Тексти

Студенти Гонконгу протестують четвертий місяць. Пекін звинувачує курси критичного мислення в школах і хоче їх заборонити — переказуємо матеріал NYT

Автор:
Сергій Пивоваров
Дата:

Chris McGrath / Getty Images

Студенти та учні старших класів залишаються головною рушійною силою масових демонстрацій у Гонконзі, які тривають уже четвертий місяць. Із початком навчального року вони оголосили про двотижневий бойкот занять. Пекінська влада звинувачує гонконгську систему освіти та викладачів, які навчають молодь критичного мислення. І намагається впровадити патріотичне виховання у дитячих садках. Адже в школах материкового Китаю дітей вчать любити компартію з семи років. theБабель переказує матеріал The New York Times про традиції академічної свободи в Гонконзі.

Курс вивчення цивільного права в старших класах шкіл Гонконгу вперше запровадила британська колоніальна адміністрація у 1992 році. Згодом його стали називати «гуманітарні науки», а в 2009 році зробили обовʼязковим для вивчення. Досі він залишається головною відмінною рисою освітньої програми Гонконгу від материкового Китаю.

Цей курс розробляли з метою прищепити молоді критичне мислення. Він охоплює широкий спектр тем: від історії та ідентичності Гонконгу до глобальних змін клімату. Школярі вивчають і такі заборонені для решти Китаю теми, як-от розгін студентських протестів на площі Тяньаньмень або життя китайського правозахисника Лю Сяобо — лауреата Нобелівської премії миру, який помер в увʼязненні в 2017 році.

У школах материкового Китаю нічого такого немає. Там дітей із першого класу привчають любити Компартію і цитувати політичний трактат її нинішнього лідера — «Думки Сі Цзіньпіна», який закріпили в Конституції. Пекін неодноразово намагався впровадити у Гонконзі схожі програми патріотичного виховання, але щоразу зазнавав невдачі.

Протягом останніх років партійні чиновники заявляють, що «ця традиція академічної свободи в Гонконзі зайшла занадто далеко, породивши покоління повстанців». Курс гуманітарних наук почали критикувати в 2014 році під час студентських демонстрацій, які отримали назву «Революція парасольок». До боротьби залучили місцевих пропекінських чиновників. Наприклад, нинішня очільниця адміністрації Гонконгу Керрі Лем ще в 2017 році намагалася впровадити програму патріотичного виховання «Я китаєць» для дитячих садків і початкових класів.

Студенти залишаються основною рушійною силою масових демонстрацій, які тривають у Гонконзі з початку червня 2019 року. І з початком навчального року протести не тільки не йдуть на спад, а й загрожують перекинутися в класи та університетські аудиторії. Другого вересня гонконгські студенти оголосили двотижневий бойкот занять.

Тепер пекінська влада та лояльні до неї місцеві чиновники звинувачують не лише навчальну програму, а й самих викладачів у «підривній діяльності та розпалюванні настроїв проти материка». Минулого місяця гонконгське бюро освіти видало припис для вчителів. У ньому йдеться, що на «складні питання» про поточні протести слід відповідати: «Я не знаю».

У відповідь викладачі та інші прихильники «гуманітарних наук» кажуть, що курс вчить студентів аналітично та обʼєктивно розглядати навіть недоліки партії. А навмисно спотворювати історію — означає підірвати саму систему освіти в Гонконзі, яка належить до найкращих у світі.

Цього літа Профспілка професійних учителів Гонконгу підтримала участь студентів у мирних протестах. Проте викладачі заперечують звинувачення в тому, що курс гуманітарних наук спонукає вдаватися до насильства. Самі ж студенти з гордістю говорять, що цей курс допоміг їм краще розібратися в тонкощах законопроєкту про екстрадицію в материковий Китай, який і став головною причиною протестів.

Політолог із Китайського університету Гонконгу Віллі Лем вважає, що відмінності в освітній програмі вкотре висунули на перший план головну проблему — протиріччя між системами управління Китаю і Гонконгу. «Це найбільший кошмар Пекіна. Вони зроблять усе можливе, щоб виправити ситуацію». З початком нового навчального року викладачі та студенти очікують від Пекіна нових спроб підірвати академічну свободу Гонконгу. Хой Вай Ханг, який уже десять років викладає «гуманітарні науки», говорить, що партійні чиновники хочуть, аби «молодь стала дурнішою і менш обізнаною». Проте навіть якщо в Гонконзі запровадять патріотичне виховання, Ханг готовий пояснювати своїм учням, «що означає бути громадянином, а що — патріотом».