NYT: Арку ЧАЕС проєктували та будували 15 років, витративши $1,7 мільярда. Один російський «шахед» зробив її непотрібною — кажуть конструктори арки

Ізоляційну аркову споруду над ЧАЕС під назвою «Новий безпечний конфайнмент» почали проєктувати за президента Віктора Ющенка, будувати ― за президента Віктора Януковича, завершили будувати за президента Петра Порошенка, а запустили в експлуатацію за президента Володимира Зеленського. Арка мала обмежувати виток радіації із застарілого саркофага 4 енергоблока. Під «прикриттям» арки мали демонтувати старий саркофаг, а після нього і сам енергоблок: арка мала стримувати неминучі потоки радіоактивного пилу. 14 лютого російський дрон-камікадзе типу Shahed-136 влучив у дах конфайнменту та пробив його наскрізь. Він завдав шкоди на сотні мільйони доларів, а на те, щоб відновити арку бодай частково підуть роки. Репортерка The New York Times поспілкувалась із інженерами, які проєктували та будували арку ― вони розповідають, чому проєкт, розрахований на землетруси, виявився таким вразливим до одного вибуху, і що робити тепер. Ось головне з матеріалу.

Конструктори арки над четвертим енергоблоком ЧАЕС передбачили багато ймовірних негативних сценаріїв — але не війну. Арка розрахована, щоб витримати землетруси, торнадо, пориви вітру. «Але на воєнні дії ми не розраховували», — каже колишній головний інженер американської компанії Battelle Ерік Шміман. Він 15 років присвятив будівництву Нового безпечного конфайнменту — і конструкцію на 40 тисяч тонн, як пише видання, вважають «сучасним інженерним аналогом єгипетських пірамід». Арка стала однією з найбільших і найдорожчих споруд у світі.

Чотирнадцятого лютого в арку влучив російський «шахед». Конструкція тліла тижні, і що займання ліквідували — повідомили лише 7 березня. У повідомленні також ішлося, що приблизно половина північної частини арки — пошкоджена. І хоча за межами укриття радіаційний фон залишається нормальним, виконувати свої функції повною мірою воно вже не здатне. Спеціалісти з МАГАТЕ пояснюють чому.

Браузер не підтримує відео

Арку звели в першу чергу для того, щоб безпечно демонтувати спершу радянський саркофаг, а тоді й самий 4 енергоблок електростанції. Спеціальні крани для цього під аркою вже стоять, до кінця 2025 року фахівці мали б скласти план першого етапу демонтажу обʼєкта. У підсумку через роки на місці знищеного вибухом реактора мала б зеленіти галявина. Однак під час демонтажу навкруги би летів радіоактивний пил — від нього й мала захистити арка. «Міжнародна спільнота витратила стільки грошей і часу на зведення цієї конструкції тому, що вони знають рівень радіаційної загрози під нею», — каже спеціаліст із ядерної безпеки Greenpeace Шон Бьорні. Він який відвідав ЧАЕС невдовзі після дронового удару.

Зупиняти радіоактивний пил мала б насамперед металева внутрішня оболонка Нового безпечного конфайнменту. Зовнішнья оболонка — мала захищати конструкцію від опадів. Між ними інженери розмістили кілька шарів ізоляційного матеріалу, який мав би тримати вологість на рівні не вище 40%. Інакше стінки арки іржавіли б і розгерметизувалися значно швидше. Спеціалісти розраховували, що арка прослужить сто років.

Ізоляційний матеріал усередині, а особливо півтораміліметрова каучукова мембрана, виявились легкозаймистими. Тому пожежникам довелося вирізати обшивку і знищити значну частину мембрани. Без прорізання отворів було не обійтись, каже головний інженер Нового безпечного конфайнменту Артем Сірий. Тепер через них опади потрапляють і на радянський саркофаг. Він не був розрахований на довготривалу службу, і вже руйнується.

Спеціалісти з ядерної безпеки Greenpeace та українські чиновники запевняють, що Росія скоїла окремий воєнний злочин — і щодо цього обстрілу потрібно вести окреме провадження. Російська сторона усі звинувачення в умисному обстрілі відкидає. При цьому очевидно, що росіяни використовують ЧАЕС як інструмент шантажу, пише Нью-Йорк Таймс. Численні дрони, які РФ запускає ледь не щоночі, часто пролітають Зону відчуження. «Дзижчання дронів — добре знайомий для нас звук», — каже Сірий. А Greenpeace у своєму звіті додає, що зі 107 пожеж, які сталися в Зоні відчуження торік, чотири пʼятих спричинені російськими дронами чи їх уламками. Іноді ці дрони пролітають просто над сховищем ядерних відходів ISF-2.

Обсяг робіт попереду величезний. «Відновити арку до стану перед ударом практично неможливо. Щоб наблизити її до нього, доведеться витратити сотні мільйонів доларів», — каже Сірий. Треба буде закрити діру від удару дрона — найбільша має площу в 50 квадратних метрів. Далі потрібно закрити менші діри, якимось чином відновити мембрану й знизити вологість між зовнішньою та внутрішньою оболонками арки. Ліквідовуючи загоряння і тління, пожежники залили туди чимало рідини.

Через радіоактивність обʼєкта зробити все це на місці, скоріш всього, неможливо — у цьому сходяться і українські, й закордонні експерти. Можливо, доведеться знову на рельсах відсунути арку на 180 метрів від енергоблока — де її з безпекових причин і будували. Але поки що варто зробити те, що можна втілити швидко, приміром, заклеїти дірки матеріалом на кшталт промислового скотчу, пропонує Шміман. Тоді система вентиляції всередині арки зможе знизити рівень вологи й цим сповільнити темпи корозії споруди.

Щоб конструкція «Бабеля» не втратила міцності, підтримайте нас: https://babel.ua/donate.