На посаду президента НАНУ претендує академік Владислав Гончарук. Він вважає, що людей дресирують дельфіни (це не жарт, він справді так вважає)

Після смерті Бориса Патона в Національній академії наук України мають обрати нового президента. На цю посаду претендують пʼять осіб, один із них — Владислав Гончарук, директор Інституту колоїдної хімії та хімії води. Гончаруку 78 років — він на чверть століття молодший за покійного президента. Тринадцятого вересня Гончарук дав велике інтервʼю виданню «Граніт науки», де назвав справжній вік Землі (15 тисяч років), виклав історію появи життя (за сім днів) і назвав головного конкурента людини (це дельфіни). «Бабель» прочитав його інтервʼю, не збожеволів — і коротко переказує головні одкровення академіка.

Справжній вік Землі — 15 тисяч років, «як написано в Біблії». Бог вклав цю ідею «в голову [академіка] вночі». Поки її ніхто не поділяє, але всі помиляються. Піраміди теж побудував Бог — під час Великого потопу в девʼятому тисячолітті. «У понеділок народ злягався, розбещувався, а на девʼятий день Богу це набридло, і він вигнав Адама з Євою». Адам — це штучно створена людина, але була й інша, Ісус, якого свята Марія народила у Віфлеємській печері.

Життя на Землі народилося за сім днів. «У перший день утворилося тверде ядро Землі, на другий — рідке, на третій — мантія, а в четвертий день — гігантська кількість води й початок біологічного життя». У цей період уже можна знайти «дуже багато вірусів».

Матерія легко перетворюється на енергію, і навпаки. Рівняння Ейнштейна неправильне, в ньому всі величини змінні. Швидкість світла буває різна, тому що «є світло синє, червоне, зелене, блакитне, короткохвильове, довгохвильове». «Тому того, що напатякав Ейнштейн, я не розумію».

Піраміди — це «творіння рук Божих». У будь-якої піраміди під землею має бути така сама, тільки перевернута. Піраміди відрізняються одна від одної, тому що на них впливають «різні температурні умови, солоність води». Відношення ребер до кутів підпорядковується законам кристалографії. Єдине, чого не розуміє Гончарук — це того, чому існує сфінкс, якого немає ніде на планеті, крім Єгипту.

Рівень інтелекту людини та дельфіна однаковий. Але два види-конкуренти не можуть існувати в одному середовищі, тому що один має «прибрати» інший, і тому людина живе «в повітряному середовищі», а дельфіни — у водному. Дельфіни дресирують людей, щоб ті правильно поводилися при спілкуванні з ними. Людина не чує ультразвук, який видають дельфіни, але підпорядковується їхнім командам.

У Біблії написано, що Бог вдихнув душу в людину, щоб вона ожила. Дружина академіка припустила, що в цьому фрагменті йдеться про вірус. Гончарук з нею згоден. Віруси живуть у кожній клітині тіла людини, воно складається з вірусів і не може без них жити. Усі бажання людини — це насправді бажання вірусу.

Свою теорію устрою всього академік Гончарук викладе в статті для журналу «Хімія і технологія води». Гончарук — головний редактор цього журналу, тому він може публікувати там свої дослідження. Але в іншому виданні статтю ніхто б не надрукував, тому що теорія «суперечить усім науковим основам світу». Але чому Гончарук має когось наслідувати, якщо «всі дурні»?