Що у світі писали про війну в Україні 6 квітня. Огляд публікацій провідних іноземних видань

На тлі війни в Україні Meta впровадила для повідомлень українців і росіян в Instagram наскрізне шифрування, пише Wired. Перед тим компанія ретельно дослідила, чи таке шифрування позитивно впливає на захист прав людини. Неприбуткова організація Business for Social Responsibility вивчала це питання два роки й дійшла висновку, що загальний вплив дуже позитивний. Водночас є і ризики, адже шифровані месенджери можуть зі зловмисними цілями використовувати також злочинці та радикальні екстремісти. Зараз Meta намагається зменшити ці ризики, щоб у майбутньому поширити технологію на весь світ.

NPR розповідає, як ухвалене через війну рішення знизити споживання нафти та газу може допомогти США і ЄС досягти екологічних цілей. Наприклад, у відповідь на глобальне потепління знизити викиди вуглецю. Утім, зараз США планують виділити Євросоюзу додаткові 15 мільярдів кубометрів скрапленого газу, а щоб створити інфраструктуру з доставки та зберігання такого обсягу, доведеться протягом кількох наступних років збільшити кількість викидів. Однак активний перехід на відновлювані джерела енергії з часом вирівняє загальний показник викидів.

Forbes пропонує відповідь на запитання, чи може міжнародне право допомогти Україні під час війни з рф. Якщо коротко, способів притягнути воєнних злочинців до відповідальності небагато, однак інструменти міжнародного права можуть принести користь в іншому. По-перше, ті, хто дотримуються його стандартів, мають кращу, благороднішу репутацію на світовій арені. По-друге, позов до Міжнародного суду справедливості, серед іншого, виправдовує фінансову та військову підтримку України іншими країнами.

The Atlantic опублікував статтю Карла Міллера, директора лондонського Центру аналізу соціальних медіа. Карл із колегами досліджували, які акаунти стоять за проросійськими хештегами у Twitter (наприклад, #Istandwithputin чи #Istandwithrussia). Дослідники відразу побачили в цьому організовану роботу. За допомогою інструменту, що визначає спільноти на основі їхніх повідомлень, команда Карла змогла виявити кілька кластерів користувачів, які, як виявилось, тісно повʼязані географічно. Так, частина «користувачів», які просували ці хештеги, походили з Індії, Пакистану й Ірану, частина ― з Південної Африки, ще частина з Гани, Нігерії та Кенії. Частина акаунтів були створені або в день початку повномасштабного вторгнення в Україну, або 2 березня — день, коли в ООН голосували щодо засудження російської агресії. Міллер пише, що є багато ознак того, що за просування цих хештегів у тренди могли платити. Висновок дослідників: поки в західних медіа здається, що Україна виграла цю війну інформаційно, важливо звернути увагу й на інші регіони.

Українська письменниця і музикантка Ірена Карпа, яка живе в Парижі, опублікувала есей на Vanity Fair. Ірена пише про свій досвід із прокремлівськими чи, точніше, антиукраїнськими проявами дезінформації в Європі. Наприклад, зараз Карпу часто запрошують в ефір французьких телеканалів, де її опонентами виступають проросійські пропагандисти, як-от радники Марін Ле Пен. На жаль, російська фабрика створення паралельної реальності працює ― і це призводить до того, що звичайні люди реагують на розповіді про зґвалтування та голод в українських містах фразами на кшталт: «Таке буває під час війни» — так Карпі відповів власник готелю, в якому вона зупинилась.