Коломойський дав велике інтервʼю про ПриватБанк, прослуховування, Порошенка та життя в Ізраїлі. Головне, не дуже коротко

Бізнесмен Ігор Коломойський дав велике інтервʼю Соні Кошкіній. Переказуємо основні моменти першої частини.

Про Ізраїль і паспорти

За сімейними обставинами я в Ізраїлі. За два тижні буду в Женеві. Я вільно пересуваюсь світом. Ні нового, ні старого бізнесу у мене в Ізраїлі немає. Тут бізнесом займаються ті, хто живе в Ізраїлі постійно. На території Швейцарії бізнесу немає і не було ніколи. Останній раз був в Україні у червні 2017 року. Про всяк випадок. До Швейцарії я перший раз потрапив у 2001 році, тому що донька поїхала туди вчитися. Вона вибрала College du Leman. Потім туди переїхала моя сестра, щоб доглядати за дочкою. Я став їздити до неї, але повертався, тому що в 1999 у мене народився син. Так, потроху, осіли там. Син зараз навчається в Університеті Клівленда та грає в баскетбол.

У мене не було ризику обмеження виїзду з України. Я вʼїжджаю і виїжджаю з України за українським паспортом. У мене три громадянства: українське, ізраїльське і кіпрське. Нехай позбавить мене [громадянства], він [Порошенко] же позбавив Міхеіла Саакашвілі.

Про ПриватБанк і активи

Лондонський суд щодо ПриватБанку ще навіть не розпочався. Це навіть не підготовчий етап, а прикордонні битви. Зараз заморожені всі активи. Їх три види: повʼязані з Російською Федерацією, Україною та активи — весь інший світ. Активів заморозили не на 2,5 млрд доларів, а взагалі всі. Але я до цього нормально ставлюся. Якось впораємося з життям на 20 000 фунтів на тиждень. З віком харчуєшся менше. Вистачає 20 000 фунтів на тиждень. Це величезні гроші. Я особисто на себе практично нічого не витрачаю.

З усіх [моїх] активів Петра Порошенка найбільше цікавить канал «1+1». Сьогодні структура українських активів легально Петру Олексійовичу недоступна. Те, що зробила держава з ПриватБанком, — це експропріація. У нас був прекрасний аудійований банк з прекрасним аудійованим портфелем. Потім, коли Порошенко став президентом, до нього прийшла група товаришів і сказала, що його потрібно націоналізувати, а призом за це стане доступ до каналу «1+1» — і він клюнув. Заводіяками були голова НБУ Валерія Гонтарева та заступник глави НБУ Катерина Рожкова. У цій групі були люди від ICU, МВФ, ЄБРР, яким ми муляли очі своїми розмірами.

Про дефолт і кредити

Без грошей МВФ країні загрожує дефолт? Дефолт — це ж не кінець державності. Дефолт потрібно було застосовувати ще у 2014 році. Я це говорив Арсенію Яценюку ще у 2014 році, коли він був премʼєр-міністром, а я губернатором: що треба послати всіх подалі, сісти і структурувати заборгованість. Зовнішній борг України — 113 мільярдів доларів на 40 мільйонів громадян, а борг Греції — 513 мільярдів на 10 мільйонів населення. Це їм не завадило послати МВФ у дупу. У мене в цьому сенсі послідовна позиція. Я це говорив і в 2013 році, і коли Тимошенко витягувала країну в 2009 році після тієї кризи. МВФ — це терапія для наркомана: щоб він не помер, але ніколи не видужав.

