Виконувачем обовʼязків міністра освіти призначили ректора Чернігівської політехніки Сергія Шкарлета. Він був депутатом від Партії регіонів, балотувався від БПП, сподобався Зеленському і завжди «топив за універ»

Кабмін призначив Сергія Шкарлета заступником міністра освіти і науки і одразу ж — виконуючим обовʼязки міністра. Рішення ухвалили на позачерговому засіданні уряду. Депутати мали проголосувати за його призначення ще 18 червня, але не вистачило голосів. Під будівлею парламенту тоді зібрався мітинг освітян і науковців ― вони були проти. У 2010 році Шкарлет став депутатом обласної ради від Партії регіонів, а у 2015-му невдало балотувався від «Блоку Петра Порошенка». Науковці звинуватили Шкарлета у плагіаті, а деякі члени парламентського комітету назвали його некомпетентним. Попри це, Шкарлет усе одно сподобався президенту Володимиру Зеленському. Кореспондентка «Бабеля» Катерина Коваленко поговорила з критиками і прихильниками Сергія Шкарлета, а також із випускниками його університету — і розповідає про його сильні та слабкі сторони. Сам Шкарлет спілкуватися не захотів.

Сергій Шкарлет десять років очолює Національний університет «Чернігівська політехніка» — найбільший і найпрестижніший в області заклад вищої освіти. Він обійняв цю посаду, коли йому було 37 років, і його називали наймолодшим ректором в Україні. Сергій Шкарлет народився в Узбекистані, але виріс і ходив до школи в Ніжині Чернігівської області. Вивчав прикладну математику в Київському політехнічному інституті. У Чернігівський політех потрапив у 1996 році — спочатку отримав там другу вищу освіту, потім працював на кафедрі економетрії обліку й аудиту. Згодом він розповість, що історія його родини тісно пов’язана з цим університетом. «Бабуся моєї дружини працювала завідувачем бібліотеки з першого дня створення цього навчального закладу. Теща теж працювала в бібліотеці понад п’ятнадцять років. Тесть майже 20 років працював першим проректором цього закладу. Дружина — вступила, закінчила, захистила кандидатську і отримала вчене звання доцента, працювала тут понад 12 років», — казав він.

До того як очолити Чернігівську політехніку, Шкарлет 9 років керував приватним закладом — Чернігівським інститутом інформації, бізнесу і права. Спочатку він був там проректором із навчально-виховної роботи, а у 2001 році став ректором. У 2011-му цю посаду зайняла його дружина Тетяна Бобришева-Шкарлет, а торік — її син Євгеній Бобришев. «Бентежить, що він — ректор, його покійна дружина — ректор, син — ректор. Це дуже схоже на феодальну вотчину» , — говорить організатор акції проти призначення Шкарлета під Верховною Радою Олексій Болдирєв.

У 2010 році Шкарлет став депутатом Чернігівської обласної ради. Він був безпартійним, але йшов мажоритарником від Партії регіонів. В одному зі старих інтерв’ю він розповідав, що підтримував Януковича ще з 2004 року й відмовився балотуватися від партії Віктора Ющенка під час Помаранчевої революції. «Я повністю поділяю погляди та принципи Партії регіонів», — говорив Шкарлет у 2010-му. Тоді ж від Партії регіонів до обласної ради пройшов Валерій Зуб — чернігівський хірург-онколог і чинний народний депутат від «Слуги народу». За словами Зуба, і йому, і Шкарлету запропонували йти в облраду, щоб розвивати освіту та медицину в області. «У той період в облраді від Партії регіонів були керівники відомих підприємств, директори шкіл, ректори, головні лікарі. Кожна влада відбирає найкращих», — пояснює Зуб. Він каже, що вони зі Шкарлетом не політики, а господарники. У 2015 році Зуба і Шкарлета запрошували балотуватися в облраду вже від «Блоку Петра Порошенка», але обидва тоді не пройшли. Зараз Зуб підтримує кандидатуру Шкарлета й рекомендував його президенту і колегам зі «Слуги народу».

