Північна Корея стала важливим воєнним союзником росії і продає їй ракети. Чи можуть вони переломити хід війни і як багато зброї ще має КНДР — відповідають дослідники з Південної Кореї та Японії

Четвертого січня 2024 року в США повідомили, що Північна Корея передала частину своїх балістичних ракет росії. Деякі з них, на думку Білого дому, росіяни вже використали під час ракетних атак по Запоріжжю і Харкову 30 грудня 2023-го і 2 січня 2024 року. У Південній Кореї стверджують, що Північ використовує Україну як полігон, щоб випробовувати свої ракети. Скільки саме ракет передала КНДР — невідомо. Інформації про військовий потенціал країни дуже мало — переважно пропагандистські заяви північнокорейської влади. Щоб зрозуміти, наскільки потужним союзником росії у війні може стати КНДР, «Бабель» звернувся до старшої дослідниці університету Канвону в Південній Кореї Воні Юнг, та японського дослідника КНДР, що має джерела в Північній Кореї і пише профільні статті на Yahoo News під псевдонімом JSF. Разом вони відповідають на запитання про ще одного ворога України, якого не зміг стримати Захід.

Звідки в КНДР гроші на виробництво ракет?

Економіка Північної Кореї з 1960-х років розділена на два сектори — військовий і цивільний. Перший працює, незалежно від того, як розвивається другий — розподіл ресурсів ретельно контролює уряд. Ще в 1966 році КНДР витратила третину загального національного бюджету на оборонне будівництво. Створений у 1970-му році Комітет другої економіки досі контролює ключову програму країни — ракетну.

В лютому 2013 року Кім Чен Ин ухвалив фундаментальну «Політику рівноправного акценту на економіку та ядерну енергетику», за якою ці дві сфери мали розвиватися одночасно. На ділі пріоритетом досі залишається лише військовий сектор. У травні 2016 року Кім Чен Ин представив нову п’ятирічну програму — «Національну стратегію економічного розвитку». За нею економіка мала зрости щонайменше на 8%. Для цього треба було скоротити видатки на оборону, але вони залишилися на тому ж рівні, а подекуди і збільшилися. За оцінками Державного департаменту США, КНДР витрачає на свій військовий сектор приблизно $4 млрд на рік — це майже чверть ВВП країни.

«Кім Чен Ин активно продовжує розробку нових зразків військової техніки, включаючи балістичні ракети великої дальності, ракети малої дальності, реактивні системи залпового вогню і балістичні ракети підводного базування. А ще — безперервно проводить тестові запуски», — каже Воні Юнг.

Але ж КНДР багато років під санкціями — чому вони не працюють?

Насправді санкції працюють. Їх у 2005 році запровадила Рада безпеки ООН, після того як Північна Корея почала розробляти ядерну зброю. Окремо їх ввели ще кілька країн — США, Південна Корея, Японія, Австралія, і Євросоюз. Санкції забороняють країні торгувати зброєю, експортувати та імпортувати газ, нафту, морепродукти та інші товари.

Але є одне «але»: головний торговий партнер країни — Китай, який не підтримує санкцій. У 2022 році, каже Воні Юнг, загальний обсяг зовнішньої торгівлі Північної Кореї становив $1,59 мільярда, з яких 97% країна отримала від Китаю. КНДР експортує в Китай металургійну продукцію, електрику, шовк і картопляне борошно, а імпортує — ліки, гуму, добрива, полімери, тютюн і соєву олію.

В результаті санкції шкодять північнокорейський економіці, але не так і не там, де розраховує Захід. Через санкції люди в КНДР живуть бідно, часто недоїдають, а на ядерну програму вони не впливають. Із цим згодні всі експерти, але змінити ситуацію в Заходу не виходить.

Санкції теж працюють недосконало. За квотою ООН, КНДР може імпортувати не більше як 500 тисяч барелів нафти на рік. Але у 2021 році країна отримала на 64 301 барель більше — це були поставки з росії та Китаю. Попри заборону, Північна Корея продає зброю в Еритрею, Лівію, Ефіопію, Сирію та Іран. КНДР вдалося обійти заборони на експорт вугілля, заліза та морепродуктів — і не тільки до Китаю.

Ще одна проблема — санкції слабшають. Головна причина — зростаючий вплив росії та Китаю в ООН. У 2022 році вони вперше наклали вето на пропозицію США розширити санкції. З іншого боку, посилювати санкції Захід не поспішає, побоюючись зворотного ефекту. Кім Чен Ин уже провів більше ракетних і ядерних випробувань, ніж його батько й дідусь разом узяті. Додаткові санкції можуть підштовхнути його до більш активного розвитку ядерної програми.

Чи можна реалістично оцінити міць військово-промислового потенціалу КНДР?

