«Премʼєр слухавку не бере, на повідомлення не відповідає». Про допомогу Богдана, штрафи для олігархів і ворога у «Слузі народу» — велике інтервʼю ексголови Держекоінспекції Єгора Фірсова

Єгор Фірсов очолив Державну екологічну інспекцію в кінці листопада минулого року. Через проблеми з конкурсом його призначили з приставкою «тимчасово виконуючий обовʼязки». З органа, який штрафує підприємства за забруднення навколишнього середовища команда Володимира Зеленського хотіла зробити показову історію успіху. Фірсов мав перемогти корупцію всередині інспекції та поліпшити екологію в масштабах країни. Підтримку в боротьбі з великими підприємствами-забруднювачами та їхніми власниками-олігархами йому обіцяли тодішній премʼєр-міністр Олексій Гончарук і голова Офісу президента Андрій Богдан. Підлеглі Фірсова пішли на заводи бізнесменів Ігоря Коломойського і Ріната Ахметова, розробили декілька законопроєктів з екотематики і з початку року виписали штрафів майже на 600 мільйонів гривень. Новий премʼєр-міністр Денис Шмигаль теж обіцяв Фірсову підтримку влади, але за кілька тижнів поставив питання про його звільнення на голосування Кабміну. Фірсова звільнили 13 травня, але офіційного повідомлення він досі не отримав і дізнався про все із соцмереж. Кореспондент «Бабеля» Оксана Коваленко зустрілася з колишнім головою Держекоінспекції в його робочому кабінеті 14 травня. У своєму першому після відставки великому інтервʼю він розповів про те, хто привів його в «ЗеКоманду», про що його просили близькі до «Слуги народу» депутати і хто лобіював його звільнення в Раді.

Єгор, коли дізналися новину про звільнення, засмутилися, видихнули?

Видихнув. Потрібно розуміти, що таке робота інспекції. Девʼяносто відсотків наших повноважень — це перевірки великих підприємств. У кожного з них є своє лобі в парламенті, уряді. Щойно берешся за підприємства, одразу починають качати ситуацію.

Але на питання, що сталося і чому, у мене немає відповіді. Зі мною ніхто не спілкувався. Я знаю про якесь рішення Кабміну. Премʼєр слухавку не бере, на повідомлення не відповідає, а телефон міністра [енергетики та захисту навколишнього середовища] я навіть не знаю.

Давайте повернемося до самого початку історії. На президентських виборах ви були в команді [кандидата в президенти] Анатолія Гриценка. Як потім опинилися у Зеленського?

Анатолій Степанович зібрав всю команду і сказав: «Друзі, якщо вам запропонують очолити ті чи інші напрямки, погоджуйтеся — це велике вікно можливостей». Поступово почалися комунікації. Із нашої команди Віктор Трепак і Віктор Чумак пішли заступниками генерального прокурора. Світлана Заліщук — радником Гончарука, а Івана Апаршина розглядали на посаду міністра оборони.

Коли Гончарук був заступником глави Адміністрації президента, він проводив перші співбесіди. Я потрапив до нього з питань екології. Він раніше працював у Міністерстві екології, глибоко розбирався в темі та запропонував мені зайнятися реформою екологічного контролю. Я все зважив і погодився.

Із Гончаруком вас познайомив [колишній голова ОП Андрій] Богдан?

Так. Богдан спочатку був головним комунікатором у взаємодії з іншими політичними силами. Він набрав Гончарука і сказав: «Є предметна розмова на екологічну тему, проведи її».

Вас вважали людиною Богдана?

Мене прямо ніхто не називав людиною Богдана, але реформа екоінспекції — це звільнення 90% керівного складу, перевірка підприємств-забруднювачів, які належать олігархам. У такій роботі необхідна підтримка. Я прямо запитував Богдана, що мені робити, якщо я заходжу на підприємство олігарха. Він відповідав: «Дій строго за законом».

А чому вас призначили з приставкою т. в. о.?

