У серпні 2018 року випускник одеського ліцею публічно звинуватив свого вчителя в тому, що той домагався його 15 років тому. theБабель розповідає його історію

24 серпня 2018 року випускник Рішельєвського ліцею в Одесі, переможець олімпіад Роман Чепляка опублікував пост, де написав, що з 8 по 11-й клас був жертвою сексуальних домагань свого шкільного вчителя Ігоря Мітельмана. Він описав один з епізодів і додав, що його перемоги на Всеукраїнських та Міжнародних олімпіадах з математики — фальшиві, оскільки завдання йому «зливав» учитель. Ігор Мітельман назвав його розповідь «дивними еротичними фантазіями». Кореспондент theБабеля Тома Балаєва поговорила з учителем і його колишнім учнем, їх друзями та знайомими й описала, що відбувалося в Рішельєвському ліцеї у другій половині нульових років.

1

«Це історія про те, як мій шкільний учитель Ігор Михайлович Мітельман маніпулював мною, домагався мене та зробив мене фальшивим переможцем олімпіад», — написав на своїй сторінці у Facebook 30-річний одесит Роман Чепляка. Вранці 24 серпня він прикріпив до поста посилання на текст про домагання на своєму сайті та натиснув кнопку «опублікувати».

У 2005 році Роман закінчив Рішельєвський ліцей — найкращу школу Одеси з фізико-математичним ухилом. Ігор Мітельман не працює в ліцеї з 2017 року. На офіційному сайті закладу збереглася «відеовізитівка», записана в 2015-му: там є фотографія викладацького складу — Мітельман сидить посередині. У списку його регалій вказано: «Заступник директора з навчальної роботи ... заслужений учитель України, доцент/кандидат фізико-математичних наук».

У тексті на своєму сайті Роман Чепляка написав, що вступив до восьмого класу ліцею в 2001 році. Математику в його паралелі викладав інший учитель, а Мітельман вів математичний гурток та запропонував Роману займатися індивідуально.

Роман описує один випадок домагань, але каже, що їх було багато. «Вночі я прокинувся від того, що його рука була у мене в трусах. Сам він спав — удавав, що спав, як я зараз розумію. Я спробував акуратно відсунути його руку... За деякий час його рука знову «сама по собі» опинилася у мене проміж ніг. Я побоявся знову його розбудити». Свій текст він закінчує словами: «Ігор Михайлович Мітельман — один із найталановитіших вчителів, яких я знаю. Він дав мені... сильну математичну освіту. За це я йому вдячний». У 2005 році, коли Роман закінчив ліцей, він здобув на Міжнародній олімпіаді з математики золоту медаль, а роком раніше — срібну.

2

Випадок, який описує Роман Чепляка, стався у Вінниці влітку 2003 року, після того як він закінчив девʼятий клас. Чепляка, Ігор Мітельман і ще один учитель математики приїхали до Вінниці займатися геометрією й оселилися в гуртожитку місцевого інституту. За словами Романа, Мітельман одразу зсунув їхні ліжка, але школяр не звернув на це уваги. Коли вночі рука вчителя опинилася в його трусах, Роман подумав, що він не контролює себе уві сні.

«Наступного дня мені було соромно говорити з ним про те, що сталося вночі, але я спробував розсунути наші ліжка. У відповідь він насмішкувато сказав щось на кшталт: «Не займайся дурницями», — і знову зсунув ліжка. Я не насмілився йому заперечити. Наступної ночі все повторилося», — написав Роман.

За словами Романа, учитель став запрошувати його до себе на дачу, у село Кароліно-Бугаз в Одеській області. «Там вночі відбувалося те саме». Чепляці було 18 років, коли він відмовився їздити на дачу до вчителя, і відтоді вони спілкувалися лише коротко та на робочі теми.

У другій частині тексту Роман розповів, що Мітельман допомагав йому на Всеукраїнських і Міжнародних олімпіадах із математики. На перших викладач був членом журі, на других — координатором. За словами Романа, Мітельман мав доступ до завдань, і іноді він показував школяреві ідеї рішення, іноді — «зливав» завдання.

Чепляка написав, що у 2017-му, погрожуючи опублікувати спогади про домагання, він змусив Мітельмана звільнитися з ліцею. Але згодом дізнався, що вчитель продовжує взаємодіяти з дітьми, і вирішив оприлюднити текст.

