Під час треш-стриму російського блогера загинула дівчина — поліція вважає, що він побив її заради донатів. Як з’явилися треш-стрими? Чи є вони в Україні?

За останні п’ять років у російськомовному сегменті мережі стали популярними треш-стрими — онлайн-трансляції, під час яких блогери змушують «персонажів» виконувати різноманітні завдання за гроші глядачів. У більшості випадків ці завдання неприємні та принизливі: герої трансляцій облизують взуття, роздягаються на камеру або стають жертвами побоїв. В Україні треш-стримерів мало. Найвідоміший — Артур Сороченко, якого звинувачують у побитті ветерана АТО. Проте українці дивляться російських блогерів і платять їм донати. До того ж саме українські блогери, власники каналу «Мопс дядя Пес» у 2016 році змінили формат треш-стримів і зробили їх значно жорстокішими, ніж раніше. «Бабель» розповідає, звідки взялися треш-стрими, і пояснює, хто та навіщо знімає знущання у прямому ефірі.

Минулого тижня мережею розлетівся скриншот відео — російський стример Стас Решетніков сидить перед камерою з келихом шампанського в руці. Поруч на дивані — труп дівчини. Це подруга блогера Валентина Григор’єва.

За кілька годин до подій на відео Стас, також відомий під ніком Reeflay Panini, вигнав її на вулицю у спідній білизні. Дівчина стукала у двері та казала, що дуже змерзла, а потім знепритомніла. Решетніков заніс тіло Валентини додому, поклав на диван і вкрив ковдрою.

Він намагався реанімувати подругу, проте усе було марно. Блогер сів навпроти камери та почав під шампанське радитися з підписниками про те, що йому робити. Стас не припинив стрим навіть після того, як приїхали швидка допомога та поліція. У прямому ефірі медики констатували смерть.

Одразу після трагедії Стаса допитали — той звинувачував у смерті подруги наркотики. Четвертого грудня блогера затримали й на два місяці помістили під варту. Судова експертиза показала, що загибла мала закриту черепно-мозкову травму і численні синці. Імовірно, блогер її побив.

Достеменно про справу відомо не надто багато. Проте ЗМІ зазначають, що напередодні трагедії Решетніков і Григорʼєва провели так званий «треш-стрим» — онлайн-трансляцію, протягом якої учасники часто виконують принизливі завдання. В англомовному сегменті мережі жанр не дуже популярний. Проте в російському це велика сфера з чималою конкуренцією.

Специфічний жанр виник у 2010-х. Щоправда, спершу він мав інший формат — блогери просто публікували в соцмережах відео, де поводяться неадекватно, і так набирали аудиторію. Одним із перших такі ролики почав знімати російський блогер Кирило Зирянов, відомий як Vjlink. Як і більшість треш-стримерів, включно з Reeflay Panini, Зирянов спершу хотів створювати ролики про комп’ютерні ігри. Він мав акаунт на Twitch, де стримив Dota 2 та інші ігри.

Проте трансляції були не дуже популярними, до слави Ninja йому точно було далеко. Блогер перейшов на YouTube. Там він, окрім ігрових стримів, почав публікував ролики з життя. В одному з них він збирає комп’ютер, в інших — голиться налисо та стриже нігті на ногах.

Зирянов став популярним випадково. Під час стриму у 2013 році він посварився з другом, і той вибив йому зуби. Новина про це потрапила в російські ЗМІ. Скрини з відео почали шерити та створювати на їхній основі меми. Кількість підписників Зирянова стрімко почала зростати.

Після цього трансляції, де він б’ється та поводиться неадекватно, почали з’являтися на його каналі значно частіше, ніж стрими ігор. Нішевим напрямом поступово зацікавилися інші стримери.

Браузер не підтримує відео

Блогери навчилися заробляти за допомогою системи донатів — глядачі могли платити їм за створення «трешевого» контенту. Спочатку в треш-стримах майже не було насильства, проте згодом вони еволюціонували.

У 2013 році Сергій Новік, відомий як Мопс, й Андрій Щадило відбували покарання в Білоцерківській виправній колонії суворого режиму. Одного дня Щадило вирішив зняти відео про життя у в’язниці та створив невеликий ролик, в якому спілкується з Мопсом. Більша частина відео складалася з нецензурної лайки й образ — Щадило називав співкамерника «гребнем», «вусатою шляпою» і «собачим депутатом». Той у відповідь виправдовувався.

Формат відео виявився новим для YouTube, воно швидко стало популярним. Мопс і Щадило, імовірно, не очікували такої слави, проте швидко з неї скористалися. У 2016 році вони вийшли на свободу і заснували власний YouTube-канал «Мопс дядя Пес».

Браузер не підтримує відео

Водночас колишні в’язні почали проводити онлайн-трансляції на Twitch. Щадило взяв на себе роль ведучого і спілкувався з глядачами на рівних. Мопсу дісталася менш приємна роль — «персонажа», яким можна було «керувати» за грошові пожертвування.

Розцінки були різними. За 100 рублів Мопсу можна було дати щигля, за 50 тисяч — змусити його випити пляшку горілки або вистрілити йому в голову з травматичної зброї. За один ефір Новік і Щадило заробляли від 50 тисяч рублів. Коли Мопс помер у 2019 році, у нього було 460 тисяч підписників. Канал продовжив своє існування, хоч без головної «зірки» став не таким прибутковим.