Про Віктора Медведчука

Моя розмова про Медведчука і Суркіса — це витівки Сергія Льовочкіна [в листопаді 2017 на YouTube зʼявилася розмова Коломойського з Ігорем Суркісом, в якій він критикував Віктора Медведчука]. Сам я не записую свої розмови. Я таким не займаюся. Ми серйозні люди, які розваги. У братів Суркісів були бізнес-стосунки з Віктором Медведчуком. У результаті стосунків виникла заковика. Суркіс-молодший попросив мене дати оцінку. Я сказав: оцінка ось така. Це не означає, що я до нього погано ставлюся, це була просто оцінка тієї ситуації. Роль Медведчука дуже перебільшена, гіпертрофована. Те, що він кум Путіна, — це його слабкість, а не сила. Контроль над двома телеканалами — ну так це живопирки, а не канали. У них рейтинг нуль цілих, нуль десятих. Вони піднімуться, тільки якщо перестануть зализувати Петру Олексійовичу. Вони ж бізнес-партнери — по Новоград-Волинському, скрапленому газу та колишнім заправкам «Роснафти». У бізнесі по заправкам нещодавно зʼявився «фронтер» — [власник трейдингової компанії Proton Energy Group S. A.] Нісан Моісеєв, громадянин Ізраїлю, який проживає у Швейцарії.

Про особисту безпеку

Я сам собі служба безпеки. Досвід показав, що так цілішим будеш. У мене кілька телефонів. По одному я кажу те, що хочуть, щоб було почуто. По іншим — те, що я не хочу, щоб хтось почув. Наприклад, ти знаєш, що по цьому телефону ти говориш те, що хоче почути Порошенко. Особисто для нього послання чи для іже з ним. Другий телефон — побутові, сімейні розмови. Третій — комерційні таємниці. І четвертий — взагалі закритий канал.

Про кандидатів у президенти

Ми за те, щоб у [кандидата в президенти] Анатолія Гриценка росли рейтинги. Я вважаю, що Петро Олексійович повинен посісти почесне шосте місце, а Гриценко має бути одним з тих, хто опиниться на третьому-четвертому місці. Ми за те, щоб Гриценко потім пройшов до наступного парламенту.

Є легітимний президент, обраний на 5 років. У першому турі. Нехай побуде. Пʼять років — досить. Потім іншим поступиться. Мої симпатії до Тимошенко виглядають так: вона — фаворит президентської гонки. У неї 99 шансів зі ста вийти до другого туру. Чи стане вона президентом, залежить від того, кого вона там зустріне. Якщо це будуть Вакарчук, Зеленський або Гриценко — шансів у неї вже 55 зі 100. Якщо вона вийде проти Порошенка, Бойка чи Ляшка — 75 зі 100. З Юлією Тимошенко я давно не зустрічався: у нас немає предметів для обговорення, все зрозуміло. Я зустрічаюся тільки з її близьким соратником — Олександром Абдулліним. За грошима вона ніколи не зверталася, ні через Абдулліна, ні через будь-кого ще.

Про президента Порошенка

Я нормально ставлюся до Петра Порошенка. Якщо б не його пристрасть контролювати весь телевізійний простір. Ні у кого такого не було — ні у Кучми, ні в Ющенка, ні в Януковича. Якщо Порошенко виграє президентські вибори, тоді я скажу, що я взагалі ні в чому не розбираюся та піду на пенсію. Я б назвав його правління двома словами — повна аморальність. Будь-яку подію він намагається перетворити на плюси для своєї політичної карʼєри.

Про Томос

Йому не подобається Філарет, він хоче його замінити. Є дві людини, яким дістануться лаври переможця в історії з Томосом. Це Філарет, який пройшов через анафему і 27 років за це боровся. І другий — Порошенко, який 4 роки тому став президентом. І якщо Філарета не оберуть [патріархом помісної церкви], то залишається Порошенко, який скаже: «Це все я». Я не люблю, коли релігію використовують у політичних цілях, тому що тоді ми нічим не відрізняємося від нашого східного сусіда. Там не розбереш, де президент, а де патріарх.

Про НАК «Нафтогаз»

Я завжди нормально ставився до голови правління НАК «Нафтогаз» Андрія Коболєва. Це одна з хороших кандидатур на посаду премʼєр-міністра після виборів 2019 року.

Про хобі

Я займався і стрибками у воду, і веслуванням, футболом, баскетболом, навіть один рік займався байдаркою. І ще мене змушували займатися шахами. А зараз у мене хобі — спілкування з друзями, читання та телевізор.