Закон зобовʼязав юридичні особи розкрити структуру власності. Що це означає? А мені потрібно? Як це зробити — дуже проста покрокова інструкція
- Автори:
- Олена Чепуренко, Євген Спірін
- Дата:
Аліса Ігіна / «Бабель»
З 11 липня 2021 року всі юридичні особи зобовʼязали подати державному реєстратору новий документ із назвою «Структура власності», а також завірені нотаріусом копії паспортів кінцевих бенефіціарних власників (КБВ). Якщо у юрособи є іноземні засновники-фізособи, то їм доведеться приїхати в Україну, зробити офіційний переклад паспорта і засвідчити цю копію у нотаріуса. Іноземним юридичним особам доведеться подавати також засвідчений нотаріально офіційний переклад виписки з реєстру бізнесу тієї країни, де він зареєстрований. «Бабель» у простій інструкції пояснює, як все зробити і скільки це буде коштувати.
Коли потрібно подати документи?
До 11 жовтня 2021 року. Крім того, юрособи зобовʼязали щорічно, починаючи з літа 2022 року, оновлювати дані щодо кінцевого вигодоодержувача. Якщо змін немає, то все одно необхідно буде подавати документ, який це підтверджує.
Ну добре, у мене є ТОВ, мені теж треба подавати всі ці документи?
Так, це необхідно, навіть якщо засновник товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) тільки ви один. Закон зобовʼязав це зробити більш ніж 650 тисяч ТОВ і 160 тисяч приватних підприємців. Крім них, під роздачу потрапили також 75 тисяч громадських організацій, 45 тисяч фермерських господарств, а також понад 16 тисяч благодійних організацій та 14 тисяч кооперативів.
Під дію закону не потрапили: ФОП, політичні партії, ОСББ, творчі обʼєднання, адвокатські спілки, релігійні організації, державні органи та підприємства, органи місцевого самоврядування.
Таке вже було
Боротьба з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом, почалася в Україні в 2014 році, коли на вимогу міжнародних організацій, зокрема МВФ і FATF, ухвалили першу редакцію відповідного закону. Він створив систему фінансового моніторингу, яка повинна виявляти і блокувати підозрілі операції. У сферу впливу фінмоніторингу потрапляють транзакції на суму понад 150 тисяч гривень.
Банкам та іншим субʼєктам фінмоніторингу необхідна можливість швидко перевіряти інформацію про те, звідки взялися кошти, тому з 2014 року почали відкриватися державні реєстри бізнесу, прав та інші.
Цей закон вимагав від юридичних осіб подання інформації про кінцевих бенефіціарних власників в дуже короткий термін — 3 місяці. Вишикувалися величезні черги до державних реєстраторів, підприємці бунтували і вимагали подовжити терміни подачі документів, а державні реєстратори були в стресі і не встигали обробляти документи.
Поправки в закон вирішили конфлікт: підприємства, де всі учасники — фізичні особи, більше не повинні були подавати інформацію про бенефіціарів, а для всіх інших строки подання продовжили ще на 4 місяці.
Зрозумів. А що, якщо я не буду цього робити?
Після 11 жовтня 2021 року всім, хто не подав документи, загрожує штраф від 17 тисяч до 51 тисячі гривень. Також після цієї дати вже не буде можливості без зазначених документів внести будь-які зміни в дані про підприємство — реєстратор відмовить в прийомі документів.
Гаразд, а як мені це зробити і що для цього потрібно?
- Для початку необхідно перевірити, які дані вже є в реєстрі. Для цього можна сформувати безкоштовний запит в Єдиний держреєстр.
- Якщо якісь зміни вносили після 28 квітня 2020 року, то в реєстрі вже може бути інформація про бенефіціарних власників-засновників, а це означає, що можна буде не витрачати гроші на засвідчення їхніх паспортів.
- Знайти статутні документи — вони містять дані про структуру власності, які розміри часток кому належать.
- Якщо серед учасників є юридичні особи — повторити пункт 1 і 2 щодо них. Повторювати ці дії до тих пір, поки не «закінчаться» юридичні особи і не залишаться тільки фізичні.
- З усього, зібраного за три попередні пункти, скласти і намалювати ієрархічну структуру. Кожен елемент повинен містити: назву юрособи або прізвище, імʼя та по батькові фізособи, код ЄДРПОУ юрособи або РНОКПП фізособи, розмір частки в юрособі в процентах. Це ваша чернетка документа «Структура власності».
- Знайти в своєму малюнку кінцевих бенефіціарних власників. Якщо не знайшли — то приготувати пояснення, чому їх немає.
- Намалювати чистовик документа «Структура власності» і підписати у керівника юрособи, яка вказана в єдиному держреєстрі.
- Підготувати нотаріально завірені копії паспортів для всіх КБВ. Виняток — якщо КБВ має паспорт у вигляді ID-картки, тоді нотаріально завіряти копію не потрібно.
- Обрати спосіб подачі документів: державний реєстратор або нотаріус.
- Перевірити, чи не потрібно оновити дані про підприємство, можливо, необхідно змінити номер телефону, КВЕД, форму статуту або щось іще. У цьому разі доведеться сплатити адміністративний збір, зате не доведеться зайвий раз ходити до держреєстратора.
- Заповнити заяву на включення даних до реєстру, форма тут.
- Подати документи.
І скільки це все буде коштувати?
Якщо ви вирішите піти до держреєстратора, то подача документів до 11 жовтня безкоштовна, а після цієї дати — близько 700 гривень адміністративного збору. Звертатися можна до будь-якого держреєстратора за місцем реєстрації юрособи. Київські держреєстратори приймають, крім киян, також юросіб з пропискою в Криму і на окупованих територіях.
Засвідчення однієї копії паспорта у нотаріуса коштує від 100 до 500 гривень. Краще зробіть одразу кілька копій, може стане в нагоді. Додаткова копія коштує від 50 до 100 гривень. Тобто витрати на нотаріальні копії складуть від 400 до 2 000 гривень.
Якщо немає бажання стояти в черзі до держреєстратора, то можна подати документи через нотаріуса. У Києві це буде коштувати від 1 500 гривень плюс вартість нотаріального засвідчення паспортів. Але до нотаріуса краще записуватися заздалегідь і на конкретний час.
А може так статися, що все скасують — і не треба нічого робити?
Є ймовірність, що термін подачі документів подовжать, а також скасують необхідність їх подавати для деяких категорій юридичних осіб, наприклад, ТОВ, які належать фізособам. Для цього треба, щоб хтось розробив проєкт закону, вніс його в комітет на розгляд і в план роботи Ради, а депутати проголосували за нього в двох читаннях. Чи встигнуть все це зробити до 11 жовтня — зрозуміти неможливо.