Новини

Елізабет Хармон із серіалу «Хід королеви» має реальний прототип. Це Віра Менчик, яка загинула від нацистської бомби в Лондоні

Автор:
Дмитро Мрачник
Дата:

Topical Agency Archive

Історія вигаданого персонажу Елізабет Хармон з хітового серіалу «Хід королеви» від Netflix частково повторює життєвий шлях Віри Менчик, російської емігрантки у Великій Британії, яка стала першою жінкою в чоловічих шахових змаганнях. Її спортивна кар’єра припала на першу половину ХХ століття.

Про це повідомляє The Insider.

На відміну від вигаданої Елізабет Хармон, яка спершу жила в бідності з матір’ю, а потім росла в жорстких умовах сирітського будинку, Віра Менчик зростала в заможній родині. Вона народилася у Москві в 1906 році в родині чеха та англійки, відвідувала приватну школу та грала в шахи.

Після революції, у 1921 році, вона переїхала з матір’ю та сестрою до Великої Британії, де вступила до шахового клубу. Однією з причин її захоплення шахами в нових умовах було погане знання англійської мови — вона грала тихо, майже мовчки.

У 1927 році Менчик спершу перемогла на лондонському жіночому турнірі, а потім стала чемпіонкою світу серед жінок. Уже наступного року вона стала знаменитістю, оскільки була першою жінкою-гросмейстером, а в 1929 році першою серед жінок взяла участь у гросмейстерському турнірі з чоловіками.

Біографи описують стиль гри Менчик як дуже тихий та спокійний. Вона сиділа за дошкою зі складеними руками та справляла на глядачів «нудне» враження. В той час як персонаж Хармон відрізняється агресивною манерою, Менчик грала спокійно й розсудливо.

На відміну від героїні серіалу, Менчик не була одержима шахами — вона багато грала в теніс та захоплювалася ліпкою з глини. Вона також любила подорожувати, заводити нові знайомства та брати участь у суспільному житті. Зокрема шахістка навчала інших гравців та була редакторкою журналу Social Chess.

У 1935 році Менчик взяла участь у шаховому турнірі в СРСР. Вона багато гуляла вулицями Москви, що відволікало її від змагань — споглядання міста свого дитинства коштувало їй перемоги. Жінка продовжувала спортивну кар’єру в сорокових роках і перемогла гросмейстера Жака Мізеса — вона стала першою жінкою, з якою він грав.

Шахістка одружилася в 1937 році з Генрі Стівенсоном, який мав хронічні хвороби й потребував догляду — через це вона пропустила кілька важливих турнірів. Врешті її чоловік помер від серцевого нападу в 1943 році.

Менчик загинула через рік після смерті свого чоловіка — від нацистської авіабомби V-1, що влучила в її будинок на півдні Лондона під час авіарейду. Її мати й сестра теж загинули, також були знищені всі трофеї шахістки, пише The Washington Post. В той час Менчик була на середині турніру, у якому впевнено перемагала.

В ХХІ столітті Менчик стала шістнадцятою, включеною до Всесвітньої шахової зали слави в США, та першою жінкою в ній.