Приватний продакшн зняв фільм про вбивство Павла Шеремета — в ньому немає балансу і важливих фактів. Про що промовчала поліція і не розібралися автори — пояснюємо в деталях

У вівторок, 25 серпня, Шевченківський суд провів підготовче засідання у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета. Це початок одного з найгучніших судових процесів в історії України. Головні обвинувачені — активіст і музикант Андрій Антоненко, хірург Юлія Кузьменко і медсестра Яна Дугарь. Слідство вважає, що Антоненко і Кузьменко підклали вибухівку під машину журналіста, а Дугарь прокладала маршрут злочинців і фотографувала камери спостереження біля будинку Шеремета. 23 серпня телеканал «1+1» показав фільм «Справа Шеремета. Звинуватити не можна виправдати». Через два дні його опублікували на YouTube-сторінці «Справа Шеремета» — зараз у неї лише 28 підписників, а у фільму — 11 тисяч переглядів. Творець картини — продакшн «ТТБ-Студія» на чолі з Єлизаветою Татариною. Як заявляють автори, фільм зняли за сприяння Нацполіції, але за гроші студії. Сторона обвинувачених у ньому не представлена, а вся картина — аргументи слідства проти Антоненка, Кузьменко і Дугарь. Кореспондентка «Бабеля» Оксана Коваленко вивчила всі 38 томів справи Шеремета, подивилася фільм і розповідає про факти, які в кіно перекрутили або озвучили частково.

Слідство стверджує, що вийшло на Антоненка, Кузьменко і Дугарь через подружжя Грищенків

На брифінгу Нацполіції в грудні 2019 року подружжя Інну і Владислава Грищенків називали підозрюваними у справі (ось передісторія). Слідство вважало, що вони могли підкласти вибухівку під машину Шеремета, але експерти цю версію спростували.

У фільмі розповідають, що, вивчивши контакти сімʼї Грищенків (вони — на схемі нижче), слідство вийшло на трьох підозрюваних — Антоненка, Кузьменко і Дугарь. Але знайомий з ходом розслідування співрозмовник «Бабеля» стверджує, що першим у справі зʼявився Антоненко і тільки потім — Грищенко. Також сімейна пара, яку у фільмі називають ключем до розкриття вбивства, не фігурує в матеріалах справи і не отримала статусу підозрюваних.

Зараз подружжя проходить у іншій справі — про спробу вбивства бізнесмена Михайла Чекурака в Косові, і планує подати в суд на творців фільму «Справа Шеремета. Звинуватити не можна виправдати».

Провину чоловіка Кузьменко — Петра Кіяна — поліція доводить за допомогою його телефонної розмови з Грищенком

Причетність до справи Петра Кіяна у фільмі, як і на брифінгу МВС у грудні 2019 року, поліція доводить його телефонною розмовою з другом Владиславом Грищенком. До того моменту, отримавши повістку в поліцію у справі Шеремета, застрелився їхній спільний друг Іван Вакуленко, а у Грищенків вдома пройшли обшуки. По телефону Кіян каже, що теж хоче застрелитися. У фільмі цей епізод коментує закадровий голос — «настрої членів групи ще більше підсилюють підозру оперативників».

Насправді розмова Кіяна з Грищенком ніякого стосунку до вбивства Шеремета не має. Виходячи з матеріалів справи, які вивчив «Бабель», Кіян вліз у борги і переживав, що про це дізналася його дружина Юлія Кузьменко. Грищенко втішав друга і радив обговорити проблему з його дружиною Інною Грищенко. До моменту виходу фільму ця інформація вже була відома — «Бабель» опублікував її 13 липня тут.

Провину Яни Дугарь слідство непрямо доводить тим, що у неї вдома була сумка сапера

У фільмі слідство вкотре посилається на телефонну розмову Дугарь у листопаді 2019 року. Тоді, після обшуку за місцем її прописки, вона телефоном розповіла, що в її квартирі є сумка сапера, яку можуть знайти. У фільмі цю розмову вважають непрямим доказом причетності медсестри Дугарь до вбивства Шеремета.