Тому що з першими конкурсами були проблеми, ввели додаткову дисципліну «абстрактне мислення», про яку конкурсантів не попередили. Усе відбувалося швидко і неорганізовано. Я взяв участь у конкурсі, але не переміг. Щоб не втрачати час, мене призначили т. в. о. і сказали: «Уперед, іди працюй».

Які вам ставили завдання?

З екологічної інспекції хотіли зробити історію успіху. Хотіли отримати некорумпованого екологічного інспектора зі значком і з камерою, який працює насамперед із топзабруднювачами.

Екоінспекція — виключно каральний орган, наші інструменти — штрафи. Ними ми змушуємо підприємство модернізуватися. Бажаний результат — покращення довкілля. Ось такий був КРІ.

Один з перших кроків — ми зайшли в Маріуполі на меткомбінат ім. Ілліча, компанії «Метінвест». Після перевірки вийшли з 10-мільйонним штрафом. Для порівняння: попередній штраф на «Метінвесті», здається, був 86 тисяч гривень. Для такої компанії це копійки.

Хтось виправився, почав модернізуватися, щоб не платити штрафи?

Минуло занадто мало часу — менше ніж пів року. Ми планували зайти на топзабруднювачів і оштрафувати їх по кілька разів.

З ким із топзабруднювачів були складнощі, хто чинив опір?

«Метінвест» не хотів пускати до публічного звернення у ЗМІ. А Нікопольський завод феросплавів просто не пускав. Надсилали листи, що у них все добре і перевіряти нічого не треба. Я собі такого нахабства не міг навіть уявити...

Що стосується проблем, давайте на конкретному прикладі. Є засідання фракції «Слуга народу». Туди приходить президент, премʼєр-міністр, міністр [енергетики та захисту навколишнього середовища], а один депутат постійно тягне руку.

[Депутат від СН] Євген Шевченко?

Так, він. Спочатку він намагався з нами дружити, пропонував своїх людей [в інспекцію], ми нікого не взяли. Потім цілеспрямовано на кожному засіданні фракції говорив: «Приберіть цього «зрадника». Ніякої конкретики у нього не було. Потім нам розповіли, у чому причина. Ми ходили на системну перевірку мережі заправок Glusco. Його нападки могли бути повʼязані з цим.

Були ще конфлікти, хтось погрожував?

Увесь час. «Укртатнафта» не хотіла нас пускати. Я пригрозив, що порушу цю тему на рівні президента — пустили й навіть штраф заплатили, понад два мільйони гривень.

Київський «Міськводоканал» входить у перелік топзабруднювачів. Пʼять років не пускав інспекцію. Недопуск — взагалі окрема пісня. Штраф за недопуск для підприємств 750 гривень. Так ось, «Міськводоканалу» я пригрозив премʼєром, ми зайшли та нарахували їм 17 мільйонів гривень. Їм це не сподобалося, почали шантажувати, що зроблять нас винними у підвищенні тарифів на воду. Були довгі баталії.

Ще памʼятаєте судно Stavanger, яке в порту «Південний» вилило 8 тонн пальмової олії? Якщо коротко, ми оштрафували його на велику суму. З цього приводу мені телефонували депутати і запитували, як це можна вирішити.

Хто стоїть за цією компанією, хто телефонував?

Не знаю. У будь-якого великого бізнесу є свої звʼязки в парламенті.

Але за пальмову олію зрештою заплатили штраф?

Ми підрахували збитки, це величезна сума — понад 60 мільйонів гривень. Думаю, вони підуть до суду, але позовів поки не бачив. Судно затримано.

Взагалі, щодо морської теми було цікаво в Одесі. Там раніше екологічна інспекція, як сомалійські пірати, з надуманих причин затримувала іноземні кораблі та вимагала хабарі. Для будь-якого корабля простій — це мільйонні збитки. За хабар корабель відпускали. Обсяг хабарів, за чутками, становив близько 40 мільйонів гривень на місяць.

Коли я прийшов в інспекцію, ця тема стала завданням номер один — я поїхав туди, ми зробили розбір польотів. Якщо раніше кораблі можна було заарештовувати за підписом місцевих інспекторів, тепер — тільки за моїм, після аналізу ситуації. Європейська бізнес-асоціація навіть зробила заяву, що вона вітає таке починання.

