Через поранення мені потрібен протез. Я боюся, що не навчуся ним керувати. Куди звертатися? Який обрати? Скільки це коштує (ніскільки) — пояснення «Бабеля»

Майже 50 тисяч українців втратили кінцівки з початку повномасштабної війни. Це дані видання The Wall Street Journal — журналісти посилаються на оцінку німецької компанії Ottobock, найбільшого у світі виробника протезів, та її медичних партнерів. Але точної цифри не знає ніхто — вона постійно зростає. В Україні протезування і для військових, і для цивільних оплачує держава. Але просто отримати протез недостатньо — треба навчитися з ним жити. Як це зробити? Як підготуватися до протезування? Скільки це коштує? І чим протези відрізняються один від одного? «Бабель» розпитав про це лікаря-протезиста Олександра Стеценка, медичного директора реабілітаційного центру Superhumans Андрія Віленського і директорку з розвитку Protez Hub Антоніну Кумку.

Зараз у багатьох ― і цивільних, і військових ― складні поранення та ампутації. Протез можна поставити всім чи є якісь обмеження?

Ні, таких обмежень немає ― протез верхньої чи нижньої кінцівки можна поставити будь-кому і з будь-яким пораненням.

Треба готуватися до протезування, якщо отримав поранення нещодавно?

Так. Коли рана загоїлася, людина має почати реабілітацію. Від цього етапу залежить, чи успішно все пройде і чи зможе людина взагалі користуватися протезом. Реабілітують у державних, приватних або благодійних реабілітаційних закладах. Щодня людина має по три години виконувати тренувальні вправи. Також у реабілітацію входить компресійне бинтування кукси та масаж у зоні рубця.

Скільки триває реабілітація?

Стаціонарна реабілітація в закладі має тривати не менше ніж два тижні, якщо ампутована одна кінцівка, кажуть в Міністерстві охорони здоровʼя. Якщо більше — від трьох тижнів. Коли людина виписується з лікарні, вона має ще два тижні ходити на амбулаторну реабілітацію. У цей період починаються заняття на безкоштовних тренувальних протезах. Це найпростіші моделі, які вчать ходити.

Протез можна поставити будь-коли? Скільки часу повинно минути від травми? Є крайній термін?

Зараз технології дозволяють ставити протез через 2—4 тижні після ампутації. Кукси в цей час готують до протезування. Протез можна поставити й за кілька років після ампутації, але важливо, щоб мʼязи не були атрофованими.

Скільки коштує протез? Держава покриває його вартість?

Ціна залежить від виду самого протеза, його комплектації, активності способу життя і побажань пацієнта або пацієнтки. Комусь хочеться більш складний протез, комусь треба додати специфічні комплектуючі, тож це, відповідно, буде коштувати дорожче. Ампутація на рівні гомілки, стегна або передпліччя потребує різних протезів, і коштують вони теж по-різному. Наприклад, в одному випадку треба заплатити 23 тисячі гривень, а в іншому ― 220 тисяч.

Загалом вартість протезування покриває держава. Максимальна сума відшкодування за протез становить 2 мільйони гривень. Це може бути як механічний, так і доволі дорогий біонічний протез. Спочатку людині виготовляють простіший протез, але за рік можна знову можна податися на протезування й отримати дорожчу та складнішу модель, якщо для цього є це показання. Іноді виділених коштів не вистачає ― це можливо, якщо травма дуже складна або побажання пацієнта не збігаються із запропонованим. Тоді доведеться шукати гроші або співфінансування самостійно.

Як мені обрати протез? Які вони бувають?

Протези можуть бути кількох видів.

По-перше, косметичні. Це ніби оболонка з найпростішим функціоналом, що просто імітує наявність руки чи ноги.

По-друге, функціональні. З назви зрозуміло, що в них у пріоритеті функції, а ще такі протези важчі та дорожчі. Вони можуть бути механічними або біонічними й відрізняються за принципом роботи.

