«Бабель» зʼїздив на аяуаска-ретрит у Карпатах з перуанськими та бразильськими шаманами. Ось що там відбувалось — фоторепортаж

Два тижні на початку серпня у карпатському селі Ізки проходив ретрит «Пача-мама». Організував фестиваль Наун «Рауль» Флорес — засновник комʼюніті Flores Spirit Center. Він живе у Києві та регулярно проводить групові «духовні практики». Рауль називає себе «дослідником шаманізму, пропагандистом філософії, космології та відродження традицій корінних народів Півдня». Ретрит у Карпатах він організовує шостий рік поспіль. Цього року до Ізків приїхали чотири шамани, які проводили релігійні обряди, зокрема й з відваром аяуаска. За завданням «Бабеля» фотограф Михайло Мельниченко провів три дні у таборі з шаманами та учасниками фестивалю — лише як спостерігач. Ось що він там побачив.

Світова мода на релігійні церемонії самопізнання за допомогою аяуаски існує багато десятків років. Аяуаска — це галюциноген, вона змінює стан свідомості. У доіндустріальний час її використовували (і досі використовують) корінні племена Амазонки в етномедицині та шаманізмі. У сучасній Бразилії аяуаску використовують у обрядах багатьох релігійних спільнот.

Зазвичай аяуаску отримують, виварюючи суміш із листя чагарника психотрія зелена та ліани banisteriopsis kaapi. Виходить відвар з алкалоїдами, що впливають на функціонування мозку. Найвідоміший із цих алкалоїдів — це диметилтриптамін (ДМТ).

Специфіка ДМТ полягає в тому, що ті, хто його вживає, розповідають, що вони проживають смерть і переродження, подорожують до «священного, понадмірного простору» і розмовляють з «розумними сутностями», яких вони описують по-різному — як духів, інопланетян, ельфів. Загальні характеристики, які їм дають, — це «добрі, священні, вічні, всезнаючі».

Аяуаску не досліджували широко стандартними клінічними методами. Свіжий огляд літератури показує, що аяуаска «в основному безпечна». Шамани, які проводять релігійні обряди з аяуаскою стверджують, що вона «зцілює душу, тіло та розум». Однак терапевтичні ефекти аяуаски клінічно не підтверджені (принаймні наразі), а вживання аяуаски в окремих (рідкісних) випадках може викликати психоз.

Туристичне село Ізки розташоване в Закарпатській області, за півтори години їзди від Мукачевого. Учасники та організатори ретриту мешкають у кількох котеджах. На пагорбах над селом вони розбивають кілька наметів-«тіпі», де шамани проводять обряди. У наметах розкладають багаття, яке горить цілодобово — учасники ретриту стежать за ним позмінно.

Ретрит проходив із 1 по 14 серпня. Цього року на нього приїхало небагато учасників — загалом через табір пройшли пʼятнадцять людей. Тут дотримуються сухого закону, заборонено курити цигарки, учасники витримують спеціальну дієту.

Організатора «Пача-мами» звуть Наун Флорес, в езотеричному комʼюніті Києва він відомий як Рауль. Раулю 59 років. Він народився у Перу, отримав стипендію ЮНЕСКО та приїхав навчатися до Києва ще за радянських часів. Про себе він розповідає, що духовними практиками зайнявся дванадцять років тому — після того, як вилікувався від депресії за допомогою перуанської етномедицини, приймаючи аяуаску під наглядом шаманів.

На ретрит приїхали чотири шамани: сімейна пара Шане та Акуани з дитиною Інті з Бразилії, і Яку Кіска та Чача Барі з Перу. За словами Рауля, вони подорожуватимуть Європою кілька місяців і проводитимуть церемонії — рапе, темескаль, пейот та аяуаска.

Усі церемонії проходять у «тіпі» після заходу сонця. Під час церемонії рапе шаман вдуває учаснику через ніс спеціальну суміш — з меленого тютюну та попелу.

Один із учасників ретриту — Сергій, ветеран війни. Йому 34 роки, він народився в Миколаєві, навчався на актора, грав у театрі до 2014 року. Після початку війни Сергій воював в АТО у добровольчому батальйоні. Потім намагався знайти себе у мирному житті — працював різноробом, виготовляв керамічний посуд для китайського чаювання, відкрив власну майстерню.

Повномасштабне вторгнення застало його в Бердянську. Як розповідає Сергій, він вивіз дружину та дітей на захід України і пішов воювати у складі 61 ОМБр — спочатку «джавелінником», потім командиром взводу. Він брав участь в обороні Соледару, і після того як ЗСУ з втратами відступили з міста, рекрутувався сержантом у 95 ОДШБр.

В останні дні ретриту Рауль та шамани поїхали до села Пилипець та на водоспад Шипіт. Біля водоспаду вони дякували місцевим духам і молилися за те, щоб в Україні настав мир.