерти дивувалися, за які такі заслуги? Щойно сайт закрив рейтинг (занадто багато білих чоловіків у списку) і залишив німця без чергової перемоги, як Dixon довів, що він справді найкращий. У розпал моди на онлайн-стрими він заморочився найбільше за всіх.

По-перше, в його міксі для Boiler Room представлені лише ексклюзивні треки його ж лейбла Innervisions — отже, це не мікс, а справжнісенький парад премʼєр. По-друге, сама музика тут — це мед для вух шанувальників техно! По-третє, відеоряд: Dixon починає грати в бібліотеці, а закінчує на дні фантастичного океану. Якщо у вас є Smart TV, включіть відео на весь екран в HD-режимі та помилуйтеся тим, як виглядає майбутнє.

Бонус року. Каньє Вест рекомендує: 070 Shake — “Morrow”. Цього року Каньє будував церкви, навчав людство вирощувати овочі, розвивав ідеї Леонардо да Вінчі, а в перервах між важливими справами займався ще й власним лейблом. Головне відкриття лейбла Каньє — молода хіп-хоп артистка Даніель Бальбуена, відома як 070 Shake. Талановита і багатогранна дівчина, до музики якої є лише одна претензія — вона дуже нагадує записи самого Каньє. Але хіба це погано, якщо в бажаннях своїх ти наслідуєш бога?