У соцмережах обурюються створенням «церковної» ради при Міністерстві освіти. Насправді рада існує давно, а уроки християнської етики у школах вже проводять

19 лютого сайт Освіта.ua написав, що Міністерство освіти створило Громадську раду з питань співпраці з церквами та релігійними організаціями. 23 лютого новину поширили деякі інші ЗМІ. Користувачі Facebook зустріли її гнівними коментарями та застереженнями про те, що церква втручається в освітній процес. Обговорюють, що це — перший крок до нав’язування уроків християнської етики в українських школах. Насправді «церковна» рада при МОН існує ще з 2008 року, а наразі міністерство лише перезатвердило її положення, практично нічого в ньому не змінивши. Уроки з «морально-духовного виховання» існують в Україні ще з 90-х років.

Про яку раду йдеться

14 лютого на сайті Міністерства освіти і науки з’явилась новина про «затвердження положення про раду з питань співпраці з церквами та релігійними організаціями при МОН». Деякі ЗМІ написали, що при МОН створили «церковну комісію».

У Facebook посипались обурені коментарі. «Дана ініціатива просто за межею будь-якої адекватності», — пише користувачка Facebook Dana Gordiychuk. «У церкви величезна срака, яку вони хочуть вмостити на кожен стільчик», — обурюється Anatoly Didyk. «Це мідний таз для накриття перспектив прогресивної освіти», — пише видавець та ілюстратор Ілля Стронговський.

Проте насправді МОН створило Громадську раду при Міністерстві освіти і науки України з питань співпраці з церквами та релігійними організаціями ще 20 жовтня 2008 року. У наказі пояснюють, що її призначення, у тому числі — «формування духовності та моральності учнівської молоді».

З дня заснування ради її головою є екс-нардеп від «Нашої України» Володимир Марущенко. 10 років тому він був членом комітету ВРУ з питань соціальної політики та праці. Тоді, під час створення ради, його вибрали головувати, а 13 лютого цього року знову переобрали.

Чим займається «церковна» рада

Члени ради мають право читати проекти рішень міністерства, які стосуються тем моральності і духовності, проводити їх аналіз і радити щось змінити. МОН не зобов’язане виконувати рішення ради, вони мають рекомендаційний характер.

У ради є сторінка у Facebook, де її члени звітують про свою роботу. Більшість дописів — інформація про проведення конференцій, на яких вирішується, як прищеплювати дітям патріотизм і моральність. На сторінці хваляться, що за час свого існування Рада «посприяла» тому, щоб Міністерство освіти затвердило програми «з предметів духовно-морального спрямування» у школах та «програми виховання на засадах християнських цінностей» у садочках. Йдеться, зокрема, про предмет «християнська етика».

Ще у 1991 році в трьох областях — Івано-Франківській, Львівській і Тернопільській з 1 до 11 класу почали викладати основи християнської етики. В МОН стверджують, що це була добра воля батьків, шкіл і місцевих органів управління освітою, і Міністерство освіти ніякого стосунку до цього не мало. У 2005 році вийшов Указ президента Віктора Ющенка про поліпшення духовно-морального виховання в навчальних закладах. Тоді у школах з’явились факультативні уроки.

«[На таких уроках розповідають] про всі конфесії, вони стали культорологічного напрямку ... проводяться тільки за заявою батьків, що вони не проти викладання такого курсу їх дітям», — каже працівниця департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН Наталія Бєскова. Вона додає, що кількість шкіл, у яких викладають такі курси, постійно зменшується.

Пізніше група депутатів створила громадську раду при міністерстві, яка б займалась «духовними питаннями». Лобіював її у тому числі теперішній голова ради Марущенко. Рада переглядала програму уроків з християнської етики та започаткувала конкурс «Юні знавці Біблії». Його проводили за кошти релігійних організацій, які входять у раду.

Що ж тоді затвердив днями МОН?

14 лютого МОН всього лише оновило Положення про Раду. За словами заступника голови ради Юрія Решетнікова, в оновленому документі нічого не змінилось. Просто ГР існує вже 10 років, тому положення потрібно було формально оновити, щоб воно залишалось «активним».

У статті 35 Конституції України зазначено, що школа повинна бути відокремленою від церкви, проте Бєскова переконана, що діяльність ради не суперечить Конституції України.

«Абсолютно не суперечить через те, що вони не є складовою міністерства, — каже вона. — До ради не входять представники міністерства. Є тільки координатор, який лише протокольно спрямовує діяльність: що можливо, що ні. Ніякого великого впливу на освітній процес вони не мають. Одним з головних принципів освіти у нас є науковість. І принцип відокремлення держави від церкви свято сповідується», — говорить вона.