На The Economist вийшла колонка Валерія Залужного — уперше після грудня 2022 року. Нам так само потрібні ракети та снаряди, але головне — літаки й електронна розвідка. Порівнюємо, що змінилося за рік

Увечері 1 листопада 2023 року на The Economist вийшла колонка головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного. Він рідко дає інтервʼю західним медіа, тому кожен матеріал — це звернення до партнерів про те, що необхідно Україні для перемоги над росією. Минулого року Залужний попереджав про можливий новий наступ на Київ й акцентував на тому, що українській армії потрібні танки, бронетранспортери, бойові машини піхоти та боєприпаси. Тепер головнокомандувач попереджає — війна переходить у затяжну позиційну стадію. І в такій війні в росії більше шансів. Тож зараз Україні потрібні літаки, дрони, засоби радіоелектронної боротьби та технології для розмінування щільних мінних полів. Редакторка «Бабеля» Юліана Скібіцька згадує минулорічну колонку Валерія Залужного і порівнює, що та як змінилося за рік.

Про ситуацію на фронті

У 2022 році: Головною задачею, за словами Залужного, було утримати лінію фронту, не втратити позицій та підготуватися до загострення бойових дій взимку чи навесні 2023 року. На думку Залужного, росіяни готувалися до нового наступу на Київ.

«Росіяни готують приблизно 200 тисяч нових солдатів. Я не маю сумнівів, що вони знову підуть на Київ», ― казав він.

У 2023 році: На новий наступ на Київ росіяни так і не наважилися. Навпаки, Залужний каже, що війна перейшла в позиційну стадію, коли лінія фронту майже не рухається. Така війна для України ― це пастка.

«Це [позиційна війна] принесе користь росії, дозволить їй відновити свою військову міць, що загрожує Збройним силам України та самій державі», ― пояснює Залужний.

Про потреби української армії

У 2022 році: ЗСУ потрібні протиповітряна оборона, танки, бронетранспортери, бойові машини піхоти й боєприпаси.

«Мені потрібно 300 танків, 600―700 БМП, 500 гаубиць. Тоді реально вийти на кордони 23 лютого», ― писав він. Такої кількості техніки Україні за рік не дали.

У 2023 році: Залужний вже не згадує про засоби ППО. Україні досі потрібні ракети й артилерія, але для того щоб змінити позиційну війну на маневрову, потрібно переглянути підходи і тактику. Ось що для цього треба.

Літаки. Торік Залужний акцентував, що не просить літаків F-16 у партнерів. Зараз це нагальна потреба: «Військово-повітряні сили росії зазнали величезних втрат, і ми знищили понад 550 їхніх систем повітряної оборони. Але росіяни зберігають значну перевагу і продовжують будувати нові штурмові ескадрильї».

Дрони. Росія нарощує виробництво дронів, зокрема баражуючих безпілотників «Ланцет» і снарядів із точним наведенням. Усе це значно розширює можливості російської розвідки та її атак.

«Нам потрібно більше використовувати безпілотники-камікадзе, щоб завдавати ударів по російській артилерії. Потрібно, щоб наші партнери надіслали нам найкраще артилерійсько-розвідувальне обладнання, яке може вистежувати російські гармати», ― каже головнокомандувач.

Радіоелектронна боротьба (РЕБ). На відміну від росії, яка нарощувала і модернізувала військове виробництво, майже 60% українських потужностей ще радянських часів. Україні потрібно використовувати сигнальні приманки та стробоскопи, щоб перехоплювати російські дрони.

«Нам також потрібен більший доступ до електронної розвідки від наших союзників і розширене виробництво систем РЕБ як в Україні, так і за кордоном», ― пише Залужний.

Технології розмінування. Щільна оборона російських військ будується на величезних мінних полях, які заважають українському контрнаступу: «У нас було обмежене та застаріле обладнання для розмінування на початку війни. Але навіть поставок Заходу, таких як норвезькі танки для розмінування, недостатньо для масштабу російських мінних полів».

Про українські резерви та мобілізацію

У 2022 році: Залужний казав, що треба накопичити резерви ― як людські, так і техніки для тривалих й тяжких боїв у 2023 році. Він підкреслював, що мобілізація проводиться, але нестачі в людях немає: «У нас достатньо людей. Ще сотні тисяч мені не потрібні».

У 2023 році: Нарощування резервів залишається пріоритетом, але є дві проблеми. Перша ― обмежені можливості навчати солдат в Україні. Друга ― люди, які ухиляються від мобілізації.

«Ми намагаємось розвʼязати ці проблеми. Ми запроваджуємо Єдиний реєстр призовників і маємо розширити категорію громадян, які можуть бути викликані на навчання чи мобілізацію. Ми також вводимо «бойове стажування», яке включає розміщення нещодавно мобілізованого і навченого персоналу в підрозділи на передовій для їхньої підготовки», ― пише він.

Про молодших командирів

У 2022 році: Залужний писав, що українські командири мають відрізнятися від російських.

«При всій повазі до пана [Сергія] Суровікіна, це звичайний петровський полководець, держиморда. Дивишся на нього і розумієш, що або ти виконаєш завдання, або тобі триндець. Ми давно зрозуміли, що це не працює. Бути нормальним можна завжди. Це означає залишатися людиною і стати лідером», ― йшлося в колонці.

У 2023 році: Залужний вважає, що ЗСУ треба зосередитися на сучасному підході до командування.

«Ми маємо візуалізувати поле бою ефективніше за росію, приймати рішення швидше і раціоналізувати логістику, одночасно знищуючи російські ракети», ― підсумовує він.

Читачі «Бабеля» підтримують українську армію значно відданіше за деяких союзників. Продовжуйте це робити — задонатьте фонду «Повернись живим».