Це складно. Інформацію про військовий сектор Північної Кореї влада зберігає в суворій таємниці. Дані про технічні характеристики корейських ракет можна отримати хіба що через медіа КНДР, які контролює уряд. Опосередковано оцінити ВПК можна, якщо подивитися на кількість військових заводів, каже Воні Юнг. У 1990 році їх було близько 134, зараз — приблизно кілька сотень, де працюють до двох мільйонів людей. Ці заводи виробляють боєприпаси, бронетехніку, військово-морські судна, літаки, ракети, електроніку.

Згідно зі звітом британського Міжнародного інституту стратегічних досліджень, у 2021 році армія Північної Кореї нараховувала близько 550 бойових літаків, 290 вертольотів, 400 бойових суден, 280 десантних суден, 70 підводних човнів, 4 200 танків, 2 500 броньованих машин і 5 550 ракетних установок.

Крім того, військові Північної Кореї вдосконалюють хімічну зброю. КНДР значно наростила свої можливості в цій сфері за часи правління Кім Чен Ина, каже Воні Юнг.

Раніше хімічна підготовка військових проходила один раз на три роки під керівництвом Генерального штабу. З минулого року Центральний військовий комітет партії офіційно затвердив її як частину регулярних щорічних навчань.

«Північнокорейська пропаганда підкреслює, що хімічна зброя — це вирішальний фактор у сучасній війні», — каже Воні Юнг.

Які саме ракети робить КНДР і наскільки вони технологічні?

У виробництві ракет Північній Кореї допомагав Радянський Союз. Наприкінці 1970-х років інженери КНДР заглибилися у вивчення балістичних ракет, розібравши радянську ракету «Луна», яку передав СРСР. У листопаді 2022 року Північна Корея запустила ракету в Східне море. Розслідування Міністерства національної оборони Південної Кореї показало, що це була SA-5, ракета класу «земля — повітря», яку розробив Радянський Союз у 1960-х роках.

Японський дослідник Північної Кореї JSF каже, що рідкопаливний ракетний двигун КНДР базується на російському РД-250. До 2017 року їх виготовляв завод «Південмаш». У 2012 році в Дніпрі затримали двох шпигунів з КНДР, їх цікавили секретні дані, що стосувалися паливних систем літальних апаратів. Вони навіть завербували співробітника «Південмашу», але шпигунів спіймали на гарячому і посадили на вісім років.

«Деякі західні ЗМІ досі впевнені, що технологію РД-250 передали Північній Кореї з України, але навряд Україна зробила б це добровільно. Швидше за все, за цим стоїть росія», — каже JSF.

Важливою віхою стало 13 липня 2023 року, коли Північна Корея вдруге запустила міжконтинентальну ракету Hwasong-18, каже Воні Юнг. По-перше, КНДР змогла розробити твердопаливний двигун. Такі ракети можна заправити завчасно, на відміну від рідкопаливних, які треба заправляти перед запуском. Це займає кілька годин, за які ракету може виявити розвідка і знищити. По-друге, вражали і заявлені КНДР характеристики, каже Воні Юнг. За 74 хвилини ракета подолала понад тисячу кілометрів.

«Еволюція військових технологій Північної Кореї перевершує уяву, — каже JSF. — Те, як там вдосконалили міжконтинентальні балістичні ракети та ядерну зброю — дивовижно».

Що ми знаємо про ракети, які КНДР передала росії? Вони дійсно вже били по Україні?

Скоріше за все так. Інформацію про це вже підтвердив Офіс Генерального прокурора України. JSF теж у цьому впевнений — він бачив частини балістичної ракети, які знайшли в Харкові після атаки 2 січня 2023 року, вона схожа на північнокорейську KN-23. На це вказують деталі приводу реактивної лопатки, будова днища та сопла корпусу ракетного двигуна, а також його верхньої пластини. «Я порівняв це з корпусом ракетного двигуна «Іскандера М», який знайшли в Запоріжжі 5 жовтня 2022 року, і це зовсім інша конструкція», — каже дослідник.

KN-23, або Hwasong-11Ga схожа на російський «Іскандер-М». Вперше КНДР протестувала цю ракету в травні 2019 року. Розвідка США повідомляла, що KN-23 може бити максимум на 600 км. Боєчастина KN-23 — до 500 кг. Скоріше за все, точність цих ракет трохи менша, ніж у російського «Іскандера». Майкл Еллеман, старший науковий співробітник протиракетної оборони Міжнародного інституту стратегічних досліджень, писав у 2019 році: щоб точно знищити ціль радіусом сто метрів, треба запустити щонайменше 13 ракет KN-23. В «Іскандера» цей показник вдвічі кращий.

