Нацбанк погіршив прогноз зростання економіки на тлі геополітичної напруженості

Національний банк України погіршив прогноз зростання економіки України у 2022 році з 3,8% до 3,4%. Що стосується прогнозу на 2023 рік, то його також погіршили з очікуваних 4% до 3,7%.

Серед причин, які впливають на погіршення прогнозу економічного зростання, є високі ціни на енергоносії, геополітична напруженість, дефіцит деяких видів продукції у світі та наслідки пандемії COVID-19, інформує пресслужба Нацбанку.

Регулятор також переглянув прогноз інфляції на 2022 рік з 5% до 7,7%. Повернення інфляції до цілі 5% очікується у 2023 році

Поступовому сповільненню інфляції сприятиме посилення монетарної політики НБУ. У січні НБУ підвищив облікову ставку до 10% та оголосив про подальші плани щодо посилення монетарної політики. Таким чином уже в першому півріччі 2022 року відбудеться перехід до жорстких монетарних умов. За поточним прогнозом НБУ, цикл зниження облікової ставки розпочнеться не раніше за кінець 2022 року.

Економіка України у 2022 році зростатиме повільніше, ніж очікувалося раніше, але вже у 2023—2024 роках темпи зростання ВВП прискоряться до близько 4%.

Подальшому відновленню економіки мають посприяти стабілізація геополітичної ситуації, зростання світової економіки та збереження доволі сприятливих умов торгівлі. Позитивний вплив матиме й поширення вакцинації, а також подальше налагодження ланцюгів виробництва та поставок у світі. Це сприятиме нарощуванню виробництва та пожвавленню інвестиційної діяльності в Україні.

Що таке облікова ставка і на що вона впливає

Облікова ставка — це один з основних індикаторів економіки. Це відсоток, під який НБУ надає кошти банкам і, відповідно, нижче якого комерційним банкам невигідно давати кредити клієнтам. Завдяки обліковій ставці НБУ впливає на інфляцію (зростання цін).

Зниження ставки робить кредити доступнішими (бо відсоток за ними стає меншим), у зв’язку з чим банки починають видавати більше грошей, їх в економіці стає більше, а коли грошей більше — інфляція набирає обертів. В такому разі грошей стає менше на депозитах, а більше «на руках» і, відповідно, люди більше витрачають. А от вища інфляція фактично призводить до знецінення гривні, бо за одну й ту саму суму зі зростанням цін можна купити менше товарів.

І все це працює у зворотному напрямку — коли ставка підвищується, кредити та депозити стають дорожчими, вони стимулюють населення більше заощаджувати. У підсумку грошей в економіці стає менше й інфляція уповільнюється.