Насправді, згідно з матеріалами справи, сумка належала знайомому Дугарь — саперу Андрію Кравцову. Це на допитах підтвердили і Дугарь, і сам Кравцов. Він розповів, що служив сапером у 25-й бригаді, познайомився з Дугарь у 2017 році і зберігав у неї сумку, тому що в казармі окремої шафи для таких речей не було. Про це до моменту виходу фільму було відомо — 19 серпня «Бабель» розповів про це тут.

Слідство стверджує, що у справах Грищенків і Шеремета використовували схожу вибухівку

Із цим твердженням не згодні експерти і відразу з кількох причин.

Основний елемент вибухівки

У справі Грищенків міна складалася з трьох кілограмів гексогену і 400 грамів тротилу. У справі Шеремета, розповідають у фільмі, «гексоген теж був».

Насправді, згідно з експертизою, у справі Шеремета гексоген виявили тільки на одній або двох деталях з місця вибуху автомобіля. «Бабель» показав результати експертизи військовому саперу, який вирішив залишитися анонімним. Його висновок — вибухівку зробили на основі тротилу, з використанням пороху і невеликої кількості гексогену на детонаторі.

У матеріалах справи Шеремета невелику кількість гексогену на місці вибуху експерти пояснювали тим, що його залишки знищила пожежна піна, якою гасили машину журналіста. Але на тілі Шеремета, куди піна не потрапила, згідно з експертизою, слідів гексогену теж не знайшли.

Типи мін

У справі Шеремета міна була з уражувальними елементами — роликами. Під час вибуху вони розлітаються в різні боки і вражають ціль. Слідство припускає, що вибухівку злочинці могли виготовити на основі міни МОН-50, в якій теж використовують ролики. Корпус такої знешкодженої міни був удома в Антоненка — під час свого затримання він по телефону просив шурина її заховати.

У фільмі експерт Київського НДІ судових експертиз Олександр Рувін каже, що такі міни з роликами — рідкість, в основному замість роликів використовують кульки. Захисник Антоненка Леонід Маслов стверджує, що це не так. За його словами, МОН з роликами випускали в СРСР з 70-х років минулого століття, а кульки почали використовувати пізніше за кордоном.

У справі про вбивство бізнесмена в Косові використовували інший тип міни — кумулятивну, без уражувальних елементів. За словами експерта-вибухотехніка, з яким консультувався «Бабель», така міна дуже потужна і може пробити до 1 метра броні.

Спосіб запуску

Вибухівка у двох справах відрізняється і способом запуску. Міну в справі Шеремета запустили дистанційно — за допомогою електродетонатора, а в Косові це зробили механічно.

Причетність Антоненка і Кузьменко до вбивства слідство доводить тим, що в ніч напередодні вибуху вони поводились нетипово — не заходили в соцмережі і не користувалися інтернетом

Адвокат Кузьменко Тарас Безпалий наполягає, що нічого незвичайного в поведінці Кузьменко не було. 18 липня вона вісім годин їхала за кермом з Вилкового до Києва. В ніч з 18 на 19 липня зустрічала дитину в аеропорту. «Вона дві доби була в русі, тому ввечері лягла відпочивати, а о 9-й ранку 20 липня говорила телефоном з колегою по роботі», — говорить Безпалий.

Захисники Андрія Антоненка Станіслав Кулик і Леонід Маслов дивною поведінку свого клієнта напередодні вбивства теж не вважають. Вони розповідають «Бабелю», що Антоненко користувався телефоном та інтернетом до початку другої ночі (20 липня), після чого ліг спати. «Вранці прокинувся від телефонного дзвінка знайомого, який щось йому привіз» — каже Кулик.

Провину Кузьменко Нацполіція побічно доводить тим, що за добу до вибуху вона була неподалік від місця вбивства Шеремета — в київському парку імені Шевченка.