Ви нещодавно написали програмну статтю на «Дзеркалі тижня» про те, що потрібно змінити в системі екоінспекції...

У нас екозаконодавство 1997 року. Велика частина адміністративних штрафів не змінювалася. Штраф за забруднення повітря становить 75 гривень. Для порівняння: за ходіння без маски на вулиці наразі потрібно заплатити 17 тисяч гривень. Тому перше, що потрібно, — ухвалити закон про екоконтроль, який реформує екологічну інспекцію. Його розробила авторитетна компанія «Екологія. Право. Людина», а ми пів року вносили правки. Зараз він загубився в парламенті, його потрібно реанімувати.

Друге — законопроєкт про моніторинг. Зараз підприємства самі подають звіти до органів статистики про свої викиди. Ми — заручники їхніх розрахунків. Якщо ми встановимо спеціальні лічильники, як у Європі, то зрозуміємо, скільки шкідливих речовин викинув той чи інший забруднювач і скільки заплатив за це податків.

Друга частина законопроєктів стосується проблем зі сміттям. Щоб тут зʼявилися сміттєпереробні та сміттєспалювальні заводи, розвивалася інфраструктура, потрібно ухвалити закон, який буде регулювати це питання. Також потрібно підвищити штрафи за спалювання трави та неправильне поводження зі сміттям. Це непопулярний захід, але інакше ми потонемо у смітті.

Браузер не підтримує відео

Ви спілкувалися з депутатами з приводу цих ініціатив?

Ми подали їх в Раду на початку року. Є кілька нардепів, яким тема небайдужа: [депутат від СН Олександр] Маріковський, [депутат від СН Олена] Криворучкіна. Вони є авторами законопроєктів і переживають, але потрібні 226 голосів і політична воля президента і спікера Ради. Я розраховував потрапити на зустріч з депутатами від «Слуги народу» і все їм пояснити. По-хорошому, з ними повинна зустрічатися міністр екології [Ольга Бусловець], але, по-перше, вона не виходила на звʼязок — ми так і не поспілкувалися. По-друге, у неї складні стосунки з депутатським корпусом — Рада її не затвердила на посаді, і вона працює з приставкою в. о.

Ви подали свої проєкти на початку року. Тоді міністром [енергетики та захисту навколишнього середовища] був Олексій Оржель, а премʼєром — Олексій Гончарук. Чому ви відразу не домоглися голосування?

Оржелю теж було складно. Він був достойним міністром і відсікав історії, повʼязані з «решаловом». Він на профільному комітеті на початку року говорив про важливість нашого закону, а на початку березня Оржель пішов, і все.

Зі Шмигалем обговорювали ці законопроєкти?

Обговорював. Мені було важливо зустрітися з ним, заручитися його підтримкою. Ми зустрілися, я розповів про плани, про роботу. Запитав, чи є у нього до мене питання? Питань не було. Я запитав, чи можемо ми спокійно продовжувати те, що робили раніше? Він відповів: «Так, робіть». Від нього був чіткий посил: «Я не планую вас міняти, можете розраховувати на мою підтримку і заходити до топзабруднювачів навіть у період карантину». Я з розправленими крилами повернувся в колектив, сказав, що премʼєр нас підтримує, і через три тижні така ситуація...

Я справді хочу зрозуміти, що сталося. Ми з командою витратили пів року життя, сиділи тут іноді до четвертої години ранку. Ні міністр, ні Офіс президента — ніхто нічого не пояснив. Про звільнення я дізнався з якогось посилання на YouTube.

Останнім часом багато скаржаться на проблеми з комунікацією.

Коли про це розповідали інші, я думав, що у них, напевно, щось пішло не так. А коли сам потрапив у цю ситуацію, розгубився. Хоча почасти зітхнув із полегшенням...

Законопроєкти — це те, що ви не встигли довести до кінця. А що встигли, чим пишаєтесь?