Механічні ще називають протезами з тяговим керуванням. Щоб використовувати такий, треба задіяти суглоби й тіло загалом. Такий протез має бандаж зі вбудованим тросом, що підʼєднується до механічної кисті або стопи. Коли людина натягує його неампутованою частиною кінцівки або тулуба, кисть чи стопа рухається. Такий протез має обмежений функціонал ― наприклад, кисть може лише розкриватися чи закриватися, коли людина послаблює трос і спрацьовують пружини.

Рух кисті — це рух і запʼястка, і пальців. Вона може згинатися, розгинатися, рухатися навколо своєї осі.

Біонічні правильніше називати протезами з міоелектричним керуванням. Вони працюють за іншим принципом. Коли людина напружує мʼяз, у тканинах утворюється слабкий струм. Цей імпульс можна зчитати зі шкіри спеціальними датчиками, які перетворюють його на сигнал для протеза ― так він рухається. Окремі пальці рухаються залежно від того, яку групу мʼязів напружує людина. Ці рухи більш різноманітні, точні та дрібні. Керувати такими протезами простіше, ніж механічними.

Звучить так, наче це щось дуже складне і нашпиговане деталями. Вони важкі?

Біонічні протези найважчі, а косметичні найлегші. Проте не можна порівнювати вагу протезів і справжніх людських кінцівок. Протези легші за кінцівки, але це все ж таки не частина тіла, а зовнішня конструкція. Вони сприймаються як чужорідний предмет, тому людина відчуває їхню вагу, на відміну від ваги наших рук і ніг, яку ми зазвичай не відчуваємо.

А протези для верхніх і нижніх кінцівок чимось відрізняються?

Протези для верхніх кінцівок складніше виготовити. Оскільки руки виконують більше функцій, ніж ноги, їх втрату складніше компенсувати. Тому в них важливе міоелектричне керування.

Протези для нижніх кінцівок, навпаки, частіше механічні ― біоничні протези не розраховані на високу активність і важчі за рахунок вбудованої електроніки. Частини гомілки та стопи виготовляють із карбонового волокна, залежно від використання протези можуть бути різної ваги та жорсткості. Протези нижніх кінцівок бувають спеціально для ходьби, бігу, плавання, підйому ваги. На механічних протезах можна бігати на рівних із людиною без ампутації.

Однак стопи з міоелектричним керуванням використовують, наприклад, у протезах для людей із цукровим діабетом. Вони зазвичай не дуже активні, і такі моделі можуть давати додаткову підтримку під час ходьби. Проте в Україні їх не ставлять.

Які документи куди подавати, щоб безкоштовно отримати протез?

У ЦНАП або через електронний кабінет особи з інвалідністю треба подати наступні документи:

• заяву на забезпечення протезом (ось приклади заяв залежно від типу протеза);
• довідку про обставини травми від командира в/ч (військові);
• висновок ВЛК (військові) чи ЛКК (цивільні);
• паспорт;
• ідентифікаційний код;
• посвідчення учасника бойових дій (військові).

Рішення про схвалення заявки направлять через електронний кабінет або видадуть як електронне направлення через ЦНАП. Щойно людина його отримає, вона може звʼязатися з підприємством, що виробляє протези.

А де мені зроблять протез?

На протезному підприємстві. Таких в Україні близько 80. Вони відрізняються розташуванням, типом протезів та ампутації, з якими працюють. Обирати протезне підприємство варто ближче до місця проживання, адже потім виріб треба регулярно обслуговувати й підлаштовувати під куксу. Також зверніть увагу на досвід роботи протезиста: він має працювати не менше ніж три роки.

Разом із протезистом людина вирішує, який протез їй потрібен і для яких потреб. На підприємстві роблять тестову приймальну гільзу для майбутнього протеза, виготовляють куксоприймач, а згодом проводять обслуговування чи ремонт протеза. Якщо підприємство влаштовує людину, вона підписує з ним заявку-договір.