3

Одразу після того, як Роман Чепляка опублікував пост у Facebook, його почали коментувати та поширювати. Коментатори здебільшого писали слова підтримки, дякували за сміливість та дивувалися тому, що таке могло відбуватися в Рішельєвському ліцеї. Дехто повідомляв про випадки домагань Мітельмана до повнолітніх, інші — що в школі ходили чутки про домагання вчителя до хлопчиків.

29 серпня адміністрація ліцею випустила офіційну заяву. «Ми були шоковані повідомленням про те, що наш випускник Роман Чепляка 15 років тому, під час навчання в ліцеї, став жертвою сексуальних домагань викладача. Негайне проведення внутрішньої перевірки вважаємо своїм обовʼязком».

31 серпня Мітельман записав 42-хвилинне відеозвернення. Сидячи на лікарняному ліжку, він розповів про свої регалії, нагороди та заслуги. Він повідомив, що не складав завдань на олімпіадах і не брав участі у відборах. Коли готував Чепляку, використовував завдання, що давали на олімпіадах минулих років.

Розповідь Чепляки про домагання Мітельман назвав «дивними еротичними фантазіями», які «існували лише в його голові». За словами вчителя, він перестав спілкуватися з Романом Чеплякою у 2007 році через «сумніви у його щирості та порядності» і вирішив «відмовити Чепляці у праві відвідувати свій дім». Після цього Роман нібито писав Мітельману, але той заблокував його.

Викладач розповів, що минулого року Чепляка «намагався навʼязати по електронній пошті читання якогось посилання». Мітельман посилання читати відмовився. «Я написав йому, що мій стан здоровʼя та домашні обставини зараз такі, що я міняю свою професійну діяльність, і через хворобу своєї матері не можу працювати в режимі завуча навчального закладу, а повинен перейти на гнучкіший графік працівника науки та вищої школи», — сказав Мітельман.

За словами вчителя, він припинив листування з Чеплякою, але знав, що той звертається до різних людей і збирає «сальності» про нього: «Дехто з них мені телефонував..., але я стримано відповідав, що іноді люди з часом змінюються. Є таке поняття — деформація психіки, деградація особистості. Буває».

Текст Чепляки Мітельман назвав «дрібʼязковою й убогою помстою» і припустив, що він міг бути проплачений і спрямований проти Рішельєвського ліцею та регіональних чиновників, які його підтримують.

4

Роман розповів theБабелю, що домагання вчителя йшли по висхідній. Улітку 2002 року, після восьмого класу, Ігор Мітельман, Роман Чепляка та ще два учні поїхали до Криму, на літні збори міжнародного математичного конкурсу «Кенгуру», де Мітельман працював координатором. Там вони жили в одній кімнаті. Залишившись з Ромою наодинці, Мітельман обійняв його та повалив на ліжко.

— Я намагався дати йому зрозуміти, що мені це не подобається, але він тільки стискав лещата. Це було дивно та неприємно, але я не міг нічого заперечити, піти на пряму конфронтацію, — розповідає Роман про перший випадок дивної поведінки свого вчителя.

Майже за рік до цього вони почали займатися математикою індивідуально, вдома в Мітельмана. Гроші за уроки той не брав. Володимир Зубарєв, учень з паралелі Романа, згадує, що Чепляка вразив Мітельмана на першому занятті математичного гуртка. «Мітельман дав просту задачу на кмітливість. Рома першим відповів. Мітельман його похвалив. Мабуть, відтоді Чепляка й почав ходити на індивідуальні заняття». За словами Романа, учитель поставив його перед фактом: «Приїжджай в ось такий час за ось такою адресою». Мітельман у своєму відеозверненні стверджує протилежне — це Роман просив його про заняття, щоб готуватися до олімпіад.

— Він був такий, трошки ніяковий, — згадує Роман. — Ми ніколи не пили чай, не розмовляли про дрібниці. Він жив із мамою. Ми йшли до його кімнати, де були стіл, шафа з книжками, ліжко та телевізор, сідали та розв’язували задачі. Вже потім, коли ми почали більше спілкуватися, він став відкритішим, став розповідати про себе й учнів.

Чепляка був єдиним учнем зі своєї паралелі, хто близько спілкувався з Мітельманом. Він згадує ореол супергеройства, яким завжди був оповитий учитель.

