Мартін Мюллер служив в австрійській армії та планував операції НАТО. Виявилося, що він продавав військові таємниці в Росію — розвідникам, яких звинувачують в отруєнні Скрипалів і спробі перевороту в Чорногорії

Два роки тому міжнародна група правоохоронців заарештувала Мартіна Мюллера — колишнього австрійського полковника, який працював з НАТО і брав участь у плануванні програм та операцій Альянсу. Виявилося, що він роками шпигував на користь Росії та продавав військові таємниці її розвідникам. Подробиці справи тривалий час тримали в секреті. Проте нещодавно з’ясувалося, що Мюллер був пов’язаний з підрозділом 29155 ГРУ, який підозрюють у спробі невдалого перевороту в Чорногорії у 2015 році, отруєнні Сергія Скрипаля та його доньки Юлії в Солсбері у 2018-му, а також в операціях проти військ НАТО в Афганістані. Правоохоронці вважають, що інформація, яку надав росіянам Мюллер, могла допомогти їм обрати для своїх диверсій хімічну зброю «Новачок». Попри все це, улітку Мюллера засудили до трьох років за ґратами й майже відразу відпустили. «Бабель» розповідає подробиці шпигунської історії.

Австрійський військовий Мартін Мюллер десятиліттями шпигував на користь Росії — його засудили до трьох років увʼязнення, але дуже швидко відпустили

На перший погляд, колишній австрійський полковник Мартін Мюллер нічим не відрізнявся від більшості мешканців Зальцбурга. Одружений, із трьома дітьми, він їздив на старому Renault і тридцять років жив в одній і тій самій квартирі. Сусіди описували його як добру та порядну людину.

У 2018 році усе змінилося: 72-річного Мюллера несподівано заарештували та звинуватили в кількох злочинах. Зокрема в тому, що він розголошував державні та військові таємниці, допомагав іноземній розвідувальній організації.

Виявилося, що протягом останніх 25 років Мюллер був шпигуном. Щонайменше десять з них — працював на користь Росії. Слухання проходили за закритими дверима. Улітку цього року Мюллера засудили до трьох років в’язниці, а потім майже відразу відпустили — час, проведений в ізоляторі, розцінили як відбування покарання.

Декому здавалося, що австрійський уряд пішов на поступки Росії. Інші вважали, що насправді Мюллер просто не скоїв нічого серйозного. Однак насправді роль австрійського військового була значно важливішою, ніж можна було уявити.

Мюллер, який у минулому був полковником австрійської армії та відповідав за низку напрямів співробітництва з НАТО, мав зв’язки з одним з найнебезпечніших підрозділів ГРУ. Інформація, яку він передав росіянам, мала ключове значення для багатьох його операцій.

Мюллера, імовірно, завербували ще на початку 1980-х — коли він брав участь у військовій операції на Близькому Сході

Свідки, присутні на суді в Зальцбургу й особисто знайомі з Мюллером, кажуть, що його зв’язки з росіянами можна прослідкувати до 1980-х. Тоді Мюллер брав участь у військовій операції на Близькому Сході. У Тегерані він познайомився з російським агентом на імʼя Юрій, який працював військовим аташе.

Юрій завербував Мюллера під дипломатичним прикриттям, невдовзі військовий почав передавати росіянину інформацію про те, що відбувається в австрійської армії.

У 1992 році Мюллеру доручили писати звіти про політичну ситуацію в Австрії. У 1993-му йому передали таємний комунікаційний пристрій, що дозволяв надсилати зашифровані повідомлення через супутникову систему зв’язку «Стріла-3».

За допомогою спеціальних кодів Мюллер передавав російським оперативникам секретну інформацію та зв’язувався з кураторами. Спершу його керівником був Юрій, у 2000-х його замінив офіцер ГРУ Ігор Зайцев.

Інколи Мюллер зустрічався зі своїми кураторами особисто. Найчастіше подібні зустрічі відбувалися у Словаччині, Угорщині, Чехії та Хорватії. Видання Dennik N пише, що Мюллер міг проводити цілі дні у словацьких готелях, обмінюючись з росіянами даними. А після цього — виходив із номера з повним гаманцем грошей.

Мюллер мав доступ до секретних документів НАТО — він знав деталі місій, яку броню використовують військові Альянсу та які вибухівки можуть знешкоджувати

Адвокат Мюллера Майкл Хофер стверджує, що полковник ніколи не передавав росіянам засекреченої інформації та повідомляв їм лише те, що вже було відомо — як «іноземний кореспондент». За це австрійський військовий нібито отримував 930 євро на місяць — занадто мало, щоб продавати державні таємниці.

