Диктатор Пак Чон Хі правив Південною Кореєю у 60—70-х роках — майже 18 років. Його застрелив за вечерею найближчий друг і соратник — ось як це було (архівний матеріал)

Генерал Пак Чон Хі прийшов до влади в Південній Кореї після військового перевороту в травні 1961 року. Він обіцяв «навести порядок» і повернути владу цивільним, але зрештою став авторитарним правителем. Він кілька разів міняв Конституцію, розширив президентські повноваження, скасував прямі вибори і зняв обмеження на кількість президентських каденцій. Його називають «батьком корейського економічного дива», при цьому він жорстоко придушував протести, заарештовував і катував опозиціонерів, запровадив цензуру в медіа. 26 жовтня 1979 року Пака застрелив один із його найдавніших і найближчих соратників — глава корейського ЦРУ (корейської таємної поліції) Кім Чже Гю. Оглядач «Бабеля» Сергій Пивоваров згадує історію правління і смерті диктатора Пака Чон Хі.

Увечері 26 жовтня 1979 року президент Пак Чон Хі повечеряв востаннє в житті. За одним столом із ним сиділи начальник його особистої охорони Ча Чжи Чхоль, керівник апарату президента Кім Ке Вон і глава корейської таємної поліції Кім Чже Гю. Вечеря відбувалась у тій частини президентського палацового комплексу, яка суворо охоронялася.

Поступово розмова перейшла до масових протестів у Пусані, рідному регіоні Пака. Президент дав прочуханки главі таємної поліції за те, що той не може впоратися з народними протестами і не відправив на розгін демонстрації солдатів-десантників. Кім Чже Гю заперечив, що це не просто студентські акції, що до них приєднуються тисячі звичайних громадян, і якщо придушити їх силою, то протести можуть затопити всю країну. Але Пак перебив його, сказавши, що наступного разу він особисто віддасть наказ стріляти на ураження.

Секретар президента спробував перевести розмову на іншу тему, але начальник президентської охорони Ча Чжи Чхоль підлив масла у вогонь. Він назвав главу таємної поліції мʼякотілим і додав, що якби був на його місці, то наказав би давити протестувальників танками. Президент Пак схвально кивав.

Закиди президента і його охоронця, розлютили Кіма. Він вийшов із зали, де відбувалась вечеря, піднявся на другий поверх у свій кабінет і взяв пістолет. Спустившись, він наказав своїм підлеглим нейтралізувати охорону президента. Потім повернувся за стіл і крикнувши: «Як ви можете слухати поради цього негідного червʼяка?!», вистрілив спочатку в Ча, потім в Пака. Його пістолет заклинило. Кім пішов до сусідньої кімнати, де його люди розстрілювали охорону президента, і взяв зброю у одного зі своїх охоронців. Ча він добив у ванній, де той намагався сховатися, а Пака «стратив» пострілом у голову. Всього того вечора загинуло шестеро осіб: президент, начальник його особистої охорони, троє охоронців і президентський шофер. Вижив тільки глава секретаріату апарату президента Кім Ке Вон.

Пак Чон Хі, колишній армійський генерал, учасник Корейської війни, правив Південною Кореєю майже 18 років. Він прийшов до влади в результаті військового перевороту в травні 1961 року. Тоді Пак обіцяв, що військові повернуть владу цивільним, щойно наведуть в країні порядок — покінчать із корупцією та організованою злочинністю і проведуть економічні реформи.

Спочатку Пак обіцяв не балотуватися на президентських виборах восени 1963 року. Але за кілька місяців до голосування передумав, і зрештою переміг свого конкурента з мінімальним відривом. За тодішньою Конституцією він не міг бути президентом більше двох разів, і до кінця другого терміну заявляв, що не триматиметься за владу. Але потім знову передумав і спочатку влаштував референдум, який дозволив йому переобратися втретє поспіль у 1971 році. Потім він запровадив у країні надзвичайний стан і узаконив нову Конституцію, згідно з якою президент отримав ще більше влади і обирався не прямим голосуванням, а колегією виборців, причому на необмежену кількість термінів.