— Ми могли розмовляти про нього, не згадуючи імені, «він сказав» — із придихом. Він був абсолютним авторитетом.

Усе, що повʼязано з Мітельманом, здавалося Чепляці незвичайним і «не з цього світу». Він був самотнім і ні на кого не схожим. Інші вчителі розмовляли між з собою і з дітьми на перервах, сміялися та жартували. Мітельман часто ходив сам, дивився у стелю та нікого не помічав. Під час поїздок на олімпіади та турніри Роман бачив, з якою повагою до його вчителя ставляться інші, і розумів, що Мітельман — один із найкращих викладачів математики в країні.

У девʼятому класі Мітельман повіз Романа та ще кількох учнів на турнір до Харкова. Чепляка жив в одній кімнаті з хлопцями, учитель — в іншій. Одного дня Мітельман прийшов до їхнього номера й сказав: «Ромко, підемо в душ!»

— Ми стояли голі в душі. Він почав мене обіймати, притискати до себе. При цьому щось говорив — здається, про те, що ми поїдемо на якусь олімпіаду. Я слухав його і не розумів, як реагувати. Думав: може, це нормально? Можливо, те, що мені некомфортно, — моя проблема?

Далі стався випадок у Вінниці — про нього Чепляка написав у тексті на своєму сайті. Аналогічні ситуації відбувалися на дачі Мітельмана, куди він запрошував Романа. Чепляка не памʼятає точно, скільки разів туди їздив — від пʼяти до десяти. Вдень вони з Мітельманом ходили на море, засмагали та їли кавуни. А вночі — лягали спати на один диван, і вчитель засовував руку Роману в труси. Рома не намагався аналізувати те, що відбувається. Він намагався про це не думати. Хлопцеві було соромно та неприємно.

У десятому класі Мітельман наполіг, щоб Роман називав його Ігорем і на «ти». Коли він відмовлявся їздити на дачу, учитель ображався, і Чепляка вирішив з ним поговорити. Сказав, що йому подобається проводити час разом, але не подобається те, що відбувається вночі. Мітельман перевів усе на жарт: «Не будь нерозумним, не кажи дурниць». Коли Чепляка вкотре відмовився їхати в Кароліно-Бугаз, Мітельман образився, і вони припинили спілкуватися. Відтоді вони кілька разів бачилися по роботі — Роман вів гурток у Рішельєвському ліцеї, але розмовляли тільки про справи.

Певний час Чепляка не згадував цю історію. Вона спливла два роки тому, коли Рома зустрівся зі своїм другом Данилом Мисаком. Розмова зайшла про Мітельмана, і Данило сказав: «Я якось приїхав до нього на дачу, і він мене домагався». Мисаку тоді було 26 років.

5

Віктору Мельникову 21 рік. Він працює в освітній компанії та приватно готує учнів до ЗНО. Вранці 13 вересня він шукав книгу про математичні розмальовки. Хороші праці в цій галузі написав Мітельман. Мельников вбив у гугл «математичні розмальовки Мітельман», і пошуковик видав йому текст Романа. Мельников одразу згадав свою історію, яку майже забув.

У школі Віктор захоплювався математикою і хотів брати участь в олімпіадах. У Миколаєві, звідки він родом, немає математиків високого рівня, і науковий керівник Мельникова познайомила його з Мітельманом. Вони почали листуватися в соцмережі «ВКонтакте», і влітку перед 11 класом вчитель запросив його позайматися кілька днів на дачі. Це був 2013 рік. Віктору тоді виповнилося 16 років.

У перший день вони з Мітельманом засмагали на пляжі та купалися, розв’язували задачі, але більше розмовляли. Викладач розповідав про своїх учнів, які стали медалістами Міжнародних олімпіад, про те, як раніше займався бігом, показував старі світлини.

— Був дивний момент, коли ми купалися. Він підійшов до мене та обійняв. Але я не надав цьому значенняи, подумав, що це якесь дивацтво, — розповідає Віктор.

Наступного дня вони гуляли в Білгороді-Дністровському. Увечері пішли до кав’ярні, Мітельман замовив їм шашлики та вино. Коли вони лягали спати, Мітельман зняв футболку та сказав Вікторові: «Ти теж знімай, тут спекотно».