Європейські правоохоронці зазначають, що Мюллер не лише передавав агентам ГРУ дані про австрійські військові частини та їхнє обладнання (включно з радіолокаційними та зенітними системами), але й інформував їх про роботу Північноатлантичного альянсу. Австрія не входить до складу НАТО, проте, як і Україна, бере участь у програмі «Партнерство заради миру», за якою війська Альянсу співпрацюють із дружніми державами. Полковник Мюллер протягом 2008—2013 років брав участь у плануванні програми. Це забезпечило йому доступ до багатьох секретних документів, включно зі звітами робочих груп і різноманітними угодами.

Європейські правоохоронці стверджують, що від 2009 року полковник опікувався контактами між Австрією та НАТО в межах груп із захисту від зброї масового ураження — Мюллер це заперечує.

Він також відповідав за австрійський напрям співпраці в межах CIEDG — групи, що спеціалізується на боротьбі зі спеціальними та саморобними вибуховими пристроями. Завдяки цьому Мюллер добре знав, яку броню використовує НАТО та які вибухівки може знешкоджувати.

Інформація, яку Мюллер передавав ГРУ, імовірно, вплинула на цілу низку резонансних операцій — від отруєння в Солсбері до нападів на американських військових в Афганістані

На думку розслідувачів, від 2008 року Мюллер передав росіянам всю інформацію про слабкі місця в обороні Північноатлантичного альянсу, а також активно співпрацював із підрозділом 29155 ГРУ.

Співробітників цього підрозділу підозрюють у тому, що вони у 2015-му намагалися отруїти болгарського торговця зброєю Еміліана Гебрева, у 2016-му скоїли замах на тогочасного прем’єра Чорногорії Мило Джукановича, сподіваючись замінити його проросійським політиком, а у 2018-му отруїли «Новачком» Сергія Скрипаля та його доньку Юлію у Солсбері.

Правоохоронці зазначають, що Мюллер особисто зустрічався з командиром цього підрозділу — генералом Андрієм Авер’яновим, а також з організатором невдалого перевороту у Чорногорії Едуардом Шишмаковим. Мюллер міг надати їм інформацію про те, які види хімічної зброї відомі експертам НАТО, а які ні, і наштовхнути росіян на думку застосувати «Новачок» у Солсбері.

При цьому участь шпигуна у CIEDG могла бути корисною, щоб спланувати операції в Афганістані. Торік низка західних видань повідомили, що 29155 підрозділ ГРУ співпрацював із «Талібаном», щоб дестабілізувати ситуацію у країні та послабити сили союзників. Росіяни нібито платили талібам до ста тисяч доларів за вбивство кожного натівського військового. У квітні 2019 року в Афганістані підірвали автівку з трьома американцями.

Доказів, що Мюллер до цього причетний, немає, проте правоохоронці припускають, що інформація, яку він передав росіянам, теоретично могла допомогти терористам підготувати дієві вибухівки.

Арешт Мюллера на деякий час погіршив відносини між Австрією та Росією

Мюллера заарештували восени 2018 року. Його затримали під час загальноєвропейської операції, головну роль у якій відіграла британська розвідка MI6. Деталі операції не оприлюднювали, проте відомо, що розвідники спіймали полковника із 30 тисячами євро, які він отримав від свого російського куратора Ігоря Зайцева.

Для європейських правоохоронців арешт став великою перемогою, але суттєво вплинув на відносини між Австрією та Росією. Відень тривалий час був доволі прихильним до Кремля. У 2018 році, після отруєння у Солсбері, 28 країн Євросоюзу засудили дії Росії та вислали російських дипломатів. Австрія утрималася від цього.

Натомість канцлер країни Себастьян Курц і тогочасний міністр закордонних справ Карін Кнайсль випустили заяву, у якій зазначили, що Австрія хоче залишити відкритими канали для комунікації та бути свого роду «мостом» між Росією та країнами Заходу.

Невдовзі після цього Кнайсль запросила Володимира Путіна як почесного гостя на своє весілля та танцювала з ним під прицілом телекамер.

Після арешту Мюллера російсько-австрійські відносини охололи настільки, що всього через кілька місяців після танцю з Путіним Кнайсль скасувала свій візит до Москви. Утім, невеликий тюремний строк для Мюллера може бути ознакою того, що Відень збирається помиритися з Москвою.