Протезиста можуть порадити в лікарні, проте сам протез там не зроблять і не встановлять.

Загалом до вибору протеза треба підходити так само, як до вибору побутової техніки, каже лікар-протезист Стеценко. Слід подивитися на різні варіанти, розпитати інших користувачів у соцмережах, лікарнях, спитати волонтерів, лікарів. Підприємство, що виготовляє протези, має показати інформацію про пацієнтів, які вже користуються їхньою продукцією.

Можна вибрати вже готовий протез, «примірявши»?

Ні, протези виготовляють лише індивідуально.

Виробники створюють протези відповідно до ваги й активності пацієнта. Особливо важливо це для виготовлення первинного протеза, оскільки він перший, яким людина буде користуватися. Потрібно врахувати параметри кукси, адже вона набрякла, а коли до неї прилаштовують протез, її обʼєм і форма змінюються.

Із кукси роблять зліпок-негатив, у нього заливають гіпс і отримують позитив, який потім обробляє майстер ― і вже з цього виготовляють приймальну гільзу, тобто частину, яка зʼєднує рухомі частини протеза з тілом. Протез збирають, як «Лего», і налаштовують його параметри, наприклад висоту, відповідно до біомеханічних особливостей людини.

Бажано спершу виготовити примірочну гільзу. Згодом її форму можна скорегувати.

А безкоштовні «державні» протези якісні?

Майже всі деталі для українських протезів — імпорт від західних компаній. Переважно держава оплачує якісні механічні та прості міоелектричні протези. Проте сучасні біонічні протези не панацея, вони потрібні не всім. Механічні протези краще підійдуть для військових, які хочуть повернутися на фронт, і людей, які хочуть працювати фізично (наприклад, для фермерів).

Скільки мені будуть робити протез?

Залежить від того, для якої кінцівки роблять протез. Через великі черги на функціональні протези верхніх кінцівок можна чекати від трьох до шести місяців. Протези нижніх кінцівок можна отримати за місяць, іноді довше. За даними опитування Protez Hub, 90% респондентів з ампутованими кінцівками чекали на свої протези менше ніж два місяці.

Протези треба обслуговувати або змінювати?

Протез — це технічний виріб і час від часу потребує підгонки, особливо при первинному протезуванні. Але технічні вузли не потребують додаткового обслуговування. Протези з міоелектричним керуванням можна надсилати виробнику для заміни деталей.

Швидко зношуються механічні стопи та косметичні оболонки. Їх потрібно змінювати, але вони не потребують особливого догляду.

Вказівки щодо експлуатації загалом прості, головне ― стежити за чистотою.

Як швидко можна навчитися керувати протезом? Це складно?

Єдиної відповіді немає. Для більшості це пʼять місяців, іноді довше. Є випадки, коли людина опановувала протез за три тижні, ― усе залежить від бажання. Щоб навчитися керувати новою частиною тіла, треба допомога протезиста, ерготерапевта, фізіотерапевта, постійні тренування.

На те, як складно чи легко це дається, впливає рівень ампутації. Наприклад, люди, які втратили руку на рівні передпліччя і мають лікоть, навчаються набагато швидше за тих, хто втратив кінцівку на рівні плеча.

Так само з ногою ― дуже швидко відновлюється здатність керувати ногою, коли є коліно. Якщо його теж ампутували, складніше тримати рівновагу. До того ж мʼязи атрофуються, їх треба укріплювати.

У протезах для ноги багато залежить від приймальної гільзи, адже вона є опорою. Важливо побудувати її та сам протез правильно. Наприклад, якщо протез хоча б на кілька сантиметрів коротший, ніж треба, людина не зможе ходити. Тобто важливо, як працюють спеціалісти.

Ми в «Бабелі» хочемо, щоб кожен поранений військовий отримав якісну реабілітацію і повернувся до активного життя. Підтримати роботу Superhumans Center можна за посиланням.