Конституційний суд може скасувати закон про люстрацію. Що це означає і чому саме зараз?

Чотирнадцятого травня Конституційний суд (КС) мав вирішити, чи відповідає Конституції закон «Про очищення влади» (або закон про люстрацію). У вересні 2014 року він заборонив чиновникам, які були на високих посадах за часів президента Віктора Януковича, залишатися у владі. Але розгляд цього питання КС відклав — або до кінця місяця, або на невизначений строк. Якщо судді повернуться до справи у травні і визнають закон антиконституційним, люстровані чиновники отримають право знову піти у владу. theБабель нагадує, як і чому в Україні пройшла люстрація, і що буде, якщо її скасують.

Що таке люстрація?

Люстрація в Україні — це заборона окремим особам обіймати посади в органах державної влади і місцевого самоврядування. Мета відповідного закону — не дозволити керувати державою людям, які сприяли узурпації влади Януковичем, порушували права людини чи спричинювали загрозу національній безпеці. Як довго триватиме ця заборона, залежить від колишньої посади (перелік усіх посад є в тексті закону). Мінімальний строк — 5 років, максимальний — 10.

Хто підпадає під люстрацію?

Ті, хто були на високих посадах у владі не менше ніж рік у період з 25 лютого 2010 року до 22 лютого 2014 року. Також у законі окремо виділений період Революції Гідності — з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014-го. Із тих, хто тоді працював, під люстрацію, окрім високопосадовців, підпадають слідчі, оперативники, прокурори і судді, причетні до переслідувань активістів Майдану.

Люстрація в Україні почалась понад 4 роки тому, чому питання розглядають зараз?

Точної відповіді немає. Перевірити законність української люстрації Верховний суд і 47 народних депутатів почали вимагати в кінці 2014 — на початку 2015 року. У квітні 2015-го судді КС обʼєднали всі подання з цього питання і вирішили розглянути його як невідкладне. Ухвала мала зʼявитися протягом місяця, але так і не зʼявилася.

У червні 2016 року вже був готовий проект рішення, у якому закон про очищення влади визнавали неконституційним, але голосів за не знайшлось.

Екс-директор Департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції Тетяна Козаченко вважає, що судді КС просто «самоусуваються від прийяття рішень і шукають зручний для себе політичний момент». Зараз саме такий момент — будь-яке рішення чинний і новообраний президенти можуть застосувати на свою користь або один проти одного.

Порошенко працював міністром в уряді Миколи Азарова, чому його не люстрували?

Тут є дві причини. По-перше, як ми вже казали, під люстрацію потрапили ті, хто працювали у владі не менше за рік. Порошенко був міністром економрозвитку за часів Януковича менше ніж 9 місяців. По-друге, навіть якби він пропрацював понад рік, президент — це виборна посада, на яку дія закону про люстрацію не поширюється.

Скільки загалом людей потрапили під люстрацію?

За оцінками ГО «Громадський люстраційний комітет», — близько 5 тисяч. Існує ще Єдиний державний реєстр осіб, які підпадають під люстрацію. Фігуранти цього списку на момент прийняття закону обіймали державні посади або ж подавалися на них. Зараз у реєстрі 922 особи.

Скасування закону про люстрацію — єдиний шанс для колишніх чиновників повернутися у владу?

Ні. Є ще кілька варіантів. Перший стосується кадрових військових. Оскільки закон приймали в розпал війни на Донбасі, то офіцери вищого офіцерського складу, які працювали у Міноборони, Збройних силах, Держприкордонслужбі та Нацгвардії, могли залишатись на посадах, пройшовши певну процедуру. Керівники цих відомств та інших військових формувань могли подати президенту клопотання з проханням не застосовувати до себе і своїх підлеглих закон про люстрацію. Це звернення мав погодити комітет Верховної ради з питань національної безпеки та оборони. Потім рішення приймав президент. Такий шлях у 2015 році пройшов колишній директор департаменту персоналу адміністрації Державної прикордонної служби часів Януковича Михайло Коваль. Після Євромайдану він став заступником секретаря РНБО.

Другий варіант — люстровані чиновники можуть поновитися на посаді через суд. Так зробив заступник начальника Головного управління Генпрокуратури часів Януковича Олег Валендюк. Він підлягав люстрації, але Окружний адмінсуд заборонив його звільняти. З 2014 до 2017 року він працював першим заступником прокурора Києва, першим заступником прокурора АР Крим і начальником департаменту забезпечення керівництва Генпрокуратури. У липні 2018 року Порошенко призначив його начальником головного управління СБУ в Києві та Київській області.

Третій спосіб не потрапити до класу люстрованих — отримати свідоцтво про участь у бойових діях. Нерідко їх отримували ті, хто насправді не воювали, а просто служили в тилу на території проведення АТО.