22 рейси МАУ затримали в аеропорту: пасажири звинувачують МАУ, МАУ звинувачує «Укртатнафту» і податкову, податкова звинувачує імпортерів авіапального. Що відбувається?

29 січня компанія «Міжнародні авіалінії України» (МАУ) затримала виліт понад двох десятків рейсів з київського аеропорту «Бориспіль». За словами представника МАУ, вона не змогла заправити літаки, оскільки компанія «Укртатнафта» не поставила їй авіаційне пальне. «Укртатнафта» затримала поставку тому, що конфліктує з Державною фіскальною службою (ДФС): з 1 січня вона має розмитнювати пальне за новими правилами, використовуючи податковий вексель; механізм роботи податкового векселя ДФС пропрацювати не встигла. Сам вексель служба запровадила для того, щоб імпортери авіаційного пального не могли продавати його на українському ринку під виглядом дизельного — акцизи на дизельне та авіапальне відрізняються в сім разів. «Укртатнафта» звернулася до премʼєр-міністра і попередила, що з 31 січня не зможе заправляти літаки вже в усіх аеропортах країни.

Що сталося?

Увечері 29 січня авіаперевізник «Міжнародні авіалінії України» затримав на одну-дві години 22 рейси в аеропорту «Бориспіль». Через це вчасно не змогли вилетіти понад 3 тисячі пасажирів. Згідно з повідомленням прес-служби МАУ, це сталося через те, що літаки вчасно не заправили. Причина — постачальник пального конфліктує з Державною фіскальною службою через новий податковий механізм, який набув чинності з 1 січня 2019 року.

Труднощі з оформленням авіапального підтвердила «Укртатнафта», яка виробляє і постачає його для МАУ. У компанії поскаржилися, що в ДФС не проробили «механізм погашення податкових векселів при реалізації авіапального», і це «з початку січня призвело до блокування коштів компанії в сумі 131 мільйон гривень». Також в «Укртатнафті» заявили, що ДФС нарахувала їй 13 мільйонів гривень штрафу за поставку пального в святкові дні 1—2 січня, коли податкова не приймала і не реєструвала векселі.

Про які податкові зміни йдеться?

З 1 січня 2019 року набули чинності зміни до Податкового кодексу, за яким ставка акцизу на авіапальне зростає в десять разів — з 21 до 210 євро за тисячу літрів, якщо імпортер або виробник не підтвердить, що продає його одній з 24 компаній, які мають право заправляти літаки (або постачає його держструктурам, наприклад, Міноборони або Держрезерву).

Щоб сплатити акциз на авіаційний гас за «старою» ставкою (21 євро), імпортер або виробник спочатку повинен оформити податковий вексель і зареєструвати його в ДФС. (Вексель оформлюється на суму акцизу за ставкою 189 євро — це різниця між «новою» і «старою» ставкою, 210 мінус 21.) Після того, як компанія підтверджує цільове використання пального, ДФС гасить вексель. Для цього необхідно надати ДФС копії документів поставки по всьому ланцюжку — від імпортера або виробника до компанії, літак якої заправили цим пальним.

Після того як нововведення набули чинності, імпортери зіткнулися з тим, що не визначена процедура, за якою потрібно реєструвати податковий вексель у ДФС. За даними видання Enkorr, перші партії вдалося розмитнити за новими правилами тільки у другій половині січня — вже після того як ДФС 11 січня детально розʼяснила, як розмитнювати авіаційний гас. Але, за словами імпортерів, процедурні складнощі все ще залишаються.

Навіщо запровадили податковий вексель?

З 2016 року в Україні авіаційний гас усе більше використовують не для того, щоб заправляти літаки. Експерти та учасники ринку вважають, що гас можуть змішувати з дизельним пальним і продавати під виглядом ДП. Економічна вигода полягає в майже семикратній різниці в акцизному податку на дизельне пальне (139,5 євро за тисячу літрів) і авіапальне (21 євро). Глава Енергетичної митниці ДФС Ігор Піковський підтвердив, що деякі учасники ринку змішують авіаційне пальне з дизельним після того, як проходять митний контроль.

За оцінками «Консалтингової групи А-95», тільки за 8 місяців минулого року в аеропорти не потрапило 160 тисяч тонн пального. Від несплати акцизного збору держава втратила близько 950 мільйонів гривень.

Восени 2018 року в Кабміні розробили проект змін до Податкового кодексу, щоб посилити контроль над обігом авіапалива та боротися з його нецільовим використанням. Верховна Рада проголосувала за ці зміни 23 листопада.

Що відбуватиметься далі?

Дефіциту пального на початку року не було через те, що великий обсяг постачальники імпортували ще в грудні 2018-го, до того, як нові правила набули чинності.

Після інциденту із затримкою рейсів МАУ 29 січня «Укртатнафта» заявила, що в аеропорту «Бориспіль» залишилося ще 2,2 тисячі тонн її пального, але «за відсутності відповідного реагування держорганів і позиції ДФС, компанія змушена припинити виробництво і відвантаження авіапального».

Усю відповідальність компанія покладає на ДФС. Також вона закликає втрутитися уряд, Мінінфраструктури та Мінфін. У листі на імʼя премʼєра Володимира Гройсмана «Укртатнафта» попереджає, що за таких умов припинить відвантажувати пальне для заправки літаків у всі аеропорти України з 31 січня.

За інформацією Enkorr, увечері 29 січня, після затримок рейсів МАУ, «ДФС оперативно відреагувала на ситуацію, і конфлікт був вичерпаний, також ДФС пообіцяла зі свого боку максимально посприяти операторам ринку». Проте поки що жодна компанія, яка оформила поставки за новими правилами, повністю не змогла погасити податковий вексель і повернути внесені в банк гроші.