Пака Чон Хі називають «батьком корейського економічного дива». За його керівництва Південна Корея поступово перетворилася з аграрної країни, зруйнованої Корейською війною, на процвітаючу високотехнологічну економіку. Пак впроваджував «капіталізм під державним контролем». За його часів розросталися чеболі — сімейні корпорації, які отримували від держави привілеї і пільги в обмін на чітке виконання завдань уряду. Серед найвідоміших — чеболі Samsung, LG Group, Hyundai, Daewoo.

На початку 1970-х Пак Чон Хі встановив у країні жорстку диктатуру. Його режим супроводжувався масовими політичними репресіями, силовими розгонами демонстрацій, цензурою ЗМІ і кримінальною відповідальністю за критику влади.

Пак Чон Хі пережив кілька замахів, під час одного з них у 1974 році загинула його дружина. Після цього Пак максимально обмежив коло спілкування, зрідка зʼявлявся на публіці. Особисту охорону він перетворив на армійський підрозділ з військовою технікою, а її глава Ча Чжи Чхоль отримав настільки широкі повноваження, що став другою людиною в державі.

Через це Пак посварився зі своїми давніми соратниками. Одним із них був Кім Чже Гю. Вони разом навчалися у Військовій академії Кореї в середині 1940-х. Після того як Пак прийшов до влади, Кім став одним із його найближчих соратників. Він був його радником у президентських кампаніях, жорстко придушував протести по всій країні. І нарешті у 1976 році очолив корейське ЦРУ. У той час це була, правду кажучи, таємна поліція, яка займалася і розвідкою, і контррозвідкою, репресіями опозиції, підкупом і тиском на ЗМІ.

Убивши Пака, Кім направився до начальника штабу армії Чона Сін Хва — він сподівався, що Чон підтримає його і оголосить в країні воєнний стан. На той час Чон уже дізнався, що сталося, від єдиного зацілілого учасника вечері в «Блакитному будинку» — глави секретаріату апарату президента Кім Ке Вона. Кіма Чже Гю разом зі спільниками заарештували і після суду засудили до страти.

Корейські історики досі сперечаються, чому Кім Чже Гю вбив свого давнього друга і покровителя Пака Чон Хі. Ось основні теорії:

• незаплановане вбивство в стані афекту — Кім попередньо не перевірив, чи справний його пістолет, і не зміг з першого разу влучити в ціль з близької відстані;
• сплановане вбивство «ворога демократії» — на цій версії наполягав сам Кім під час суду, заявивши, що останньою краплею став конституційний переворот 1972 року;
• Кім сам планував захопити владу — такого висновку дійшло офіційне розслідування;
• за вбивством Пака стояло ЦРУ США — Кім називав однією з причин вбивства погіршення американо-корейських відносин та, ймовірно, розраховував на американську підтримку в разі успішного перевороту, але США заперечують будь-яку причетність.

Під час похорону Пака Чон Хі на вулиці вийшли близько двох мільйонів людей. Але, як зауважували спостерігачі, «ні народ, ні чиновники не були сповнені щирої скорботи». На початку грудня 1979 року виконувачем обовʼязків глави держави був призначений премʼєр-міністр Чхве Гю Ха. Він обіцяв підготувати нову Конституцію, повернути загальні президентські вибори і випустити з вʼязниць політвʼязнів. Але не встиг він і тижня пробути на посаді, як у країні стався новий військовий переворот, який організував один із соратників Пака — глава військової розвідки генерал Чон Ду Хван.

Наступні демократичні президентські вибори відбулись тільки в грудні 1987 року. З них почався сучасний період історії Південної Кореї — Шоста республіка.

«Бабель» потребує підтримки читачів більше, ніж будь-коли: 🔸 у гривні, 🔸 у криптовалюті, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: paypal@babel.ua.