Країни ОПЕК домовилися видобувати менше нафти. Теперь бензин подорожчає чи подешевшає? Пояснює експерт з енергетики Роман Ніцович — бліц-інтервʼю

ОПЕК разом із групою країн Великої двадцятки 12 квітня погодилися рекордно скоротити видобуток нафти. Таким чином держави намагаються підвищити ціни на нафту, яку стали менше купувати під час карантину. До коронавірусної кризи у світі видобували близько 95 мільйонів барелів нафти на день. За новою угодою країни домовились скоротити денний видобуток на 9,7 мільйона барелів — настільки сильно його не знижували навіть під час кризи 2008—2009 років, пише Financial Times. Американські аналітики говорять, що угода закінчила цінову війну, але не вирішує проблем, з якими постачальники нафти можуть зіткнутись у травні-червні. Через пандемію потреби світу в пальному зменшились — менше їздить транспорт, не працюють заводи. Постачальники конкурують за кожного клієнта. Для споживачів це можливість дешево придбати запаси пального. Держави та компанії купують дешеву нафту і розміщують у сховищах. Скоро вони заповняться, що знизить ціну ще більше. У березні на ринку вже були випадки, коли постачальник був готовий заплатити тому, хто забере у нього пальне, бо зберігати його самому невигідно. Україна теж могла скористатися падінням цін на світовому ринку. Але для цього треба було раніше ухвалити закон про запаси, розповів «Бабелю» директор з досліджень DiXi Group Роман Ніцович.

Після початку цінової війни між Росією та Саудівською Аравією у березні ціни на українських АЗС знизились. Що буде з ними після нової угоди?

На ціну бензину в Україні впливають три фактори: вартість нафти, що становить близько 30—40 відсотків вартості пального, курс валют і ситуація на ринку.

Вартість нафти, ймовірно, зростати не буде. Завдяки угоді ОПЕК+ ціни поки не падатимуть. Але оскільки через коронавірусну кризу більше пального ніхто не купуватиме, то і зростати ціна не буде, навіть якщо скоротити видобуток. Кабмін прогнозує цього року курс 29,5 гривні за долар. Точна цифра залежатиме від стану української економіки, антикризових заходів, що здійснюватиме уряд, і від того, чи дадуть Україні позики МВФ та інші організації. Через карантин в Україні купують менше пального, тіньовий ринок відновлюється, бо неможливо проводити повноцінні перевірки. Це посилює конкуренцію між заправками, що робить пальне дешевшим.

Чи накопичує Україна нафту в резерви, поки вона дешева?

Ні, бо для цього потрібен спеціальний закон, що регулює цей процес. Проєкт рішення уряду та законопроєкт «Про мінімальні запаси нафти і нафтопродуктів» розробили ще кілька років тому і фіналізували понад рік тому. Але досі не ухвалили.

Сформувати запаси було нашим обов’язком перед міжнародними організаціями. Є директива Євросоюзу про запаси пального. Україна її виконує?

У директиві 2009/119/ЄС йдеться, що держави-члени Євросоюзу зобов’язані мати резерви сирої нафти та нафтопродуктів. Україна теж взяла на себе ці зобовʼязання, коли приєдналась до Енергетичного співтовариства, потім підписавши Угоду про асоціацію. Йдеться про те, щоб зменшити ризики, якщо виникнуть перебої у постачанні пального. Для управління запасами необхідно створити спеціальне незалежне агентство. У звіті Dixi Group можна побачити, що минулого року уряд не виконав жодне із завдань, передбачених планами впровадження Директиви 2009/119/ЄС на 2015—2019 роки.

Робити запаси могла лише держава чи приватні компанії теж?

Для зберігання запасів нафти можна використати сховища державної компанії «Укртранснафта» і нафтопереробних підприємств. Серед них є Кременчуцький, Надвірнянський та Дрогобицький нафтопереробні заводи, що належать групі «Приват». Є державні: Одеський нафтопереробний завод, яким зараз керує Фонд держмайна, Шебелинський газопереробний — у структурі «Укргазвидобування». Для зберігання запасів бензину і дизпалива можна використати потужності комбінатів Держрезерву та бази мереж заправок.

Скільки таких запасів мала б зробити Україна?

Щонайменше 2 мільйони тонн, з яких 70 відсотків і більше мають складати бензин і дизпаливо.

Скільки цих запасів зараз?

Зведених даних немає — профільне міністерство їх не публікує. Підрахувати можна, якщо окремо зробити запити до нафтопереробних заводів, «Укртранснафти» і мереж заправних станцій.

«Бабель» уже відправив до Міненерго і Державного резерву запити про формування стратегічних запасів нафти та нафтопродуктів.