«Це не розкол, а тріщина, яку більшість Церков просто не помічатимуть». Церковні діячі про конфлікт Москви та Константинополя

На засіданні Синоду Російської православної церкви 15 жовтня в Мінську вирішили розірвати відносини з Константинопольським патріархатом. Це означає припинення спільних богослужінь та неможливість для вірян однієї Церкви причащатися в храмах іншої. Також РПЦ не визнає рішення Константинополя про надання Українській православній церкві автокефалії. Окремі представники РПЦ та УПЦ Московського й Київського патріархатів вважають, що це не призведе до глобального розколу православ’я. Тому що конфлікт відбувається лише на рівні Москви та Константинополя, а інші Помісні церкви не припинятимуть відносини з жодною зі сторін.

Професор університету Лойола-Мерімаунт у Лос-Анджелесі, колишній голова Відділу зовнішніх церковних звʼязків УПЦ Московського патріархату, архімандрит Кирило Говорун вважає, що рішення Синоду РПЦ не свідчить про глобальний розкол у православ’ї. «Для розколу необхідна згода обох його сторін, що вони більше не мають спілкування одна з одною. Константинополь, здається, не збирається розривати відносини з Москвою».

Архімандрит наводить ще один аргумент: усі інші Помісні церкви не пристали на позицію жодної зі сторін, тому «глобальне Православʼя буде зберігати відносини і з Москвою, і з Константинополем». Зараз це радше локальний конфлікт між РПЦ і Вселенським патріархатом, схожі випадки в історії християнської церкви вже були.

«Для розколу потрібно більше, ніж розрив євхаристійних відносин [можливість спільного служіння літургії двома єпископами чи священиками]. Висновок такий: це не розкол, а тріщина, та й то швидше в уяві однієї Церкви, тому що більшість Церков просто її не помічатимуть».

Речник Української православної церкви Київського патріархату Євстратій Зоря припускає, що розрив відносин з Константинополем за задумом РПЦ мав призвести до того, що й інші Помісні церкви не визнаватимуть рішень Вселенського патріархату щодо України. За його словами, протягом 2018 року, коли тривали перемовини з іншими Помісними церквами про надання автокефалії, виявилось, що «максимум, на який може розраховувати Московська патріархія — це заяви про «глибоку стурбованість». І навіть після часткового припинення відносин між Москвою та Константинополем 14 вересня «жодна Помісна Церква не вирішила наслідувати приклад РПЦ і розірвати відносини з Константинополем».

«Отже так само, як розрахунок Московського патріарха, що 31 серпня [зустріч патріархів Кирила і Варфоломія напередодні Собору Константинопольського патріархату] він зможе «домовитися» щодо України, був провальним, — так провальною є й обрана Синодом РПЦ стратегія самовідлучення», — підсумовує Євстратій Зоря.

Митрополит УПЦ Московського патріархату Олександр Драбинко впевнений, що рішення Вселенського патріархату про надання автокефалії Українській церкві є кроком для подолання розколу у православ’ї. А конфлікт між Константинополем і Москвою «рано чи пізно буде вичерпаний».

«У РПЦ свого часу була можливість для подолання розколу, але вона нею не скористалася. Це зробив Константинополь. Подобається це комусь чи ні, але такий крок дасть конкретні результати».

Протодиякон Російської православної церкви, старший науковий співробітник кафедри філософії релігії та релігієзнавства філософського факультету МДУ Андрій Кураєв також вважає, що конфлікт відбувається виключно на рівні патріархів Москви та Константинополя, а не на рівні глав усіх Помісних церков і, більш того, не на рівні простих вірян.

«Інші Помісні церкви можуть засудити дію Фанара. Можуть сказати слова підтримки Москві. Можуть закликати до миру і до діалогу, і навіть до Всеправославного собору. Але ніхто з них не перерве літургійного спілкування з Константинопольським патріархатом. Жодна з Помісних Церков слідом за нами в це канонічне віконце не кинеться», — пише він.

Кураєв упевнений, що «ізоляція буде односторонньою, Константинополь не заборонить мирянам і священикам брати участь у службах».