Елізабет Холмс хотіла бути наступним Стівом Джобсом і створила «потьомкінський» стартап, який оцінювали в $9 млрд. Сьогодні НВО випускає про неї документальний фільм

Сьогодні, 18 березня, на каналі НВО виходить документальний фільм «Винахідник: жага крові в Кремнієвій долині». Він розповідає про Елізабет Холмс, яка в 2004 році заснувала амбітний стартап: вона збиралася випустити на ринок дешевий портативний пристрій для аналізу крові з пальця. Завдання виявилося технологічно нездійсненним, але це не зупинило Холмс. За десять років вона побудувала «потьомкінську» компанію Theranos, яку оцінювали в девʼять мільярдів доларів — на особистій харизмі, силі волі, жорсткому стилі управління і готовності брехати в очі інвесторам. Викрив її обман репортер The Wall Street Journal Джон Керріру. У 2018 році Керріру випустив бестселер «Погана кров», за його мотивами і був зроблений документальний фільм. Зняв його Алекс Гібні — один з найбільш титулованих американських режисерів у документальному жанрі. Розповідаємо про найцікавіші аспекти історії компанії Theranos та про Елізабет Холмс.

Ніхто не народжується шахраєм, і на початку своєї карʼєри Елізабет Холмс не збиралася нікого обманювати. Батьки Елізабет з дитинства казали їй, що життя буде наповнене сенсом, якщо вона допомагатиме людям. Дівчина була зразковою студенткою Стенфордського університету. Її першим ментором був легендарний викладач, заступник декана інженерного факультету Ченнінг Робертсон. Перейшовши на другий курс, вона провела літо 2004 року в інтернатурі сінгапурського «Інституту геному». Роком раніше Азією прокотилася епідемія атипової пневмонії, і Елізабет кілька місяців тестувала зразки крові, які брали в пацієнтів голкою з вени.

Цей досвід переконав її в тому, що медицина потребує більш досконалого способу робити аналізи крові. Після повернення додому вона за пʼять діб написала патент для мініатюрного «нарукавника»: він одночасно діагностував пацієнта і вводив йому потрібний препарат. Холмс отримала благословення Робертсона, зібрала перші венчурні шість мільйонів доларів, використовуючи родинні звʼязки і знайомства, і заснувала стартап. Коли зʼясувалося, що «нарукавник» неможливо реалізувати технологічно, Холмс зробила «розворот» (pivot) — звичайний хід для техно-стартапа, змінивши концепцію продукту: тепер вона планувала випускати стаціонарний портативний аналізатор крові. Навіть у такому вигляді її продукт міг зробити революцію на ринку.

Холмс щиро вірила у свою місію «змінити світ» — саме тому, коли й нова концепція зіткнулась із непереборними технологічними перешкодами, їй вдавалося ефективно брехати інвесторам, співробітникам і пресі.

Важливим чинником успіху компанії Theranos було те, що біографія її засновниці містила всі складові великого міфу, який може перетворити рядовий бренд на культовий. Холмс із дитинства захоплювалася винахідництвом — у сім років намагалася спроектувати машину часу. Вона знала китайську мову. У девʼятнадцять років покинула навчання в університеті — як Майкл Делл, Стів Джобс і Білл Гейтс. В її історії були по-справжньому серйозні випробування: перший офіс вона орендувала в індустріальному районі Пало-Альто, де траплялися вуличні перестрілки, одного разу її машину обстріляли по дорозі на роботу.

Коли Елізабет Холмс виповнився 31 рік, журнал Forbes назвав її наймолодшою жінкою-мільярдером в історії США, яка сама створила себе. Це сталося в 2015 році — рівно тоді, коли набирав сили рух за права жінок, і американське суспільство жадало побачити саме таку рольову модель.

Особиста чарівність важлива в бізнесі не менше за інтелект. Ключову роль в історії Theranos зіграла харизма Елізабет Холмс — її розріз очей, навичка не моргаючи дивитися на співрозмовника, глибокий низький голос. За словами людей, які працювали з Холмс, у поєднанні з високим інтелектом усе це гіпнотизувало співрозмовників.

Серед тих, кого вона зуміла загіпнотизувати, опинилися колишні міністри уряду США Джордж Шульц, Генрі Кіссінджер і Вільям Перрі — усі вони були почесними академіками Гуверівського інституту, який базувався в Стенфорді, і погодилися увійти до ради директорів Theranos. Вона зуміла причарувати і Джеймса Меттіса, тодішнього главу Центрального командування збройних сил — він хотів, щоб Холмс впровадила свій пристрій на передовій. Головою ради директорів вона вмовила стати Дональда Лукаса, досвідченого венчурного інвестора. Лукас у середині 1980-х років був ментором майбутнього мільярдера Ларрі Еллісона, допоміг йому створити компанію Oracle і вивести її на біржу.

«Підприємець — це той, хто стрибає зі скелі і в польоті збирає літак». Саме так на різних етапах своєї карʼєри діяли легендарні підприємці Кремнієвої долини — і Стів Джобс, і Ілон Маск, і навіть креативний директор студії Pixar Джон Лассетер. Вони збирали венчурні інвестиції під продукт, який існував лише як ідея, але не як технологія, — і працювали, знаючи, що шляху до відступу немає. Елізабет Холмс, безсумнівно, увібрала культуру ризику Кремнієвої долини. Одним з її менторів був Ларрі Еллісон, відомий тим, що в перші роки роботи Oracle перебільшував можливості свого продукту і випустив кілька версій з помилками. Проте, на відміну від Apple, Tesla або Oracle, Theranos насамперед була медичною компанією і тільки потім — технологічною. Випустити на ринок недосконалий пристрій, за допомогою якого ставлять медичний діагноз, — це не те ж саме, що випустити недосконалий мобільний телефон або навіть автомобіль.

Чи могло у неї вийти? І що якби вийшло? — Джон Керріру у своїй книзі не порушує це питання безпосередньо, але воно звучить між рядків. Холмс вибрала ємний ринок: її пристрій міг стати у нагоді фармацевтичним компаніям, які щороку витрачають мільярди доларів на клінічні дослідження. Вона зібрала зоряну раду директорів і найняла кваліфікованих людей на ключові позиції. Підрозділом біоінформатики Theranos керувала людина з тридцятьма роками досвіду в IBM. У її комерційного директора було 25 років досвіду роботи в фармацевтичних компаніях. Фінансовий директор до Theranos працював у чотирьох технологічних компаніях, дві з яких він виводив на біржу. Віце-президент із продукту керував підрозділом Panasonic. Головний дизайнер працював в Apple.

Проте Холмс зіштовхувала цих людей лобами і створила в Theranos специфічну культуру: обмін інформацією усередині компанії був заборонений, за співробітниками стежили. Дискусії з керівництвом були під неформальною забороною. Тих, хто суперечив Елізабет, звільняли на місці — так вчинили з фінансовим директором, який засумнівався в легальності її дій. Усе це ускладнювалося тим, що керувати компанією Холмс поставила свого бойфренда — працівники компанії описували його як людину недалеку, не дуже розумну, але при цьому самовпевнену.