— Було нічим вкритися, і я взяв рушника. Він поклав на мене руку, притулився. Я сказав, що мені треба вийти. Походив і повернувся. Сподівався, що він вже спить. Але він зняв труси і почав торкатися мене, тертися об мене. Я знову пішов, потім повернувся. Не міг зрозуміти, спить він чи ні. Він поклав руку на мій член. Не знаю, скільки це тривало.

У певний момент Віктор встав і пішов на берег. Він просидів там до світанку, повернувся до будинку за речами (Мітельман спав), сів на ранковий автобус і поїхав додому. Удома Віктор розповів матері про те, що сталося. Мати начебто телефонувала Мітельману та викладачці, яка познайомила її сина з ним. Продовження історія не мала. Віктор сходив на кілька сесій до психотерапевта та подумав, що благополучно пережив цю історію. Вранці 13 вересня він усвідомив, що це не так, і, прочитавши текст Романа, написав йому.

6

Після розмови з Мисаком Чепляка зрозумів, що мовчати більше не може. Роман звʼязався з іншими випускниками ліцею. Виявилося, що деякі, вже будучи дорослими, їздили на дачу до Мітельмана — і він намагався до них приставати. Ще один чоловік, якого Мітельман, за його словами, домагався в дитинстві, написав Роману вже після публікації тексту. Розмовляти з theБабелем відмовився.

Півроку Чепляка, Мисак та інші випускники міркували, як вчинити, і вирішили поговорити з Мітельманом. Той усе заперечував. Роман подумав, що його колишній учитель відреагує, якщо побачить конкретний текст, і зрозуміє, що його можуть опублікувати. Випускники опрацювали три умови, які вирішили висунути Мітельману в обмін на своє мовчання: звільнитися з ліцею й не працювати в інших школах; не їздити на олімпіади; не домагатися.

Одним із тих, хто обговорював цю історію з Мітельманом, був Георгій Шевченко, професор КНУ імені Шевченка. Вони знайомі з 1996 року, коли Шевченко брав участь у відборах на міжнародну олімпіаду, а Мітельман був членом журі. Відтоді й до 2017 року вони час від часу спілкувалися. Роман Чепляка розповів Шевченку свою історію, і професор долучився до обговорення, що робити далі. Він зв’язався з Мітельманом по скайпу і, не називаючи імен, сказав: «Обговорімо, як бути. Є постраждалі люди, вони хочуть оприлюднити свої історії».

Мітельман пристав на умови в травні минулого року, в листуванні з Романом. Чепляка написав йому коротке повідомлення: «Або ти погоджуєшся, або я публікую текст». Мітельман попросив залишити йому право працювати на адміністративних посадах і, за словами Чепляки, побічно визнав факт домагань: написав, що став іншою людиною, і давно не працює з дітьми.

Мітельман звільнився з ліцею, але до Романа почали доходити новини про те, що він є в журі математичного турніру або в оргкомітеті олімпіади в Одесі.

— У мене було відчуття, що він перевіряє межі, і з часом порушить наші домовленості. Одночасно я почав звідусіль чути про сексуальне насильство над дітьми. У певний момент я не витримав і вирішив опублікувати текст.

7

За словами директора Рішельєвського ліцею Валерія Колебошина, адміністрація школи працює над тим, щоб унеможливити такі випадки. Він явно турбується про репутацію ліцею.

— Ми не поліція, — сказав Валерій Колебошин. — Юридично ми не уповноважені проводити розслідування. Мітельман зараз жодного стосунку до ліцею не має. Він працює в інституті вдосконалення вчителів.

За словами Колебошина, рік тому Мітельман звільнився з формулюванням «вихід на пенсію». Директор ліцею каже, що Роман Чепляка очорнив весь колектив школи, а чи правду він написав — невідомо.

— Дякувати Богові, зараз усе більш-менш затихло, і мені вдається привести колектив у робочий стан. Найменша згадка про цю історію знову все сколихне. А що мені робити? У мене навчальний процес... Ви не уявляєте, як важко вони [учні ліцею] переживають цю ситуацію. Тут і дорослим важко розібратися.

8

Ігор Мітельман після публікації тексту Чепляки записав два відео. Перше — зі своєю реакцією на текст. Друге складається з фотографій з Романом на олімпіадах і турнірах, вони стоять поруч і посміхаються. Мітельман назвав це відео: «Як Роман Чепляка боявся Ігоря Мітельмана. Фотофакти».

