У парламенті готовий законопроект про допомогу заручникам. Їхні сімʼї та правозахисники говорять, що так допомогати не треба. Чим вони незадоволені — пояснюємо по пунктах

Депутати вирішили врегулювати питання українських заручників. Верховна Рада планує розглянути проект закону про їх соціальний захист (офіційна назва — закон «Про внесення змін до Закону України «Про боротьбу з тероризмом»). Документ уже пройшов профільний комітет. Наступний крок — голосування у першому читанні. Для питання, яке в Україні намагаються вирішити пʼять років — з початку АТО, така коротка перспектива — перемога. Проте родичі полонених і правозахисники просять депутатів не підтримувати документ. Вони запевняють, що проект створює заручникам і їхнім сімʼям нові проблеми і в майбутньому дорого обійдеться платникам податків. theБабель поспілкувався з авторами та критиками законопроекту і зʼясував, що з ним не так та чому депутатів поки це влаштовує.

Які пільги і соцгарантії передбачає законопроект

• одноразова грошова допомога
• безоплатна правова допомога
• першочергове безкоштовне медичне обслуговування
• психологічна реабілітація
• призупинення штрафних санкцій та відсотків на кредити під час полону
• заборона вилучати майно та гроші у родин заручників
• грошова компенсація родині у разі смерті заручника

У законопроекті не вказано жодних конкретних сум компенсацій і виплат. Їх, уже після прийняття закону, має ухвалити уряд.

Як отримати статус заручника та оформити пільги

Процедури, які доведеться пройти заручникам для підтвердження свого статусу, у законопроекті чітко не прописані. Якими їх бачать автори закону, ми дізнались у секретаріаті першої заступниці голови парламенту, співавторки закону Ірини Геращенко. Процедура залежатиме від того, де утримують заручників — в Україні чи в іншій державі.

Для заручників з території України — ОРДЛО і Криму

Під час затримання або після нього родичі заручників пишуть заяву про скоєння злочину за фактом взяття в заручники. Після повернення з полону, на підставі документів кримінального провадження, заручник в СБУ отримує довідку про свій статус. З цим документом за місцем реєстрації можна отримати посвідчення заручника, яке дає право на пільги.

Для заручників, яких утримують в Росії

Вони мають отримати рішення Європейського суду з прав людини про те, що їх утримували з політичних мотивів. З практики, такі справи ЄСПЛ розглядає роками. З рішенням суду політв’язень може звернутися по компенсацію до місцевих органів соцзахисту.

Чому активісти та сімʼї заручників проти?

Обʼєднання родичів політвʼязнів Кремля разом із правозахисними організаціями Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр прав людини, КримSOS та іншими виступають проти законопроекту і називають його найгіршим з усіх наявних варіантів.

Ось що закидають правозахисники та відповідають автори закону.

Правозахисники: проект закону стосується боротьби з тероризмом, але поняття «антитерористична операція» (АТО) вже не використовують. Через це, на думку активістів, статус українських вʼязнів у Криму та РФ лишатиметься невизначеним.
Автори закону: байдуже, як буде називатися операція — АТО чи ООС. На статус заручників та їх реабілітацію це не впливатиме.

Правозахисники: щоб скористатися пільгами, необхідно отримати посвідчення «особи, яка постраждала від незаконного позбавлення волі». Видають його за місцем реєстрації на підставі довідки СБУ. Місце реєстрації багатьох політв’язнів — анексований Крим і тимчасово окуповані території. Отримати довідку там неможливо.
Автори: отримати довідку можна й на підконтрольних територіях. Для цього мешканці тимчасово окупованих територій просто мають отримати статус внутрішньо переміщеної особи.

Правозахисники: СБУ не може засвідчувати статус заручників — це суперечить міжнародним нормам та не належить до компетенції Служби безпеки.
Автори: у 2014 році СБУ створила Об’єднаний центр із розшуку заручників. Саме тому депутати хочуть доручити це питання силовикам. Але оскільки СБУ не займалася заручниками в Криму і політв’язнями в Росії, довідки будуть видавати на підставі кримінальних проваджень поліції.

Правозахисники: Документ не дає визначення поняття «заручник». Будь-яка особа, яку затримали на окупованих територіях, зможе перетендувати на такий статус, і це створить додаткове навантаження на бюджет.
Автори: це визначення вже є в законі «Про боротьбу з тероризмом», тому проблем не буде.

Правозахисники: проект закону передбачає, що соціальну допомогу заручники отримують уже після звільнення. Тобто родини полонених залишаються без підтримки держави саме тоді, коли найбільше її потребують.
Автори: це питання дискусійне. Строки виплат можна буде обговорювати після першого читання.

Співавтор законопроекту Ірина Фріз визнає, що проект не ідеальний, і обіцяє, що правки та зауваження можна буде вносити перед другим читанням. Але, якщо парламент зараз не розгляне хоча б один погоджений варіант, закон не приймуть ніколи.