Скорочення попиту та інвестицій. Нацбанк пояснив, чому економіка України впала більш ніж на 11%

В Національному банку пояснили причини скорочення ВВП України у другому кварталі на 11,4%.

Про це повідомляє пресслужба НБУ.

Основним чинником поглиблення спаду ВВП стало скорочення внутрішнього попиту. Його зумовили жорсткі карантинні обмеження на економічну діяльність, а також невизначеність щодо подальшого розвитку ситуації із пандемією.

«Як наслідок, змінилася споживча поведінка громадян у бік зменшення купівлі товарів та послуг не першої необхідності та інвестиційна поведінка підприємств — у бік відтермінування бізнес-проєктів», — зазначається у звіті.

Вагомим фактором падіння ВВП стало скорочення інвестицій. До цього призвело послаблення зовнішнього та внутрішнього попиту, а також невизначеність законодавства для окремих секторів (зокрема альтернативної енергетики), та з подальшим розвитком ситуації із поширенням коронавірусу.

Також до скорочення економіки призвело падіння обсягів експорту товарів та послуг на 9%. Це було зумовлено спадом у сільському господарстві, слабким зовнішнім попитом, зокрема, на чорні метали, та меншими обсягами транзиту газу, як і було передбачено угодою з російським «Газпромом». Водночас слабкий споживчий попит зумовив стрімке скорочення імпорту (на 23,4%).

Зазначається, що у третьому кварталі 2020 року очікується поступове відновлення економіки. Цьому мають посприяти не тільки м’якші умови карантину, але й пожвавлення зовнішнього попиту й активізація внутрішнього споживання. «Однак економічну активність стримуватимуть збереження окремих обмежень в умовах адаптивного карантину, а також посилення ризиків подальшого збільшення захворюваності на коронавірус», — додають в НБУ.

• Держстат опублікував дані валового внутрішнього продукту України за другий квартал 2020 року. Падіння становило 11,4%.
• У Нацбанку вважають, що за результатами 2020 року ВВП України може знизитися на понад 5%.
• Міжнародний валютний фонд спрогнозував, що українська економіка зможе відновитися від коронавірусної кризи та досягти показників 2019 року аж у 2023—2024 роках.