Розмовляти з кореспондентом theБабеля Мітельман відмовився. У листуванні спочатку попросив список запитань, потім — показати йому ліцензію ЗМІ. Дещо пізніше він написав, що порадився з адвокатами й, оскільки в Україні не існує юридичного поняття «онлайн-видання», не даватиме коментарів. При особистій зустрічі він сказав: «Я на лікарняному. Я хворий. Залиште мене у спокої. Все, що я хотів сказати, записав на відео».

9

Нікому зі своїх давніх знайомих, з якими спілкувався theБабель, Мітельман не сказав більше, ніж у своєму відео. Друг дитинства вчителя, колишній викладач Рішельєвського ліцею Костянтин Кноп спілкувався з ним після публікації тексту Чепляки. «Я не питав його [про звинувачення в домаганнях], але він відповів сам. Стверджував, що все це неправда».

Викладач КНУ імені Шевченка Вадим Радченко знайомий з Мітельманом із 1993 року. Вони разом займалися олімпіадами, бували один в одного вдома. Навесні 2017 року Радченко дізнався від колег, що Мітельман вирішив відійти від олімпіадного руху: його мати була тяжко хворою та потребувала постійного догляду, та й самого Мітельмана підводило здоровʼя.

— Частково тому він пішов зі школи. Робота завуча вимагає постійної присутності в ліцеї, а зараз у Мітельмана вільний графік. Мені було ніяково дзвонити йому, коли його мама померла. Після тексту Чепляки я не телефонував із тих самих причин, — каже Радченко.

Для Костянтина Кнопа і Вадима Радченка текст Чепляки став несподіванкою. Обидва кажуть, що не готові ставати на чийсь бік у конфлікті. Кноп вважає, що, теоретично, злити олімпіадні задачі можливо, але навряд чи всі нагороди Романа Чепляки незаслужені.

— Вони тренувалися, розв’язували задачі, щось із напрацьованого залишалося в голові та в потрібний час «клацало». Так буває: розв’язання задачі під час олімпіади приходить спонтанно, рідко можеш зрозуміти, звідки воно взялося і як, — каже Кноп.

Радченко скептичніший. За його словами, завдання Міжнародної олімпіади зберігають суворо, і Мітельман не готував ці завдання. Він був координатором — людиною, яка після туру олімпіади допомагає виставляти оцінки.

— На олімпіадах люди, які знають завдання, суворо відокремлені від учнів. Дивно, що Чепляка не може назвати конкретну задачу, яку йому злив Мітельман. Дивно, що він нічого не пише про олімпіаду 2004 року, але докладно розповідає про 2005-й. Справа в тому, що для Мітельмана ключовим був саме 2004 рік. Тоді за срібну медаль Чепляки він отримав звання заслуженого вчителя України. Ігор хотів це звання. Ризикувати, зливаючи завдання, вже після отримання [звання заслуженого вчителя] — хіба це логічно? — розмірковує Радченко.

І Радченко, і колишні учні Рішельєвського ліцею кажуть, що навряд чи олімпіадні досягнення Чепляки можна вважати незаслуженими. Володимир Зубарєв, учень паралельного класу, розповідає, що перетинався з Романом на турнірах у восьмому класі. «Я був вражений його знаннями. Він знав програму до кінця школи. Тому ніяких питань не виникало, коли він приносив перемогу за перемогою». Радченко теж не сумнівається у знаннях Чепляки: після закінчення школи той брав участь у студентських олімпіадах і показував такі самі високі результати.

10

Відтоді, як Роман Чепляка опублікував свій пост, минуло півтора місяці. Роман каже, що ця історія для нього закінчена. Йому хотілося побачити, як Мітельман відреагує на його розповідь, і було сумно дивитися відео, у яких, за його словами, викладач «перебріхує факти». Роман одружений, він програмує та веде подкаст про біоінформатику. Розповідати про своє життя не хоче.

Віктор Мельников закінчив бакалаврат факультету кібернетики КНУ імені Шевченка, викладає математику та має намір вступати до магістратури.

Ігор Мітельман працює в Одеській академії безперервної освіти, де читає лекції викладачам. За його словами, цього літа він переніс дві операції та вже більше двох місяців перебуває на лікарняному. Незадовго до публікації поста Чепляки померла його мати.

Рішельєвський ліцей у 2018 році посів 42-е місце в рейтингу ТОП-200 шкіл України за результатами ЗНО.