Треш-стримами в Україні зайнявся і мешканець Бердичева, колишній вʼязень Артур «Квадрат» Сороченко. Він створив канал на YouTube у 2017 році та невдовзі почав публікувати там онлайн-трансляції. Практично всі були сповнені насильства.

«Персонажами» стримів стали двоє знайомих Сороченка — Жмур (Володимир Жмуров) і Костиль (Сергій Камінський), над якими той знущався за донати. Особливо діставалося Жмуру. Сороченко писав на його тілі принизливі слова, обливав його зеленкою та розстрілював з пістолета для пейнтболу.

Проте знущався Сороченко й з інших людей, які не мали до його проєкту жодного стосунку. На своїх стримах він нерідко катував безхатьків, а у травні 2020 року обманом заманив у свою квартиру молодого чоловіка. Його переодягнули в жіночу білизну, облили зеленкою та кілька днів били різними предметами. Зрештою потерпілого врятувала поліція — туди звернулася мати жертви.

Після такого стриму в чоловіка діагностували струс мозку, черепно-мозкову травму та численні гематоми. У вересні Сороченка та двох його спільників затримали. «Блогери» своєї вини не визнають і наполягають, що потерпілий погодився зіграти роль жертви за гроші. За злочин їм загрожує до пʼяти років в’язниці.

Однак жертв Сороченка, імовірно, значно більше. У 2018 році в мережі з’явилося відео, в якому йдеться про те, що Квадрат напоїв колишнього в’язня на прізвисько Кока настоянкою глоду, після чого той помер. На ролик звернула увагу поліція, проте правоохоронцям не вдалося зʼясувати ні особу потерпілого, ані місце, де усе відбувалося.

Браузер не підтримує відео

У 2019 році Сороченко побив учасника АТО на вулиці за те, що той констатував очевидний факт — Росія воює проти України. У липні цього року з вікна квартири, де Сороченко знущався з людей, випав і розбився чоловік. Перед цим він брав участь в одному зі стримів — на відео його шмагали нагайкою та змушували їсти цибулю.

Секрет успіху треш-блогерів — вдалий «персонаж». За таких у нішевому напрямку YouTube може розгорнутися справжня боротьба.

Найвідоміша жертва російських треш-блогерів — це 32-річний уродженець російського міста Ярославль Валентин Ганічев. Волонтери кажуть, що він не схожий на дієздатного, проте це не завадило щонайменше пʼяти блогерам «попрацювати» з ним.

Уперше Валентин з’явився як «персонаж» на каналі Tupa Splash, автором якого є Владислав Пеконіді (також відомий як Влад Демон). У трансляціях 2017—2018 років він розповідав про те, що є депутатом від ЛДПР, політологом і філософом. Час від часу Ганічев казав, що в минулому був генеральним директором мережі кав’ярень і працював у Слідчому комітеті.

Спершу формат відео був розмовний — «депутат» розповідав про своє життя, пив і спілкувався з іншими персонажами. Згодом Демон вигадав новий формат шоу — під час стримів члени його команди руйнували квартиру покійної матері Ганічева за донати.

Справи у Демона йшли добре. Проте у 2019 році Ганічев вирішив його покинути та переїхав у Брянськ до молодих блогерів Івана Філатова (Шкілла) й Аркадія Столярова (Аркаде). Їхній канал був маловідомим, і вони вирішили розкрутити його за допомогою вже відомого Ганічева. От тільки методи Філатова і Столярова були значно радикальнішими: Валентина били й обливали зеленкою, інколи підривали петарди перед його обличчям.

За стражданнями чоловіка спостерігали тисячі людей. Проте зрештою у 2019 році Демон та його менеджер Вадим Башкірцев забрали Валентина назад у Ярославль. Він пробув з ними чотири доби — і переїхав до Стаса Решетнікова. У блогера з Підмосков’я Ганічев, який не має паспорта, прожив кілька місяців.

У перший місяць жодних принижень на відео не було. Проте згодом Решетнікова почала критикувати аудиторія, і він додав кілька опцій для донатерів: вдарити Валентина в обличчя, облити водою, поставити в куток.

У 2020 році Ганічев знову опинився у Шкілли й Аркаде. Знущання з нього тривають, а глядачі платять за це.

Багатьом Решетніков, якого зараз підозрюють у вбивстві, здавався кращим за всіх інших блогерів, з якими співпрацював Валентин. Люди, що переглянули велику кількість треш-стримів, казали, що Стаc знущався з героя значно менше, ніж інші. Він казав в інтерв’ю, що насправді хоче допомогти Валентину, і має наміри поступово змінити контент.

За словами журналістки Ірини Щербакової, яка спілкувалася з блогером цього літа, Решетніков справді справляв враження людини, яка могла б зав’язати з такими стримами, і не був схожий на того, хто отримує задоволення від знущань. Але гроші та популярність перемогли. Щербакова каже: «Треш-стрими, як і багато інших речей в інтернеті, — швидкий і простий спосіб здобути славу. Люди готові платити тобі увагою і грошима просто за те, що ти регулярно щось робиш. На це підсідають — особливо якщо в житті такого визнання було недостатньо».

На останніх стримах — наразі вони видалені — Решетніков продовжував принижувати учасників, зокрема й свою дівчину Валентину — за гроші донатерів він пропонував сісти їй на обличчя, «посадити» на пляшку, а під час однієї з трансляцій розпилив в очі газовий балончик.

Браузер не підтримує відео