Інша балістична ракета, яку теж протестували в травні 2019 року — KN-24. Вона, схоже, змодельована за зразком балістичної ракети армії США — ATACMS, і має дальність до 400 км.

Розробка цих ракет стала значним проривом для КНДР. Раніше в Північної Кореї було лише кілька типів ракет малої дальності. Це комплекси Hwasong-5 і 6 — модернізовані версії радянської рідкопаливної балістичної ракети Р-17. Їхня головна проблема — вони дуже неточні. Щоб вразити ціль радіусом сто метрів, треба було використати близько тисячі ракет. З 2015 року Північна Корея намагалася це покращити та оснастила їх маневровими боєголовками, але випробування завершилися невдачею.

Жодних підтверджених цифр, скільки таких ракет є на озброєнні в Північній Кореї, немає. Відомо лише, що виробництво саме цих ракет дороге і складне — за оцінками Корейського інституту аналізу оборони, одна ракета коштує $5 млн.

Що ще КНДР передала чи може передати росії?

Які саме ракети Північна Корея передала рф і в якій кількості — теж невідомо. Воні Юнг каже, що КНДР може передавати росії винищувачі, ракети «земля — повітря», броньовані транспортні засоби, обладнання та матеріали для виробництва балістичних ракет. На думку JSF, у Північної Кореї є також великий запас боєприпасів, які вона може постачати в росію.

Ще один варіант, який обговорюють, — КНДР може допомогти найманцями, які б воювали за армію рф на території України. Однак JSF упевнений, що для КНДР це занадто ризикований сценарій. З ним погоджується і Воні Юнг: «Навряд чи Північ піде на такий крок без схвалення Китаю». Таких сигналів поки не було.

А дрони КНДР розробляє?

Так, КНДР запускала власні БпЛА на територію Південної Кореї у 2014, 2016 та 2017-му роках. На партійному з’їзді Трудової партії Кореї в січні 2021 року оголосили про «П’ятирічний план оборони» щодо розробки нової зброї, яка включала «безпілотну атакуючу зброю та засоби спостереження для розвідки».

Двадцять шостого грудня 2022 року п’ять північнокорейських безпілотників перетнули військову демаркаційну лінію на західному фронті та увійшли в повітряний простір Південної Кореї. Один з них навіть наблизився до забороненої для польотів зони, призначеної для охорони президента, каже Воні Юнг.

«Відомо, що Північна Корея імпортувала і модифікувала американські моделі, які застосовують в країнах Близького Сходу. Вважається, що розрахункова потужність цих безпілотників здатна нести 401-кілограмову бомбу С4», — каже дослідниця.

Двадцять сьомого липня 2023 року новий великий північнокорейський БпЛА офіційно з’явився на параді на честь 70-ї річниці «перемоги» Північної Кореї в Корейській війні. «Якщо бути точним, зображення безпілотника показали публіці в переддень параду, коли міністра оборони рф Сергія Шойгу запросили на виставку озброєння, — каже JSF. — В день параду безпілотники пролетіли над Пхеньяном. Дивно, але вони дуже нагадували американські дрони RQ-4 Global Hawk і MQ-9 Reaper».

Браузер не підтримує відео

Що росія може взамін дати КНДР?

Росія, ймовірно, вже передала Північній Кореї продовольство, паливо і технологію запуску супутників, каже JSF. Оскільки рідкопаливні ракетні двигуни Північної Кореї базуються на російських технологіях, вони їй теж життєво необхідні. Також, додає JSF, КНДР хоче придбати нові винищувачі — певно, це будуть російські Су-35.

Воні Юнг каже, окрім цього, Північна Корея сподівається отримати ядерні технології, системи протиповітряної оборони та західну зброю, яку росія захоплює на полі бою в Україні. Вірогідно, додає Воні Юнг, російське обладнання й технології сприяли успішному запуску Північною Кореєю третього розвідувального супутника в листопаді 2023 року.

Але КНДР треба балансувати, щоб уникнути нових санкцій і не підірвати власну обороноздатність. Армія Південної Кореї менша за армію КНДР, але вона в декілька разів технологічніша, каже Воні Юнг. Півночі потрібні нові технології, щоб зрівнятися з Півднем, і росія в цьому може допомогти. В той же час КНДР навряд чи буде розкидатися новими ракетами, адже їхнє виробництво дороге і складне — і країні потрібен стратегічний запас, якщо міжкорейські відносини погіршаться.

«Бабель» вірить, що всі диктатори врешті-решт зазнають поразки, і їх не врятують навіть ракети. Допоможіть незалежним медіа наблизити цей час:🔸 у гривні, 🔸 Buy Me a Coffee, 🔸 Patreon, 🔸 PayPal: paypal@babel.ua.

У підготовці матеріалу брали участь Антон Семиженко і Олексій Ярмоленко.