У Києво-Печерській лаврі вперше відбувся молебень за гетьмана Івана Мазепу. Російська церква ще за життя наклала на нього анафему

У Києво-Печерській лаврі вперше помолилися за упокій гетьмана Івана Мазепи, на якого російська церква в 1708 році наклала анафему за його небажання коритися імперії та участь у війні проти росіян на боці Швеції.

Про це повідомили Міністерство культури та інформаційної політики, голова відомства та Укрінформ.

Молебень відбувся у Всіхсвятській церкві з нагоди 325-річчя її освячення. Цей храм будували за кошти Івана Мазепи. Молебень за Мазепу є історичною для Лаври подією. Під час панування тут Української православної церкви Московського патріархату таких служб не було.

Міністр культури Олександр Ткаченко наголосив на важливості зберігати пам’ять про історичну постать, яка багато зробила не лише для Лаври, а й для Софійського собору. «На мій погляд, вшанування памʼяті людини, яка берегла українську спадщину, напрочуд важливо», — сказав він.

• Гетьман Іван Мазепа (1639—1709) фінансував церковне та цивільне будівництво в Києві, Чернігові, Батурині, Переяславі та Глухові. Його коштом збудовані Києво-Могилянська академія, Миколаївський собор і Трапезна церква Пустинно-Микільського монастиря в Києві, Братська Богоявленська церква на Подолі, дзвіниця Софійського собору, Онуфріївська вежа, Чернігівський колегіум, Воскресенська церква в Батурині, Трапезна церква Мгарського монастиря в Лубнах, церква Святителя Іоанна Хрестителя в Рильську тощо.
• Мазепа прагнув розширити автономію Гетьманщини, а під час Північної війни вирішив позбутися панування Москви. Він уклав угоду зі шведським королем Карлом ХІІ, за якою Швеція мала допомогти звільнити Україну. Після поразки в Полтавській битві в червні 1709 року Мазепа відступив у місто Бендери (сучасна Молдова), де помер у тому ж році. За наказом Петра І РПЦ оголосила анафему Мазепі.