Конституційний суд дозволив топчиновникам не звітувати про доходи і закрив доступ до їхніх декларацій. А так можна було? Це назавжди? Відповідаємо на головні питання з цього приводу

Двадцять сьомого жовтня Конституційний суд (КС) заблокував роботу Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК) і позбавив його повноважень. Таке рішення суд прийняв за зверненням 47 народних депутатів проросійської партії «Опозиційна платформа — За життя» (ОПзЖ). Тепер НАЗК не може збирати й аналізувати декларації топчиновників, виписувати порушникам адмінпротоколи і передавати матеріали до Національного антикорупційного бюро (НАБУ). Також агентству заборонили публікувати на своєму сайті декларації — невдовзі після рішення суду доступ до них закрили. Рішення КС вже розкритикували НАЗК, антикорупційні організації, а представництво ЄС в Україні натякнуло, що фінансова допомога від Заходу безпосередньо залежить від майбутнього НАЗК та інших антикорупційних органів. Що сталося і чи можна це виправити — пояснює кореспондентка «Бабеля» і без пʼяти хвилин юристка Оксана Коваленко.

З чого все почалося?

Четвертого серпня 2020 року до КС звернулися 47 народних депутатів фракції ОПзЖ. Вони просили визнати неконституційними:

• повноваження НАЗК;
• вимогу подавати інформацію про членів сімʼї;
• дві статті Кримінального кодексу — про незаконне збагачення і про внесення недостовірної інформації в декларацію;
• статті Цивільного кодексу про конфіскацію незаконних активів.

Конституційний суд почав розглядати звернення депутатів 8 жовтня 2020 року, а 19 жовтня несподівано перевів розгляд у письмовий режим. На засідання, де прийняли це рішення, ні представника Верховної Ради в КС Ольгу Совгирю, ні представника президента Федора Веніславського не пустили — перед ними просто зачинили двері.

«Закон не передбачає, що КС може в процесі розгляду змінити форму (з усної на письмову або навпаки). Ми не памʼятаємо таких прецедентів за всю історію роботи Конституційного суду», — розповідає Совгиря «Бабелю».

Посилання на пандемію вона вважає неправдоподібним: останні пів року КС регулярно проводив усні засідання і половина суддів навіть не надягали маски. Совгиря впевнена: якби справу розглядали в звичній усній формі і учасники і судді особисто ставили питання, рішення КС могло бути іншим.

Совгиря уточнює, що КС перевів у письмову форму ще три резонансні справи: про конституційність призначення президентом директора Держбюро розслідувань, про внесення змін до закону про прокуратуру та за конституційною скаргою ПАТ «Азот» і Запорізького заводу феросплавів.

Що саме вирішив суд?

Суд визнав неконституційними більшість повноважень НАЗК.

• Агентство більше не має доступу до всіх реєстрів з інформацією про топчиновників. Наприклад, до реєстрів про нерухомість.
• Відомство не може виписувати адмінпротоколи за порушення антикорупційного законодавства, виносити приписи про конфлікт інтересів або етичних норм і отримувати щодо цього пояснення у чиновників.
• НАЗК не може оскаржити в судах закони та інші акти, прийняті з порушенням антикорупційного законодавства.
• Агентство має закрити вільний доступ до Єдиного реєстру декларацій чиновників, суддів, силовиків та ін.
• НАЗК не може перевіряти, чи вчасно подані декларації, чи правильно заповнені і чи правдива в них інформація. Агентство не може звертатися до Спеціальної антикорупційної прокуратури або Генпрокуратури з клопотаннями визнати активи необґрунтованими, навіть якщо має докази.
• Не можна моніторити спосіб життя декларантів і зʼясовувати, чи відповідають їхні витрати доходам. Декларанти більше не повинні подавати інформацію про великі покупки, продаж майна та інші доходи.
• КС визнав неконституційною кримінальну відповідальність за неправдиву інформацію в деклараціях або за їх неподання. За таке порушення, згідно з рішенням суду, потрібно карати менш суворо, оскільки шкода від таких дій недостатньо велика. Це означає, тепер НАБУ має закрити всі 110 кримінальних проваджень за цією статтею. Наприклад, справу стосовно чинного мера Одеси Геннадія Труханова.

Як КС пояснив своє рішення?