У 2015 році Сергія Шкарлета запрошували й в «Самопоміч», розповідає народна депутат від цієї партії у 2014—2019 роках й колишня заступниця мера Чернігова Анна Романова. Лідер партії Андрій Садовий саме набирав команду на місцеві вибори, і вона організувала для нього візит у Чернігів. «Він побачив сучасний університет, прогресивного ректора і сказав, що саме такі люди йому потрібні. Але Шкарлет чесно зізнався, що балотувався від Партії регіонів», — згадує Романова. Вона за це Шкарлета не критикує — каже, до Майдану в прикордонному Чернігові були популярні проросійські настрої, а людям на державних посадах було важко протистояти тиску влади. «Тоді всім авторитетним людям казали: або ти працюєш і ми тебе записуємо у список [від Партії регіонів], або ти взагалі [не працюєш]», — розповідає Романова.

У Шкарлета й міністра освіти і науки часів Януковича Дмитра Табачника були дружні стосунки. Табачник наводив Чернігівський політех за приклад іншим технічним вишам України, а у 2011 році їздив зі Шкарлетом на Світовий освітній форум у Лондоні. «Інші ректори мають тягнутися за Сергієм Шкарлетом хоча б у тому плані, що він вільно володіє англійською мовою. На лондонському форумі, де була 101 делегація, він з усіма вільно спілкувався», — розповідав міністр газеті «Деснянська правда». У 2012 році Табачник особисто вручив Шкарлету відзнаку «Заслужений діяч науки і техніки», яку той отримав за указом Януковича.

Шкарлет підтримував законопроєкт Табачника «Про вищу освіту». У 2012 році цей документ спровокував нові мітинги студентів, які вже кілька років протестували проти «деградації вищої освіти». В інтервʼю урядовій газеті «Голос України» Шкарлет говорив, що хоче більшої автономії для університетів. «Я стою принципово за те, щоб наш університет мав можливість за допомогою співбесіди або іншого додаткового іспиту відбирати студентів», — говорив він. Щоб уникнути зловживань, ректор пропонував залучати студентів до екзаменаційних комісій. «Це, сподіваюся, виключить корупційні схеми потрапляння на бюджетну форму навчання хлопців і дівчат з явною нестачею знань», — вважав Шкарлет.

Із початком Революції гідності, наприкінці 2013 року Шкарлет зайняв нейтральну позицію, згадує тодішній голова студентської ради Чернігівського політеху Влад Мельник. «Хто хотів — брав участь [у Революції], хто не хотів — той не брав», — каже хлопець. За його словами, серед працівників університету були люди, які відкрито критикували Майдан, але Шкарлет згладжував конфлікти. «Публічних або прихованих заборон від адміністрації на підтримку Майдану не було. Говорили лише, щоб ми були обережні, якщо йдемо на мітинги», — згадує ще один тодішній студент Іван. Обидва хлопці заперечують, що Шкарлет просив студентів зняти з гуртожитка українські прапори, хоча про це заявив тодішній декан університету Олександр Кухарук. «Це неправда. В одному з гуртожитків він навіть підтримав створення волонтерської організації для воїнів АТО навесні 2014 року», — розповідає Іван.

У 2015 році студрада Чернігівського політеху зняла відеозвернення до російських студентів, в якому засудила російську агресію. За словами Івана, який теж знімався в ролику, Шкарлет підтримав ідею та запропонував зняти відео на фоні символіки України й університету. «Жодних антиукраїнських заяв я від нього не чула, я б таке запам’ятала», ― говорить заступниця мера Романова.

Студенти люблять і поважають Шкарлета, говорить Мельник. За його словами, той завжди підтримував студентські рухи і «топив за універ». «Його часто звинувачують у тому, що він пристосуванець. Але в його випадку це слово має позитивне значення. Він оббивав пороги, щоб про універ не забували», — розповідає він. До Чернігівського політеху щороку приїжджає другий президент Леонід Кучма й роздає студентам іменні стипендії. У гостях регулярно бували чернігівські політики, а також Петро Порошенко. За словами Анни Романової, Шкарлет відкривав двері усім — і владі, й опозиції.