Якщо підприємство викидає занадто багато шкідливих речовин, ми повинні його оштрафувати. У кожній галузі є своя методика підрахунку збитків. Але в серпні 2018 року адміністративний суд цю методику скасував. Тобто правових підстав штрафувати за забруднення повітря не було. Команда людей в екоінспекції за чотири місяці фактично заново ухвалила цю методику, і з 19 травня інспекція зможе виписувати мільйонні штрафи порушникам. Деякі депутати говорили, що повʼязують моє звільнення з цим питанням. Але це чутки, підтверджених даних у мене немає.

А хто у нас є найбільшим порушником щодо повітря?

Найбільші порушники за викидами — теплові електростанції, металургія і, звичайно, автомобілі.

Нещодавно вас не пускали на Трипільську ТЕС.

Так, це було пʼять днів тому. Не пустили і, думаю, вже не пустять.

Ви говорили про одіозних особистостей, які були в службі та яких довелося позбутися. Наведіть приклад.

Наприклад, у Дніпрі чоловік сидів понад 12 років. Він знав про інспекцію все, і всі співробітники були його людьми. Його брали на хабарі, на ньому є кримінальні справи, у нього є фірми, повʼязані з екологією. І ось просто в цьому кабінеті ми з ним розмовляли, я запропонував написати заяву про звільнення. Він відповідає: «Слухай, незрозуміло, хто з нас напише заяву. Я пережив тут 4 президентів, 8 премʼєрів, 12 міністрів і купу, вже збився з рахунку, голів екологічної інспекції... Ось ти будеш там же, де вони. А я працюватиму». Звичайно, ми його звільнили. Але він залишив після себе лобі, пручається, підключає всіх.

Тобто він оскаржив звільнення?

Він у процесі. Ми замінили 85% територіалів. Залишили три кращі області — Вінницьку, Кіровоградську та Черкаську, щоб потім порівняти з тими, де оновили керівництво. Поки що немає жодного судового рішення про поновлення на посаді звільнених керівників.

Скільки вам вдалося зібрати штрафів за час роботи?

За чотири місяці цього року ми нарахували 588 мільйонів гривень. Це практично вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. Якщо бути точним, на 178% більше. До бюджету вже заплатили 35 мільйонів. За чотири місяці минулого року було 15 мільйонів гривень.

Чому така різниця в цифрах? Штрафи оскаржують у судах?

Так, чотири місяці — це дуже мало, щоб стягнути штраф. Багато оскаржують рішення в судах. «Метінвест», приміром, одразу заплатив понад 10 мільйонів гривень, а «Міськводоканал» оскаржує.

Суди частіше чию сторону приймають?

По-різному. Є інша проблема — у нас немає грошей на судовий збір, це 1,5 відсотка від позову. Нещодавно в Херсонській області ми нарахували збитків через вирубку лісу на 23 мільйони гривень. Півтора відсотка збору — це понад 350 тисяч гривень. Цю суму ми повинні взяти з бюджету і заплатити за право подати позов до суду, але в нас цих грошей немає.

Але якщо відповідач програє, збір можуть покласти на нього і ви повернете собі гроші.

Так, але спочатку їх треба десь взяти. Крім цього, суди розтягуються на роки.

Дванадцятого березня вам спалили машину. Зараз йде розслідування, є результати?

Спочатку поліція відпрацьовувала дуже щільно. Вони порушили кримінальну справу за статтею про навмисне пошкодження майна, опитували свідків, робили експертизи. Потім я намагався звʼязатися зі слідчим — не вийшло, а мені так ніхто і не передзвонив. Що зараз — не знаю.

Хто міг за цим стояти, хто погрожував напередодні?

Це може бути якийсь ображений територіал, якого звільнили. Могли бути топзабруднювачі, які хотіли просто налякати. На мене це не вплинуло.

Неподалік аеропорту «Бориспіль», у селі Гора є стихійне сміттєзвалище. Місцеві активісти стверджують, що його влаштував сільський голова Роман Дмитрів. Нещодавно на звалищі сталася велика пожежа, про це багато писали ЗМІ, приїжджав працівник інспекції. Є версія, що місцева влада могла відіграти певну роль у вашому звільненні. Вам від них якісь сигнали надходили?

