Що у світі писали про війну в Україні 13 квітня. Огляд публікацій провідних іноземних видань

Про те, як світу правильно озброїти Україну, у колонці на Foreign Affairs пише Гарван Волш, ексрадник з питань національної та міжнародної безпеки британської Консервативної партії. Зокрема, Волш відзначає чотири основні принципи. По-перше, країни НАТО мають поставити все наявне обладнання стандарту Варшавського договору (тобто радянського зразка): танки, літаки, ракети та боєприпаси. Східноєвропейських членів НАТО (насамперед Польщу), які постачають це обладнання, необхідно негайно посилити високоякісною зброєю стандартів НАТО європейського та американського виробництва. По-друге, Україні потрібні програми на кшталт ленд-лізу, щоб вона могла купувати все необхідне обладнання, включно з артилерійськими установками, дронами, системами націлювання та баражуючими боєприпасами, і платити за нього протягом тривалого часу вже після відновлення територіальної цілісності та подальшої інтеграції в євроспільноту. По-третє, необхідно загалом модернізувати війська в Центральній та Східній Європі, а також в Україні та Молдові.

Четвертий принцип: має діяти тривала програма вдосконалення навичок українських військових до рівня НАТО. Навіть якщо Україна формально не стане членом Альянсу, вона повинна, як Швеція та Фінляндія, мати війська аналогічного рівня, здатні відправляти росію вслід за її військовим кораблем.

Оскільки з початку повномасштабного російського вторгнення Україна втратила 15 літаків, українські Збройні сили використовують все більше озброєних безпілотників, пише Forbes. Зараз добровольчий загін безпілотників «Аеророзвідка» скидає невеликі бомби зі своїх дронів. Цю тактику використовувала «Ісламська держава» 8 років тому в Іраку та Сирії, а відтоді її активно застосовують наркокартелі. «Байрактарів» такі безпілотники не замінять, проте вони набагато дешевші та здатні позбавити російську бронетехніку та екіпажі боєздатності.

Мотиви Зеленського заборонити президенту Німеччини Франку-Вальтеру Штайнмаєру відвідувати Київ зрозумілі, однак це рішення не є правильним, пише Deutsche Welle (німецька державна міжнародна телекомпанія). Видання називає рішення Зеленського фактично принизити Штайнмаєра недалекоглядним, політично катастрофічним і вкрай необачним. Оголошуючи Штайнмаєра персоною нон грата, український уряд спалює мости. І якщо раніше канцлер Німеччини Олаф Шольц планував поїхати до Києва, такий крок української влади ставить цей візит під сумнів. Це також стало ударом по проявах підтримки та співчуття до України в Німеччині. Виграє від цього лише одна людина ― це путін, який подбає про те, щоб отримати від цього дипломатичного скандалу максимум користі.

ВВС пише про те, як розпізнавання облич за допомогою штучного інтелекту допомагає ідентифікувати загиблих в Україні. На звільнених від російської окупації українських землях знаходять величезну кількість тіл мирних жителів. Частину з них ідентифікувати вже важко, тож існує потреба в системному розв’язанні. Пошукова програма Clearview — мабуть, найвідоміша система розпізнавання облич у світі. Після російського вторгнення її запропонували Україні, пропозиція була прийнята. Програма шукає збіги в соціальних мережах і навіть може ідентифікувати обличчя, які зʼявилися на фотографіях інших людей на фоні. Тобто навіть якщо людина не має власних акаунтів у соцмережах, її можна впізнати. Clearview використовується не лише для ідентифікації загиблих в Україні. Компанія також підтвердила, що український уряд використовує програму на блокпостах, щоб викривати російських диверсантів. Утім, використання такого програмного забезпечення несе й ризики, особливо під час війни. Дані Clearview не завжди правильні, а помилка може обійтись дорого і навіть коштувати життя.

The Guardian пише про те, як українські модельєри, художники та підприємства сподіваються використати силу споживачів і зберегти свої виробництва на плаву. Зокрема, на початку квітня зʼявився сайт Angel for Fashion, на якому представлено понад 30 українських модних брендів, починаючи від вигадливих нарядів Paskal і закінчуючи сучасним одягом від Олени Буреніної. Ресурс Spend With Ukraine зв’язує споживачів з українськими виробниками з найрізноманітніших сфер — від цифрової моди до ковдр та електровелосипедів. А Ukrainian Emergency Art Fund дозволяє всім охочим профінансувати тримісячні стипендії для підтримки митців.