Шкарлет змінив Чернігівський політех на краще, стверджує Анна Романова. «Я сама вчилася там на заочному, але ще до нього. Тоді студента могли відрахувати за те, що він біг коридором і не привітався з ректором [попередником Шкарлета Олександром Денисовим]», — згадує вона. За її словами, Шкарлет одразу зробив у приміщеннях ремонт, прибрав килимові доріжки до ректорату і став відкритішим до студентів. Після Майдану у дворі головного корпусу поклали плитку у вигляді вишиванки. «Але зміни були не лише зовнішні — він омолодив колектив, сказав усім вчити англійську мову та відправляв викладачів і студентів на стажування за кордон», — каже Романова. У 2019 році Чернігівська політехніка посіла 59 місце серед 200 вищих навчальних закладів України в рейтингу Центру міжнародних проєктів «Євроосвіта». У 2011 році університет був на 145 позиції.

Романова стверджує, що Шкарлет викорінив корупцію в університеті. Колишній голова студради Влад Мельник і ще троє випускників денної форми теж сказали «Бабелю», що особисто не стикалися з хабарництвом під час навчання. У лютому цього року Чернігівський політех купив автомобіль VW Amaroc Volcano за $50 тисяч, повідомила колишня міністр освіти і науки Ганна Новосад. Вона стверджує, що ці гроші мали піти на доплати викладачам, а автівкою користується сам Шкарлет.

Ініціативна група «Дисергейт» звинуватила Шкарлета у плагіаті. За словами одного з її учасників, кандидата біологічних наук Олега Смірнова, щонайменше в чотирьох наукових статтях ректора є запозичені шматки з чужих робіт. Сам Шкарлет ще у 2011 році говорив, що дуже суворо ставиться до плагіату: «Покарання за плагіат повинно бути не тільки для студентів, але й для всіх без винятку учасників навчального процесу й наукового пошуку».

Шкарлет не запозичував текст із чужих робіт, переконує Анна Романова. На підтвердження своїх слів вона надіслала «Бабелю» відео, де аналізує одну з наукових статей ректора, через яку його запідозрили у плагіаті. За її словами, Шкарлет «списав» текст не з чужої роботи, а з власної монографії «Інформаційна економіка: методи, моделі та технології формування» [існує лише у друкованій версії]. Романова стверджує, що у Шкарлета є спростування щодо кожного зі звинувачень у плагіаті. На думку Смірнова, ректор усе одно порушив принципи наукової доброчесності, бо не вказав монографію у джерелах. «Те, що монографія не цитувалася, дуже погано, саме це й призвело до звинувачень у плагіаті», — пояснює він.

Шкарлет не вразив народних депутатів із профільного комітету. Як розповідала Інна Совсун з «Голосу», яка була присутня на неформальній зустрічі зі Шкарлетом 3 червня, він орієнтувався тільки в питаннях вищої освіти. «Щодо дошкільної, шкільної, професійно-технічної — у відповідь чули одне-два речення загальних фраз», — казала депутат. За інформацією її колеги по партії Наталії Піпи, Шкарлета запропонували президенту ті ректори університетів, які не підтримують розпочату реформу вищої освіти. «Буде змінюватися принцип фінансування, і їм доведеться більше працювати. Вони цим незадоволені, тому й вирішили провести свого міністра», — розповіла вона «Бабелю». Взамін ректори пообіцяли президентові підтримку «Слуги народу» на місцевих виборах з боку студентів, каже Піпа.

Освітяни, батьки й активісти звернулися до прем’єра Дениса Шмигаля, а науковці організували протест під Верховною Радою. Вони не підтримують кандидатуру Шкарлета і просять призначити міністром компетентну людину. Раніше президент Володимир Зеленський скаржився, що у країні «кадровий голод», а голова профільного комітету Сергій Бабак не хоче йти в міністри. Щоб познайомитися зі Шкарлетом, Зеленський спеціально їздив до Чернігова. Після зустрічі президент сказав, що ректор йому сподобався.