Україна має перезапустити ОАСК — один з найбільш важливих судів країни. Парламент провалив необхідний законопроєкт. На кону великі гроші західних партнерів

Судова влада України залишається неповною, поки в ній немає повноцінного адміністративного суду, що розглядав би позови громадян до найвищих органів держави. До грудня 2022 року такий суд існував — це був скандально відомий ОАСК (Окружний адміністративний суд міста Києва), один з найганебніших прикладів системної корупції. Два роки тому ОАСК ліквідували. Замість нього створили новий адміністративний суд, але він досі не запрацював, а ключове питання лишилося — як не перетворити його на ОАСК. Для цього потрібно відібрати суддів, які пройдуть перевірку Громадської ради міжнародних експертів, що мають бути фаховими й стійкими до корупції. Саме цього вимагають ЄС і МВФ — великі кредитори України. Парламент вже намагався перезапустити адміністративний суд перед Новим роком, але проєкт провалили. Друга спроба була 9 січня: парламент розглянув проєкт уряду і проєкт фракції «Батьківщина». Перший відповідає вимогам партнерів, другий — ні. Однак саме перший Верховна Рада провалила та проголосувала (в першому читанні) за другий. Кореспондентка «Бабеля» Оксана Коваленко перечитала проєкти законів, поговорила з експерткою судової реформи Лабораторії законодавчих ініціатив Кариною Асланян і пояснює, чому це небезпечно для України.

Минулого четверга (9 січня) парламент проголосував за законопроєкт, з якого може заново народитися ОАСК-2. Загалом адміністративні суди розглядають спори між громадянами і державою. Оскільки саме в Києві розташовані всі центральні органи влади, то саме через адміністративний суд Києва можна буде оскаржувати призначення голів міністерств, керівників усіх антикорупційних органів, прокурорів ДБР — і, в принципі, будь-які укази центральної влади, крім указів президента.

До грудня 2022 року ОАСК очолював скандально відомий суддя Павло Вовк. При ньому суд блокував конкурси на посади в органах влади, підігравав окремим політикам, маніпулював іншими судами. Два роки тому суд ліквідували. Відтоді юридична спільнота побоювалася, що замість нього влада створить ОАСК 2.0.

Щоб перезапустити адміністративний суд, розглядалися два законопроєкти: урядовий проєкт і проєкт депутата «Батьківщини», юриста Сергія Власенка.

Уряд запропонував створити Вищій адміністративний спеціалізований суд. Він би не входив у загальну систему судів і містив у собі першу і другу (апеляційну) інстанції. В Україні вже є приклад такого суду — це Вищий антикорупційний суд (ВАКС). Від інших він відрізняється, наприклад, тим, що будь-якого суддю цього суду має схвалити Громадська рада міжнародних експертів. Це знижує ризики того, що виконавча влада поставить суддями «своїх» людей і зможе керувати правосуддям. Саме таку схему прописав уряд і для Вищого адміністративного спецсуду — і це відповідало вимогам західних партнерів.

Законопроєкт Сергія Власенка пропронує, щоб важливі для країни спори розглядав Київський міський окружний адміністративний суд (КМОАС). Його утворили при ліквідації ОАСК, змінили місце його знаходження, але він поки розбудовується і справи не розглядає. Уряд хотів, щоб цей суд розглядав звичайні спори громадян з міськими органами влади: з податковою, пенсійним фондом, тощо. Власенко пропонує, щоб суд розглядав також і спори державного рівня. До пари йому пропонується створити в столиці суд другої інстанції — апеляційний.

Проєкт уряду відповідає вимогам західних партнерів. Проєкт Сергія Власенка — ні. Однак парламент провалив проєкт уряду і проголосував за проєкт Власенка.

Юридичні експерти, яких опитав «Бабель», називають чотири ризики для судової системи, якщо суд створять за проєктом Сергія Власенка.

• Суддів до нового суду обиратимуть без міжнародних експертів. Вони будуть проходити звичайний конкурс — як у будь-який місцевий суд першої інстанції. Це не відповідає вимогам західних партнерів, прописаним у договорах. Якщо Україна їх не виконає, вона не отримає грошей ЄС та МВФ («Батьківщина» системно виступає проти того, щоб міжнародні експерти брали участь у конкурсах на високі посади).
• Суддею зможе стати людина низької кваліфікації. Оскільки суд буде звичайним місцевим судом, вимоги до кваліфікації та досвіду будуть мінімальними. Суддею, теоретично, зможе стати юрист з п’ятирічним стажем у фермерському господарстві.
• У суддів будуть низькі зарплати й великі корупційні спокуси. Судді, які будуть слухати найважливіші справи, отримуватимуть 50 тисяч гривень на місяць.
• З’явиться ще один апеляційний адміністративний суд, що порушить єдність судової системи. Апеляційний адміністративний суд, юрисдикція якого поширюється на Київ, вже існує. Новий апеляційний суд внесе плутанину і буде суперечити судовій реформі 2016—2017 років.

Глава фракції «Слуга народу» Давід Арахамія в коментарі «Бабелю» не зміг пояснити, чому «слуги» провалили урядовий проєкт і ухвалили проєкт Сергія Власенка.

«Таргет стояв на урядовий законопроєкт, — пояснює Арахамія. — Коли він провалився, вирішили підтримати альтернативний, незалежно від [його змісту]. Інакше нам довелося б реєструвати [законопроєкт] знову, чекати ще 14 днів на внесення альтернативних [проєктів] і ми би пропустили дедлайн, встановлений МВФ». За його словами, текст законопроєкту допрацюють. Регламент ВР не дозволяє повністю змінювати текст законопроєкту, але депутати цим нехтують — і вже не раз до другого читання подавали зовсім інший проєкт.