«Росія втомилася давати гроші в обмін на поцілунки». Білорусь (поки) не обʼєднується з РФ — пояснює білоруський правозахисник Андрій Стрижак

Вчора, 29 грудня, президент Білорусі Олександр Лукашенко та президент Росії Володимир Путін зустрілися вже вдруге за тиждень. На зустрічі, яка тривала понад три години, домовилися створити робочу групу, яка, за словами Путіна, «працюватиме в напрямку розвитку планів у будівництві Союзної держави». Договір між Білоруссю і Росією про створення Союзної держави був підписаний 8 грудня 1999 року: за ним країни мають обʼєднати валюту, армію, митну й податкову системи. Українські ЗМІ вже випустили тексти із заголовками «Лукашенко виставив Білорусь на продаж», «Чи оголосить Лукашенко про входження до складу РФ», а Facebook-блогери написали, що Путін зможе відкрити другий фронт, але вже на півночі України. На прохання theБабеля правозахисник і громадський активіст з Білорусі Андрій Стрижак пояснює, що відбувається насправді, і як розвиватимуться події.

У країн черговий виток дуже глибокої дружби, обґрунтований тим, що Білорусі потрібні гроші. Лукашенко хотів зробити маневр з нафтою [з 2019 року РФ скасовує експортні мита на нафту, до цього Білорусь купувала російську нафту безмитно і заробляла на її реекспорті близько 10 млрд доларів], але у відповідь від премʼєра Дмитра Медведєва і президента Володимира Путіна отримав пропозицію повернутися до інтеграційної моделі Союзної держави. Там є такі положення як загальна фіскальна політика, загальні митні органи, єдина валюта і багато чого ще. Але після підписання договору про Союзну державу обʼєднання відбувається тільки на папері. Є структури цієї Союзної держави: парламент, державний секретаріат. Люди отримують гроші за свою роботу, але за фактом ні на що не впливають. А ще на кордоні зʼявився вибірковий контроль, тому що через Білорусь до Росії їдуть українці.

Зараз, за підсумками зустрічі, сказано тільки, що створено «робочу групу». Це не того рівня орган, щоб вирішувати питання про включення Білорусі до Росії. Мало хто може зрозуміти, як розвиватиметься ситуація, оскільки переговори відбувалися в закритому форматі. Ніяких чітких рішень сторони не озвучили.

Найімовірніше, Лукашенко не отримав фінансових гарантій і не має можливості закрити дірку в бюджеті. Для Білорусі це означає, що нам потрібно вкотре брати позики. А стосовно великих геополітичних змін на карті Європи — я їх не передбачаю. Істерити не варто.

Є ознаки того, що істерика передчасна. Популярні Telegram-канали, близькі до Кремля, наприклад «НЕЗЫГАРЬ» [Telegram-канал, на який підписано понад 195 тисяч людей. Пише про політику в Росії, нібито маючи інсайди з Кремля і оточення Путіна], розганяють фейки. Наприклад, що Лукашенко вже в новорічну ніч зробить заяву про приєднання Білорусі до Росії, або про те, що Лукашенко піде у відставку. Це малоймовірно, але це сигнал, що Росія втомилася давати гроші в обмін на поцілунки.

Можна оцінити і настрої в білоруському суспільстві. Російські компанії купують білоруські міські пабліки в соцмережах. Там почали зʼявлятися опитування «Чи хочете ви, щоб країна увійшла до складу Росії?» Так от, навіть у куплених пабліках немає більшості «за». Зазвичай співвідношення 60 на 40 або 50 на 50. За вступ в Росію — зазвичай люди з маленьких міст. А ось ті, хто працює з Євросоюзом, розуміють, що таке злиття зробить з білоруською економікою, і вони проти. Єдине місце, де сильні «обʼєднавчі» настрої — це збройні сили. За договором у нас має бути спільна армія, і там вже йдуть розмови, що пора обʼєднуватися.