У глави МОЗ новий радник — Євген Найштетик. Він працював у найбільших фармкомпаніях, зібрав 130 тисяч доларів на Kickstarter, а його батько торгує ліками з ембріонів і плаценти корів

Міністерство охорони здоровʼя та його очільниця Зоряна Скалецька — одні з головних ньюзмейкерів останніх тижнів. Журналісти і команда попередньої глави МОЗ Уляни Супрун звинуватили оточення Скалецької в лобіюванні інтересів фармкомпаній і репресіях проти попередників. Двадцять шостого вересня Скалецька призначила чотирьох своїх радників на громадських засадах. Серед них — у минулому співробітник великих фармкомпаній і бізнесмен-стартапер Євген Найштетик. Що ще відомо про нового члена команди МОЗ — розповідаємо коротко.

Двадцять шостого вересня Євген Найштетик на своїй сторінці у Facebook повідомив, що прийняв пропозицію голови МОЗ і став її радником на громадських засадах. Того ж дня міністр підписала наказ про його призначення. Документ є у розпорядженні theБабеля.

У міністерстві Найштетик, за його словами, будуватиме економічні моделі охорони здоровʼя, оцінюватиме повʼязані з реформою ризики та залучатиме інвесторів. У своєму профілі на LinkedIn він називає себе «висококваліфікованим керівником і менеджером з роботи з людьми». За словами Найштетика, у нього три вищі освіти, він тричі магістр — міжнародного бізнесу [Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка ], маркетингу [Київський національний економічний університет] і соціології [Класичний приватний університет, Запоріжжя).

Корпоративна карʼєра Найштетика повʼязана з найбільшими світовими фармкомпаніями: Novartis, Sanofi Genzyme, MSD і Pfizer. У 2001 році він розпочав як асистент з продажу, логістики й обслуговування клієнтів у Novartis. У 2008-му в Sanofi лобіював виділення фінансування на орфанних хворих. У 2011-му просував ідею превентивної вакцинації дітей від пневмококової інфекції, розробляв маркетингові стратегії у Pfizer.

Сімʼя Найштетика теж тісно повʼязана з фармбізнесом. Його батько — Володимир Найштетик — засновник і власник фармкомпанії «НІР». Вона виробляє препарати на основі ембріонів і плаценти корів. Виробники заявляють, що ліки призначені для лікування раку, ревматоїдного артриту, наслідків інсульту й інших серйозних хвороб. Їхня вартість — від пʼяти до десяти тисяч гривень за ампулу. Препарати зареєстровані та пройшли клінічні випробування, проте їх немає в клінічних протоколах лікування, затверджених МОЗ. Євген Найштетик називає розробки батька «надбанням радянської та української науки» і «допомагає компанії інтегруватися у міжнародний фармацевтичний ринок».

Наприкінці 2011 року Євген став віцепрезидентом громадської організації «Всеукраїнська рада захисту прав і безпеки пацієнтів». У 2013 році організація і особисто Найшетик гостро критикували відсутність ліків для орфанних хворих. Того ж року держава закупила на пʼять з половиною мільйонів гривень «Альдуразим» — препарат для лікування рідкісного захворювання мукополісахаридозу. Виробником ліків був колишній роботодавець Найштетика — компанія Sanofi Genzyme, в якій він займався напрямком орфанних хворих.

У 2014 році Найштетик став одним із засновників добровольчого медичного батальйону «Перший добровольчий мобільний шпиталь ім. М. І. Пирогова» (ПДМШ). Госпіталь мав надавати кваліфіковану медичну допомогу на передовій. Але, за словами співзасновника проєкту Максима Циганка, гучну ідею «поховало саме життя» — для роботи повноцінного госпіталю не вистачило грошей і чіткої стратегії. Згодом ідею переформатували і на основі ПДМШ створили передові хірургічні бригади. З часом вони почали працювати не тільки в АТО, але і там, де просто не вистачало лікарів.

У 2015 році Найштетик разом з ПДМШ на замовлення агрохолдингу «Сварог Вест Груп» реалізував масштабний проєкт. Команда лікарів досліджувала електрокардіограми (ЕКГ), артеріальний тиск і рівень глюкози 22 433 пацієнтів у Хмельницькій області. На цей експеримент агрохолдинг виділив два мільйони гривень. Отримані дані, за словами Найштетика, він використовував «для створення нових технологій».

Сьогодні Найштетик — президент компанії Planexta Іnc. У 2016 році вона запустила збір коштів для свого винаходу на міжнародній платформі Kickstarter. Підприємці обіцяли випустити Sence — перший ЕКГ-браслет. Планувалося, що він допомагатиме користувачам краще зрозуміти свій емоційний стан, рівень стресу й енергійність. «Головна перевага браслета в тому, що завдяки його даним швидка приїжджатиме до пацієнта до серцевого нападу, а не після нього», — стверджував Найштетик.

На Kickstarter компанія зібрала 130 тисяч доларів. На сайті вказано, що збір коштів завершено, браслети відправили всім покупцям. Однак у розділі «Коментарі» користувачі пишуть, що не отримали свої браслети, а служба підтримки перестала відповідати. Ті ж, хто отримав Sence, скаржаться на його роботу та точність і пропонують перепродати бажаючим. «Sence був прекрасною ідеєю, і напевно розробники трохи розуміють технологію електрокардіографії. Однак науковість цього проєкту якщо не перебільшена, то принаймні є неглибокою», — пише один із користувачів на Kickstarter.

Найштетик про ці проблеми знає. Він каже, що проблеми з розсилкою — звичайна історія для платформи: «Оскільки замовлення відправляють через рік після збору грошей, у деяких користувачів не співпадають адреси». Такі проблеми компанія, за його словами, зараз вирішує в приватному порядку. Найштетик також розповідає, що Planexta зіткнулася з проблемою користувацького досвіду: налаштувати браслет під себе і користуватися ним звичайним людям виявилося складно, тому Sence переорієнтували зі споживчого ринку на медичний.

Залишати роботу в компанії після призначення радником голови МОЗ Найштетик не планує. А на запитання про те, чи не бачить він конфлікту інтересів між новою посадою і сімейним фармбізнесом, Найштетик відповів, що ні, оскільки на закупівлі МОЗ він не впливатиме.