Головні події 24 травня: у Маріуполі знаходять усе більше масових поховань, а Польща підтримує швидкий вступ України до ЄС

Від самого початку повномасштабної війни росії проти України «Бабель» щодня веде текстовий онлайн подій та оперативно інформує про головні новини в Telegram-каналі. Ми також робимо щоденний дайджест найголовніших подій дня на випадок, якщо ви не мали змоги стежити за онлайном.

Уранці окупанти на Дніпропетровщині обстріляли Зеленодольську громаду із систем залпового вогню «Ураган». Люди не постраждали. На Луганщині росіяни обстріляли житловий будинок у Сєвєродонецьку, загинули 4 людини. У місті за добу зруйновано щонайменше шість будинків, стільки ж — у Лисичанську. Ще чотири будинки зруйновані в Золотому, три — у Новодружеську. Мер Словʼянська Вадим Лях повідомив, що російські війська обстріляли місто касетними снарядами. Постраждалих немає.

Російська армія зайшла у Світлодарськ Донецької області. Там вже вивісили російські прапори. Великої кількості російських військ у місті немає. Окупанти ходять по вулицях і перевіряють документи у місцевих. В окупованому Світлодарську залишаються орієнтовно 10 тисяч цивільних.

Під час розмінування «Азовсталі» підірвалися четверо окупантів. Один у важкому стані, двоє — середнього ступеня, один дістав легкі поранення. Про це повідомив радник мера Маріуполя Петро Андрющенко.

При розборі завалів багатоповерхівки в районі приміської АЗС-2 по проспекту Миру в Маріуполі в підвалі знайшли приблизно 200 тіл загиблих, які вже сильно розклалися. Загалом у Маріуполі може бути шість масових поховань — влада перевіряє свідчення місцевих. Наразі відомо про чотири такі поховання: біля селища Мангуш, на кладовищах у Виноградному та Старому Криму і біля центрального кладовища в Маріуполі; ще два місця перевіряють. Про це мер Маріуполя Вадим Бойченко розповів в інтерв’ю «Бабелю».

82% українців не готові пожертвувати територіями України заради миру, згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології. Навіть на сході, де зараз ідуть інтенсивні бої, проти поступок виступають 68% опитаних (готові на поступки 19%). На півдні — 83% проти поступок (готові — 9%).

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба провів телефонну розмову з державним секретарем США Ентоні Блінкеном. Вони обговорили поставки важкого озброєння та розблокування українського експорту.

Рада Європейського Союзу затвердила виділення Україні ще €500 мільйонів військової допомоги. Таким чином, загальна сума допомоги зросте до €2 мільярдів. З цього траншу €490 мільйонів підуть на летальну зброю, ще €10 мільйонів покриють витрати на надання обладнання, засобів індивідуального захисту, аптечок першої допомоги та палива. Крім того, Рада ЄС погодила повне скасування всіх мит на українські товари.

Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що його країна підтримує надання Україні статусу кандидата на вступ до ЄС. Він зазначив, що цей статус Україна має отримати вже на саміті в червні. Дуда наголосив, що із психологічної точки зору Євросоюз має показати українському суспільству, що він відкритий і підтримує українців. Водночас премʼєр Нідерландів Марк Рютте повідомив, що Україна навряд найближчим часом отримає цей статус. За його словами, багатьом країнам ЄС не подобається ця ідея. До того ж це було б несправедливо щодо країн Західних Балкан, які значно довше чекали. Рютте вважає, що Україна може отримати статус потенційного кандидата.

Британія із союзниками розробляють потенційний план відправлення військових кораблів до Чорного моря для супроводу суден, що експортують українське зерно. Цей план міністр закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс обговорила зі своїм литовським колегою Габріелюсом Ландсбергісом. Згідно з планом, «військово-морські сили союзників очистять територію навколо порту від російських мін, щоб убезпечити транспортування життєво важливої продукції».

Зараз у морі перебувають судна з рекордною кількістю російської нафти Urals — 62 мільйони барелів. Трейдери намагаються знайти покупців на нафту, але охочих немає.

Всесвітня продовольча програма ООН попереджає, що російське вторгнення в Україну посилює гостру нестачу продовольства в Латинській Америці та Карибському басейні. Ця війна ще сильніше тисне на регіони, які потерпають від наслідків коронавірусу та змін клімату.