Мінʼюст хоче помʼякшити люстрацію. Планує створити комісію, яка перегляне списки посадовців часів Януковича

Міністерство юстиції пропонує створити незалежну Комісію для перевірки, ведення реєстру та перегляду справ осіб, які підпадають під люстрацію. До комісії мали б входити шестеро осіб: троє, рекомендовані урядом, і ще троє – представники громадськості. Останніх планують обирати через відкритий конкурс за прикладом відбору членів Ради громадського контролю при НАБУ.

Про це заявила заступниця міністра юстиції Валерія Коломієць в інтервʼю «Українським Новинам».

Вона зазначила, що деякі посадовці, внесені до реєстру, потрапили туди через те, що обіймали певні посади, а не через те, що взаємодіяли з владою Януковича і намагалися захопити владу.

«Європейський суд чітко вказав і Венеціанська комісія підтвердила, що має бути індивідуальний підхід. Питання не в тому, що людина обіймала посаду, а в тому, чи допомагала вона якимось чином узурпувати владу. Ми у своєму законопроєкті залишаємо фразу, що люстрації мають піддаватися саме ті люди, які допомагали Януковичу узурпувати владу», — сказала Коломієць, додавши, що проєкт Мінʼюсту про внесення змін до закону «Про очищення влади» наразі не отримав політичної підтримки.

Також, за її словами, ця комісія мала б розглядати скарги посадовців, які хочуть посісти певну посаду, але розуміють, що їх можуть віднести до списку люстрованих.

«У реєстрі до тисячі осіб — це ті, хто проходив перевірку свого часу, адже хотів обійняти певну посаду. А тепер давайте порахуємо людей, які були звільнені, самі звільнилися чи за іншими причинами не обіймали жодних посад на той момент і після 2015 року не прагнули цього. […] Тому цифру в реєстрі треба множити приблизно на 4—5. Тобто де-факто людей, які не проходили саму перевірку, може бути і 5 тисяч, і більше. […] Комісія мала б дослідити, чи справді ця людина взаємодіяла з владою Януковича, чи узурпувала владу», — уточнила Коломієць.

Заступниця міністра додає, що з 2015 року кожен люстрований, який поновлюється через суд, може отримати від 1 до 2 млн гривень зарплати. «Ми прекрасно розуміємо, що з цим законопроектом буде легше, бо там навіть виведена сума, яка може бути виплачена люстрованим чиновникам. Не більше ніж 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або не більше за різницю середнього заробітку на посаді та доходу особи за весь час вимушеного прогулу, що може зекономити значний обсяг бюджетних коштів», — наголосила вона.

Коломієць також зазначила, що у планах вилучити Реєстр люстрованих осіб з публічного доступу. «Це одна з рекомендацій наших європейських партнерів, це навіть було прописано в рішенні Європейського суду. […] Сенс не в тому, що кожен може подивитися, а в тому, щоб орган державної влади при розгляді кандидатури на певну посаду, яка підпадає під цю перевірку, міг дізнатися, чи є цей претендент у списку», — додала заступниця глави відомства.

• У рішенні ЄСПЛ, ухваленому торік, зазначено, що закон про люстрацію застосовується до дуже широкого кола осіб лише тому, що вони обіймали державні посади за часів певної влади, і не зважає на їхню особисту роль в антидемократичній діяльності.
• 3 березня Конституційний суд України не завершив розгляд відповідності Конституції закону «Про очищення влади» — остаточне рішення досі не ухвалили.
• Торік Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді проєкт закону про внесення змін до закону «Про очищення влади». Президент пропонує розширити строки дії закону про люстрацію, додавши період президентства Петра Порошенка — із 23 лютого 2014-го до 19 травня 2019 року.