Дві африканські країни розірвали з Україною дипломатичні відносини. Поясніть, це болісна втрата? (Ні, але є нюанси)

За останній тиждень дві західноафриканські країни розірвали з Україною дипломатичні відносини: 4 серпня Малі, а 6 серпня – Нігер. Ще одна країна, яка входить до конфедерації з Малі й Нігером ― Буркіна-Фасо ― зробила жорстку заяву щодо України, а один із сильних гравців Західної Африки ― Сенегал ― викликав українського посла в МЗС, щоб також висловити свій протест. Всі вони звинувачують Україну в тому, що вона підтримує тероризм, а тригером став коментар представника ГУР Андрія Юсова щодо вбивства «вагнерівців» туарегами в Малі. Всі ці країни колись були французькими колоніями. А три з них ― Малі, Нігер та Буркіна-Фасо ― останніми роками опинилися під російським впливом. Кореспондентка «Бабеля» Оксана Коваленко розібралася, чому Україна втратила дипломатичні відносини одразу з двома африканськими країнами в той час, як Україна витрачає багато зусиль, щоб такі відносини побудувати. Наприклад, цими ж днями на південному заході Африки перебував міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Що сталося

Четвертого серпня Міністерство закордонних справ Малі заявило про розрив дипломатичних відносин з Україною. Вони пояснили це тим, що представник ГУР Андрій Юсов «визнав причетність України до варварського і підступного нападу озброєних терористичних груп, що призвело до загибелі елементів сил оборони та безпеки Малі». Вони також звинуватили посла України в Сенегалі Юрія Пивоварова, який нібито у своєму пості схвалює дії терористів. У заяві МЗС Малі звинуватило Україну в порушенні міжнародного права та суверенітету цієї держави. А далі МЗС Малі додало не надто характерну для дипломатичного відомства фразу: «Перехідний уряд республіки повністю схвалює діагноз, поставлений Росією, яка протягом багатьох років попереджала світ про неонацистський та лиходійський характер української влади».

МЗС Нігеру у своїй заяві, випущеній за кілька днів, посилалося на ті самі причини, згадуючи і Юсова, і Пивоварова, але сконцентрувалося лише на тому, що Україна нібито допомагає терористам.

Ще дві західноафриканські країни – Сенегал і Буркіна-Фасо теж зреагували. Сенегал викликав посла Пивоварова, а Буркіна-Фасо випустила заяву, в якій «рішуче засуджує акт підтримки тероризму».

Що ж насправді сказав Юсов?

Приводом для заяв стали слова речника ГУР Андрія Юсова в невеликому коментарі в ефірі загальнонаціонального марафону 29 липня 2024 року. Наведемо його цитату повністю: «[вбивство «вагнерівців» у Малі матиме наслідки для Росії, бо] «вагнерівці» розгорнули активну діяльність на Африканському напрямку, і найманцями намагались вирішувати геополітичні питання. Але світ бачить, що можливості Росії далеко не ті. А це означає, що і нових замовлень, і розрахунку на них як на інструмент вирішення проблем в регіоні буде менше. А те, що повстанці отримали необхідну інформацію, яка дозволила їм провести успішну операцію проти російських воєнних злочинців ― це бачив весь світ, про деталі ми говорити не будемо… продовження буде». Що саме мав на увазі Юсов ― до кінця незрозуміло.

Український МЗС заявляє, що як Малі, так і Нігер зробили поспішні висновки і не спробували розібратись у ситуації. Юсов у коментарі Financial Times заявив, що не робив жодних заяв про причетність України до атаки. Джерела «Бабеля» у владних структурах підтверджують, що Україна справді до цього непричетна.

Чому Малі й Нігер насправді так зреагували?

