Втомилися від спеки? Буде гірше — каже провідний кліматичний журналіст. «Бабель» переказує його книжку (скоро в українському перекладі)

В Україні аномальна спека — у всіх регіонах температура понад 30 градусів; особливо спекотно на півдні, де температура сягає 40 градусів. Через відключення світла українці не можуть охолодити домівки й потерпають від задухи. Щоб дізнатися, що нас чекає в майбутньому, кореспондентка «Бабеля» Софія Коротуненко прочитала книгу Джеффа Ґуделла — дослідника зміни клімату, наукового співробітника Атлантичної ради. Український переклад його праці «Палюче тепло вб’є нас найперше» виходить у серпні у видавництві «Бородатий Тамарин», яке поділилось з нами книгою для огляду.

Невже стане ще спекотніше? Так. Ґуделл цитує кількох кліматологів. «До кінця вашого життя кожен рік буде одним із найспекотніших за всю історію спостережень, — каже один із них. — Тому, зрештою, 2023 рік виявиться одним із найпрохолодніших років цього століття». При цьому 2023 рік був найспекотнішим роком, який коли-небудь «випадав на долю мешканців Землі». І екстремальною була не лише середньорічна температура — кожен місяць від червня до грудня 2023 року був найспекотнішим місяцем за всю історію спостережень. У 2024 році у світі стане на 1,5 градуса тепліше.

Науковці називають декілька причин потепління. Найвагоміша з них — кількість вуглекислого газу в атмосфері, який накопичився переважно через те, що люди спалюють корисні копалини. Що інтенсивніше ми спалюватимемо нафту, газ і вугілля, то спекотніше ставатиме на Землі. Ми вже більш ніж на півдорозі до критично небезпечної зміни клімату — потепління на два градуси порівняно з доіндустріальними показниками.

Як виглядатиме світ після цієї зміни клімату? Настане посуха, яка знищить врожай, висушить ґрунт і висмокче вологу з дерев настільки, що вони легко займатимуться. Спека розтопить вічну мерзлоту разом із бактеріями часів останнього льодовикового періоду. У черговій епідемії найімовірніше буде винувата тварина, яка шукала прохолодного місця для життя, а підхопила хвороботворний організм. Також швидше розмножуватимуться комахи, які пожирають урожай і розносять небезпечні хвороби.

Гарячка денге, яку переносять комарі, вже шириться світом. За даними Всесвітньої організації охорони здоровʼя, до 1970 року великі епідемії цієї хвороби були лише в дев’яти країнах. Зараз щороку вірусом денге заражаються близько 390 мільйонів людей у ста країнах.

Великі ділянки суші можуть стати непридатними для життя людини. За наступні 50 років від 1 до 3 мільярдів людей опиняться за межами тих кліматичних умов, в яких людська цивілізація розвивалась останні 6 000 років. Навіть якщо ми почнемо використовувати лише чисту енергію, до 2100 року половина населення світу страждатиме від небезпечного поєднання спеки й вологості. У деяких куточках світу температура повітря може бути настільки високою, що навіть «найміцніші люди» можуть померти, якщо перебуватимуть на вулиці протягом кількох годин.

Уявімо, що людство взагалі перестане викидати CO2 в повітря. Ми зможемо так охолодити планету? Ні. Вуглекислий газ залишається в атмосфері на тисячі років, тому вона не почне охолоджуватись, навіть якщо ми припинимо викиди CO2. Це тільки зупинить потепління, але не запустить процес у зворотному напрямі. Поки людство не придумає способу звільнити атмосферу від величезної частки вуглекислого газу, ми будемо змушені жити на спекотній планеті, пише Ґуделл.

Якщо прохолодніше вже не буде, то як людям пережити спеку? У містах спекотніше, ніж у передмісті. Міська спека створює «острівці ізоляції» для бідних, які не можуть охолодити себе і гинуть від задухи. Решта населення рятується кондиціонерами, з яких часто витікають парникові гази.

Сто років тому люди не знали, що містян убиватимуть хвилі екстремальної спеки, тому не врахували цього при будівництві. Але старі міста можна пристосувати до нових умов, каже Ґуделл. Класти світліший асфальт, зменшити кількість магістралей та автівок і висаджувати більше дерев. Наприклад, в Індії експериментують із зеленими дахами — вони поглинають тепло.

Ґуделл вважає, що побудувати міста, в яких можна комфортно жити у спеку, цілком реально. Але це і дорого, і масштабно — потрібні зміни, яких теперішні урядовці не можуть навіть уявити.

Все-таки кінець світу десь поруч? Зовсім ні. Втілити необхідні зміни буде важко, але цілком реально. «Людство зберігає за собою значну частку контролю над тим, якою буде спека», — каже кліматичний журналіст Девід Воллес-Веллс. Декарбонізація світу відбувається швидше, аніж будь-хто сподівався 10 років тому. У більшості країн чиста енергія стала дешевшою за викопне паливо. У деяких містах вже будують будівлі з кращою теплоізоляцією та піклуються про містян. Наприклад, у Сіднеї уряд створив тимчасові пункти, де люди можуть охолодитись.

Ґуделл заспокоює — за найгіршого сценарію, якщо Земля буде непридатною для життя, людство все одно виживе, проте наш світ зміниться. Пляжі опиняться під водою, зʼявляться нові хвороби, а комарі й комахи дошкулятимуть цілий рік. Люди смажитимуть «мʼясо», яке виростили у лабораторіях, та питимуть вино з винограду, який зібрали на Алясці. Сніг здаватиметься чимось екзотичним. А підприємці зароблятимуть мільйони, продаючи мікропристрої для охолодження.

«Бабель» теж потерпає від спеки. Задонадьте нам на «мікропристрої для охолодження», щоб ми могли і далі писати цікаві тексти: 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: paypal@babel.ua