Що у світі писали про війну в Україні 17 червня. Огляд публікацій провідних іноземних видань

Україні час вирішити для себе та чітко сформулювати для партнерів, як ця війна має завершитись, пише для The Washington Post впливовий політичний коментатор і ведучий телеканалу CNN Фарід Закарія. Посилаючись на Гідеона Роуза, фахівця з міжнародних відносин і автора книжки «Як закінчуються війни», Закарія пише, що війна зазвичай має три етапи. Перший ― стрімкий наступ якоїсь зі сторін, коли лінія фронту рухається швидко, а події розвиваються драматично. Якщо інша сторона встигає оговтатись і мобілізуватися для опору, починається друга стадія ― стабілізація фронту та в’язкі бої. На цій стадії Україна перебуває зараз. У цей період жодна зі сторін іще не може перемогти й не готова здатися. Часто вони відмовляються від переговорів, намагаючись вийти на вигідніші для себе позиції. І, зрештою, починається третій етап. Або протистояння мляво триває невизначено довгий час ― як у Корейській війні, або ж одній зі сторін вдається накопичити достатньо ресурсу, щоб здобути однозначну перемогу ― як це трапилось із союзною армією та радянським союзом у Другій світовій війні. Війна в Україні скоро перейде в третій етап, і якщо Україна визначить реалістичні завдання та будуватиме свою подальшу риторику саме на них ― високі шанси, що західні союзники підтримають Київ саме настільки, щоб їх вдалося виконати. Українці прагнуть щонайменше повернути всі території, загарбані росією з 2014 року. Утім, на думку Закарії, реалістичнішою метою буде повернутися до фактичної ситуації до 24 лютого. Ця синиця в руках краща за журавля в небі з однієї причини: якщо війна перетвориться на безкінечну, в української економіки із заблокованими росією портами значно менше шансів втриматись, аніж в економіки рф, яка через світовий ріст цін на пальне поки що заробила від його продажу більше, ніж за аналогічний період торік.

«Радянська сфера впливу померла, і силою її не воскресити» ― таким, на думку журналістів видання Politico, є меседж візиту до Києва керівників трьох найпотужніших економік ЄС: Німеччини, Франції та Італії. Журналісти з полегшенням сприйняли те, що ані Шольц, ані Макрон із Драгі не тисли на Україну щодо поступок, на які Київ має піти, щоб швидше закінчилась війна, ― тобто скільки своєї території віддати росії. Принаймні слова європейських лідерів на пресконференції після переговорів свідчили, що Київ сам вирішуватиме, як надалі відбивати російський напад, а Європа підставить українцям плече. Також журналісти позитивно оцінили слова гостей про бажання надати Україні статус кандидата в члени ЄС. Про те, що Євросоюз має це зробити, аби посилити як себе, так і Україну, також пишуть The Economist і Carnegie Europe.

Війна призвела до виїзду з рідних міст мільйонів українців, однак є група фахівців, які виїжджають найактивніше ― адже затребувані й успішні незалежно від свого місцеперебування, пише The New York Times. Ідеться про айтішників, і американське видання розповідає про численні компанії, які організували для своїх працівників релокейт ― переїзд за кордон цілих команд. Найлегше зробити це було тим компаніям, які мають представництва в кількох країнах ― наприклад, литовський розробник ігор Nordcurrent має офіси в Одесі та Вільнюсі. Із початком повномасштабної агресії росії компанія евакуювала з України «десятки працівників, трьох собак і одну морську свинку». Подібна турбота нова для працедавців, пише видання. Однак для української економіки вона не обіцяє нічого доброго, адже українська IT-індустрія, яка до війни заробляла $6 мільярдів на рік, відчутно скорочується.