Своє рішення Конституційний суд пояснив тим, що колишні повноваження НАЗК дозволяли відомству впливати на всіх суддів, у тому числі — на суддів Конституційного суду. А це означає «контроль виконавчої гілки влади над судовою». Повністю необхідність декларування КС не заперечує, але вимагає дотримуватися принципу незалежності судової влади.

Проти рішення суду виступили четверо суддів КС: Сергій Головатий, Олег Первомайський, Віктор Колісник і Василь Лемак. Суддя Сергій Головатий вже подав свою окрему думку, а суддя Василь Лемак анонсував свою.

Головатий вважає що доводи КС юридично неспроможні, НАЗК не тисне на судову владу, а кримінальна відповідальність за неподання декларації цілком обґрунтована.

Що кажуть у НАЗК?

Після рішення КС глава НАЗК Олександр Новіков розповів, що раніше агентство виявило «ознаки декларування недостовірної інформації» у двох суддів КС — Ірини Завгородньої і Сергія Головатого, а суддю Володимира Мойсика в НАЗК підозрювали у використанні підробного документа. Коли саме всі ці факти стали відомі, Новіков не уточнив.

Коли КС уже розглядав справу про НАЗК, в агентстві склали нові адмінпротоколи на двох суддів — Володимира Мойсика та Ігоря Сліденка. Останній був суддею-доповідачем у цій справі. Джерело «Бабеля» в КС говорить, що ці провадження в КС сприйняли як тиск і спробу вплинути на фінальне рішення. Совгиря розповідає, що під час розгляду справи суддям, яких перевіряло НАЗК, Федір Веніславський і представник НАЗК у КС заявляли відводи, але суд їх відхилив.

Уже після публікації рішення суду програма «Схеми» повідомила, що глава КС Олександр Тупицький у 2018 році купив землю в Кореїзі в Криму, оформив договір за російським законодавством, але не вніс землю в декларацію.

«Вони самі себе звільнили від кримінальної відповідальності», — коментує рішення КС глава НАЗК Новіков. Він зауважив, що рішення КС також блокує призначення деяких керівників в органи влади і переможців місцевих виборів, бо вони мають пройти спецперевірку в НАЗК.

Рішення КС вже розкритикували антикорупційні організації і представник парламенту в КС Ольга Совгиря. Увечері 27 жовтня, щоб обговорити скандальне рішення, з головою суду Тупицьким зустрілися глава представництва ЄС в Україні Матті Маасікас і тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін. Пізніше в представництві ЄС в Україні заявили, що допомога Євросоюзу безпосередньо залежить від ефективної і незалежної роботи антикорупційних органів.

І що далі — колишнє НАЗК не повернути?

Переглянути, скасувати або оскаржити рішення КС не можна — це особливий суд. Щоб виправити ситуацію і повернути НАЗК колишні функції, президент або парламент повинні внести зміни до Закону про протидію корупції з урахуванням зауважень Конституційного суду.

В Офісі президента вже заявили, що Володимир Зеленський це зробить і перезапустить електронне декларування. Але гарантувати це президент не може — відповідний законопроєкт має підтримати Рада, де багато противників електронного декларування, в тому числі, у фракції президента. Крім того, розробка нового законопроєкту може тривати місяці.

Але якщо новий законопроєкт правильно випишуть і приймуть, це може посилити НАЗК. Річ у тім, що зараз багато порушень, якими займається НАЗК, прописані не в окремому законі, а в розʼясненнях агентства. Згідно з Конституцією так бути не повинно.

Що стосується рішення КС про те, що за недостовірну інформацію в декларації не може бути кримінальної відповідальності, на думку юриста-конституціоналіста, який побажав залишитися неназваним, замість неї буде адміністративна.

Допомогти уникнути подібних скандалів у майбутньому може реформа КС. Совгиря вважає, що вона можлива: «Можна внести законопроєкт про зміни до Конституції і прийняти його 300 голосами». Але в такому випадку буде одна складність — свій висновок про законність змін до Конституції має дати чинний КС.

А що з іншими вимогами ОПзЖ — «далі буде»?

Так. Вимогу депутатів ОПзЖ скасувати кримінальну статтю про незаконне збагачення і в звʼязку з нею низку статей Цивільного кодексу КС виділив в окреме провадження і буде розглядати далі.