Євросоюз виділить Україні €50 мільярдів. Натомість Київ отримає довгий список вимог. Чого конкретно очікує Європа — пояснює пані посол ЄС в Україні Катаріна Матернова

Першого лютого 2024 року Європейська рада погодила черговий пакет допомоги Україні. Протягом чотирьох років країна отримає €50 мільярдів. Рішення далося лідерам ЄС непросто, лише з другого разу — в грудні 2023-го програму заблокував премʼєр Угорщини Віктор Орбан. Цим разом його вдалося переконати. Згідно з програмою Ukraine Facility €33 мільярди — це пільгові довгострокові кредити. Ще €17 мільярдів — гранти й інвестиції. Гроші Україна отримає не просто так і не одразу, а в обмін на реформи. План реформ і всі вимоги чітко пропише Євросоюз і передасть українській владі. Кореспондентка «Бабеля» Оксана Коваленко зустрілася з пані послом Євросоюзу в Україні Катаріною Матерновою. Її батьківщина Словаччина приєдналася до ЄС у 2004 році. Пані посол розказала, чого саме Євросоюз очікує від України, які сфери й інституції пропонує реформувати і чому від проблем з Орбаном не можна застрахуватися наперед.

ЄС допомагає Україні не вперше, але цього разу деякі медіа повідомили, що тепер схема дещо інша — Європа жорсткіше контролюватиме виконання вимог за цією програмою. Розкажіть, як це працюватиме?

Ваше запитання звучить так, ніби йдеться про щось нове, а це не так. З 2014 року ми надавали макрофінансову допомогу в обмін на виконання певних умов. Так само це роблять МВФ і Світовий банк. Саме за такою схемою в Україні зʼявилися антикорупційні інституції й провели багато реформ у різних сферах. Тому я не знаю, звідки ця теза про нові особливі умови — нічого нового насправді немає. Єдине — програма розрахована на чотири роки. Але ви так само повинні будете відповідати певним критеріям — це фундаментальна умова.

Тобто буквально нічого не змінилося? Вимоги і процедури не стали жорсткішими? Я уточнюю, бо багато українських медіа написали протилежні речі.

Все, як було раніше. Я хочу нагадати, що колись у 2018 році ЄС не виплатив €600 мільйонів макрофінансової допомоги через те, що певні умови Україна не виконала.

Перефразую: в чому особливість цього плану?

По-перше, як я вже казала, це план на чотири роки. По-друге, в ньому є три компоненти. Перший ― це макрофінансова допомога. Другий ― інвестиції у відновлення України. Третій компонент ― технічна допомога, підтримка громадянського суспільства тощо, все те, що ми робили протягом останніх десятьох років.

Тоді поговорімо детальніше про вимоги. Серед них — підтримка демократії, багатопартійності й забезпечення прав меншин. Медіа писали, що останній пункт зʼявився як реверанс Орбану. Чому саме такі акценти?

Насправді це не так. Макрофінансову допомогу ЄС надає виключно демократичним країнам. Багатопартійність, громадянське суспільство, незалежні медіа, свобода віросповідання і права меншин — це все складові демократії. І саме тому питання меншин є в переліку, а не через Орбана, як писали медіа.

Щодо змін і реформ, є великий перелік, який охоплює низку секторів і сфер: це і енергетика, і державні підприємства, бізнес-клімат, функціонування економіки, реформа судової системи, антикорупційна реформа і багато інших питань. Мета цих реформ — наблизити українську владу і суспільство до можливого членства в Європейському Союзі та посилити економіку.

А як ви оцінюєте ситуацію з демократією в Україні зараз?

У вас зараз війна, і законодавчо деякі свободи обмежені. Але ми можемо обговорювати баланс між заходами воєнного стану і правами та свободами.

Як тоді Євросоюз буде оцінювати покращення у сфері демократії, якщо деякі свободи законно обмежені?

Ми розуміємо, що до країни, яка воює, не можна застосовувати ті самі критерії, що до інших. Але обмеження воєнного стану все ж мають бути пропорційними ситуації, ризикам і загрозам.

Чому ми взагалі висуваємо умови? Є дві причини. Перша ― ми повинні пояснити нашим платникам податків, на що конкретно ми даємо гроші Україні. Друга причина ― це ваша заявка на членство в ЄС. Ви лише на початку цього шляху і не можете навіть уявити, скільки вимог вам доведеться виконати, щоб отримати членство. Я з країни, яка пройшла цей шлях, він дуже непростий.

Чи є якісь конкретні закони, які Україна повинна буде ухвалити, щоб отримати кошти?

Про конкретні вимоги можна говорити годинами, але поки це робити зарано, остаточний перелік ще не готовий. Ми можемо потім зробити окремий брифінг за участі колег, які розкажуть про конкретні речі.

Зараз можу лише сказати, що закони справді потрібно буде ухвалювати. Я впевнена, що будуть умови, повʼязані з Антимонопольним комітетом, з Рахунковою палатою, з різними покращеннями в судовій системі.

Коли може бути перший транш?

Майже впевнена, що перший транш надійде в березні. Це важливо, бо перший квартал 2024 року для вас найскладніший. Ми зробимо все можливе, щоб встигнути.

Чи знаєте ви, як вдалося переконати Угорщину погодитися на це фінансування? І що можна зробити, щоб надалі країна не блокувала і не зупиняла програму?

Я б не хотіла коментувати дії окремих країн-членів. Я посол Європейського Союзу в цілому. Думаю, що ставки були дуже високими. На всіх 27 лідерів був великий тиск, щоб вони погодили допомогу.

Стосовно вашого другого запитання: гарантувати, що надалі проблем не буде, не можна. Така природа європейського процесу ухвалення рішень — завжди треба шукати компроміс. Нам на кожному етапі доведеться вирішувати це питання і рухатися вперед.

2024-й — рік виборів. Обиратимуть нових членів Європарламенту, вибори будуть і в багатьох європейських країнах. Чи є гарантії, що як раптом десь у ЄС переможуть проросійські сили, програма не зупиниться?

Таких гарантій немає, але я дуже вірю в Європейський Союз. Його стільки разів намагалися списати з рахунків, навіть коли моя країна приєдналася до нього в далекому 2004 році… І дивіться, 1 лютого ми продемонстрували єдність і відданість Україні. Тож гарантій немає, але я переконана, що попри результати виборів, ми впораємося.

ЄС обговорює створення військового фонду, який би міг виділити €5 мільярдів на військову допомогу Україні. Питання знову гальмує Угорщина?

Наскільки я розумію, це вже не Угорщина. Європейські лідери усвідомлюють, що Україна потребує такої підтримки. Ми також розуміємо, що європейська оборонна промисловість повинна активізуватися і виробляти більше боєприпасів і техніки для України. Нещодавно канцлер Німеччини Олаф Шольц, премʼєри Данії Метте Фредеріксен, Чехії Петр Фіала, Естонії Кая Каллас і Нідерландів Марк Рютте підписали спільний лист і закликали інші країни-члени ЄС посилити підтримку України. Дебати точаться навколо того, чи потрібно виділяти таку допомогу через ЄС, чи все-таки краще через двосторонні договори.

А коли це питання можуть вирішити?

Наступна Європейська рада буде в березні. Як я розумію, це питання вирішуватимуть там.

Погодьте власний план допомоги «Бабелю» прямо зараз — одноголосно підтримайте редакцію донатом: 🔸 у гривні, 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: paypal@babel.ua.