Біля «Борисполя» справді є незаконне сміттєзвалище. Від нас туди приїжджав начальник столичної інспекції Сергій Волков. Кажуть, що через це звалище навіть літаки стали літати інакше. Там багато ворон, і щоб вони не потрапили в мотор, літакам доводиться облітати це місце. Ще на звалищах накопичується метан, вони можуть горіти і вибухати — біля аеропорту це особливо небезпечно. Це звалище треба утилізувати, а для цього потрібне рішення обласної ради. Ми хотіли підняти цю проблему на прапор і вирішити. Щодо питання про сигнали: можливо, вони і надходили, але я їх не бачив.

Ви у Facebook писали, що вам пропонували «порішати» і прибрати приставку т. в. о. у вашій посаді. Хто пропонував?

Я не буду називати прізвища. Люди починають здалеку: мовляв, якщо ти будеш у нашій орбіті, ми підемо повирішуємо. Це відбувалося щотижня. Приходили депутати, їхні помічники, чиновники. Це могла бути провокація, вони могли мене записувати. Усім, хто приходив, я говорив, що діятиму за законом.

Але нескладно зрозуміти, у чиїх інтересах депутати робили такі пропозиції.

Я перестав цікавитися політикою і не запамʼятовував депутатів, які приходили до мене. У мене не було часу зʼясовувати, до кого саме у «Слузі народу» вони наближені.

Тобто ці пропозиції робили депутати «Слуги народу»?

Зазвичай це були люди, наближені до «слуг». Але взагалі до мене приходили депутати від усіх фракцій. Найчастіше питання стосувалися двох тем: залишити когось на посаді або призначити на посаду.

Ви у Facebook писали, що ваше звільнення готувалося й було питанням часу. Звідки такі висновки?

Історія розвивалася кілька днів. У вівторок, 12 травня, мені зателефонував топчиновник і повідомив, що про моє звільнення говорили на серйозному рівні. У середу було засідання уряду. За півтори години до засідання низка депутатів почала терміново збирати підписи під зверненням до премʼєра, щоб мене залишити, зібрали 65 підписів. Ці ж депутати підходили до в. о. міністра енергетики, щоб зʼясувати, що відбувається. Вона сказала, що це питання до премʼєра. Підійшли до премʼєра, той нічого зрозумілого не сказав. [Депутат від СН Олександр] Маріковський хотів розповісти про депутатське звернення і просив слова перед голосуванням [про звільнення], але премʼєр спочатку провів голосування, а потім надав йому слово... Яким чином потрапило питання до порядку денного — мені невідомо. Жодного офіційного документа про звільнення я досі не отримав.

Уже вирішили, що робитимете далі?

Я хочу до кінця розрулити цю історію, побачити офіційний документ про звільнення. Далі прийде новий керівник, я передам йому справи, побажаю удачі та скажу, що ми пів року витратили на початок реформи. Якщо буде відкат або спроби повернути корупцію, схеми, старих людей, наприклад в Одесі чи Дніпрі, будемо жорстко реагувати. Екологію я залишаю у сфері своїх інтересів. Вона повинна бути у трійці пріоритетів країни.

Чи плануєте брати участь у місцевих виборах?

Не встиг про це подумати. Я нічого не виключаю, буду вибирати найефективніший інструмент, щоб просувати законопроєкти, про які говорив. Якщо зараз мене запросить фракція СН поговорити про наші проєкти, обовʼязково піду і буду переконувати ухвалити закони.

Андрій Богдан під вашим постом у Facebook написав: «Вітаю на волі». Ви спілкувалися з ним після рішення уряду?

Ще ні.

А після його звільнення спілкувалися?

Так, він телефонував, питав, як справи. Із ним завжди весело розмовляти. Тоді він сказав: «Ти ж розумієш, що рано чи пізно тебе звільнять». Я відповів: «Андрій Йосипович, ми готові до всього».