Малі, Нігер, Буркіна-Фасо і Сенегал — колишні французькі колонії. Як і в більшості постколоніальних африканських країн, після незалежності, яку вони отримали на початку 1960-х років, політична ситуація в них була нестабільною: там не раз відбувалися військові перевороти, наприклад у Малі їх було шість. Проте тісні зв’язки з Францією країни зберігали. Але в травні 2021 року в Малі стався військовий переворот, у Буркіна-Фасо – у вересні 2021-го, а в Нігері – в липні 2023 року. Після переворотів нові військові очільники розривали військове співробітництво з Францією ― її військові контингенти були вимушені залишити країни. Натомість Малі, Нігер і Буркіна-Фасо відкрито запросили у Росії військову допомогу, в межах якої до них прибули і «вагнерівці». Деякі аналітики стверджують, що в Буркіна-Фасо «вагнерівці» допомагали ще на стадії підготовки перевороту, а тепер вони особисто охороняють очільника Буркіна-Фасо Ібрагіма Траоре.

«Ці три країни і ще плюс Центральноафриканська Республіка – це російський блок. Їхня реакція ― це вказівка з Москви. По суті, росіяни показують, що вони не лише підтримують ці режими «вагнерівцями», але й можуть ними керувати. До того ж вони намагаються діяти на противагу активній діяльності України в Африці, яку вона веде останнім часом», ― пояснює анонімний співрозмовник «Бабеля» в дипломатичних колах, який аналізує «африканську тему». За його словами, цікавим є той момент, що Буркіна-Фасо розривати відносини не стала. «Напевно, вони поки можуть протистояти тиску», ― каже співрозмовник.

Чи болісна для України втрата дипломатичних відносин з Малі й Нігером?

Вже ні, але є нюанс. Нігер до останнього військового перевороту був дружнім до України. На відміну від Буркіна-Фасо і Малі, Нігер до перевороту підтримував усі резолюції ООН по Україні. А після телефонної розмови Володимира Зеленського з президентом Нігеру Мохамедом Базумом у серпні 2022 року, Нігер підтримав Кримську платформу. Але після перевороту зв’язки з Україною обірвалися. Торгівля була досить млявою і трималася на рівні до одного мільйона доларів на рік.

З Малі відносини також були мляві. Малі з 2012 року вивчала український проєкт про військово-технічне співробітництво, але так і не ухвалила щодо нього жодних рішень. Торгівля становила близько одного мільйона доларів на рік.

Які країни Африки відіграють важливу роль для України

Якщо виходити з підтримки резолюцій щодо України в Генеральній асамблеї ООН, то важлива кожна країна, бо там діє принцип «одна країна – один голос».

Майже три чверті українського експорту на материк припадає на пʼять арабських країн Північної Африки – Єгипет, Марокко, Туніс, Алжир і Лівію, і у 2020 році він становив $3,5 мільярда. У Західній Африці основними торговельними партнерами України є Сенегал, Гана та Нігерія. На півдні – Кенія та Ефіопія.

З 2021 року активізувалися відносини з Південно-Африканською Республікою, яку називають воротами в Африку, бо ця країна має великий вплив на сусідів і на весь материк загалом. Це також третя серед країн Африки за обсягом ВВП. Товарообмін України з ПАР у 2021 році сягав $117,3 мільйона.

Політично ПАР не висловлює сильної підтримки Україні. Частково це можна пояснити тим, що ПАР входить до міжнародної організації БРІКС, в якій Росія відіграє велику роль. Південно-Африканська Республіка не підтримала жодної резолюції ООН по Україні. Її президент Сиріл Рамафоса в червні 2023 року очолив делегацію лідерів африканських країн, які намагалися запропонувати свій мирний план для вирішення конфлікту. Однак план провалився.

У політичному плані Україну найбільше підтримують Алжир, Єгипет, Кот дʼІвуар, в якому Україна у квітні цього року відкрила посольство, Нігерія, Гана, Сьєрра-Леоне. На заході – це Кенія, Демократична Республіка Конго, де Україна також відкрила посольство у квітні цього року. Мавританія також є досить дружньою країною для України, тут нещодавно теж відкрили посольство. Ще Мавританія отримує зерно в межах програми Grain from Ukraine.

Малаві, Замбія і Маврикій, в яких завершується візит міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, також є дружніми для України державами.