Це підтверджує файл з геоміткою, який хтось видалив з телефону Кузьменко, а експерт у справі Шеремета відновив. Адвокат Кузьменко Тарас Безпалий розповідає «Бабелю», що йдеться про геомітку, зроблену о 3 годині 56 хвилин і 23 секунди 19 липня. Яким чином цей файл зʼявився в телефоні Кузьменко, її адвокат не знає. За його словами, у слідства є дані операторів звʼязку, які підтверджують, що в цей час Кузьменко була в районі вулиці Урлівської, де в той час жила. «Дані оператора звʼязку не можна підробити, телефон знаходився вдома» — говорить Безпалий і уточнює: якби Кузьменко в ту ніч їздила в центр міста, мобільні оператори це б зафіксували.

За словами Безпалого, захист через суд домігся експертизи, щоб розібратися, про який файл з геомітками говорить слідство. Але слідчий Василь Бирко не віддав телефон експертам і нічого зʼясувати не вдалося.

У листопаді 2019 року Кузьменко і Дугарь говорили, що побоюються обшуків у себе вдома. Слідство вважає, що це непрямо доводить їх причетність до вбивства

У листопаді 2019 року Кузьменко і Дугарь у кількох телефонних розмовах справді говорили про те, що поліція може прийти до них з обшуками. Але зі справою Шеремета ці розмови безпосередньо не повʼязані — на той час обидві підозрювані знали про обшуки вдома у сімʼї Грищенків, у ресторані колишніх учасників АТО Veterano Pizza і ще кількох людей зі свого оточення. Вони припускали, що поліція перевіряє волонтерів і атовців, і що вони можуть бути наступними.

Слідство стверджує, що Дугарь, Антоненко і Кузьменко відмовилися проходити експертизи, в тому числі — поліграф

Це не так. «Бабель» докладно писав про це 19 серпня ось тут, у підзаголовку «МВС стверджувало, що Кузьменко, Антоненко і Дугарь відмовляються давати показання і брати участь в експертизах — чому це не зовсім так».

Слідство каже, що алібі Дугарь не підтвердилося

На допитах Дугарь стверджувала, що в 2016 році вона жодного разу не була в Києві. Яна наполягала, що 15 і 18 липня, коли на камерах спостереження біля будинку Шеремета, за версією слідства, зʼявлялася Дугарь, вона була в госпіталі у Покровському Донецької області. Це побічно підтверджував один з пацієнтів госпіталю Сергій Хомицький — він бачив медсестру на роботі 16 і 17 липня. У ці ж дні Дугарь розписалася на лікарняній картці Хомицького.

Щоб перевірити оригінальність цього підпису, слідство провело три експертизи — одну в лютому і дві у травні 2019 року. Перша підтвердила, що підпис справді належить Дугарь. Друга, що підпис поставили не раніше 16 листопада 2016 року. Третя, що підпис поставили раніше листопада 2019 року. Зробити більш точний висновок експерти не змогли.

У фільмі натякають, що захист Антоненка намагався сфальсифікувати його алібі за допомогою друга — Олексія Єрмілова

У день, коли затримали Антоненка, його друг Олексій Єрмілов справді написав на своїй сторінці в Facebook, що в ніч убивства Антоненко був з ним у Ворзелі і залишився там на ніч. Адвокати Антоненка одразу перевірили цю версію, але не змогли її підтвердити. У подальшому вони жодного разу не посилалися на свідчення Єрмілова і не стверджували, що у Антоненка є таке алібі. Пізніше на допиті Єрмілов сказав, що переплутав дати.

Автори фільма стверджують, що у справі Шеремета пройшло 38 засідань, і суд у всьому підтримав позицію слідства

Це не так. Поки суд не розглядав справу по суті, а лише обирав і продовжував запобіжні заходи трьом підозрюваним — Антоненку, Дугарь і Кузьменко. У таких засіданнях суд оцінює тільки значимість доказів, але не їх достовірність. Крім того, два тижні тому Київський апеляційний суд прийняв аргументи захисту Кузьменко і відпустив її з ізолятора під домашній арешт. Розглядати справу по суті суд присяжних почне 4 вересня.