США визнали Китай «валютним маніпулятором»

Сполучені Штати Америки присвоїли Китаю статус валютного маніпулятора, повідомляє CNN.

Штати пішли на такий крок після того, як Народний банк Китаю не став перешкоджати ослабленню курсу національної валюти, який вперше за 11 років перевищив поріг у 7 юанів за $1. Президент США Дональд Трамп назвав це маніпуляцією валютою і заявив, що з часом такі дії послаблять Китай.

Міністр фінансів США Стівен Мнучін із «дозволу президента Трампа визначив, що Китай — валютний маніпулятор». Тепер міністр звернеться до Міжнародного валютного фонду з тим, що б той «ліквідував несправедливу конкурентну перевагу, яка виникла після останніх дій Пекіна».

У Мінфіні США наполягають, що китайська влада, діючи на зарубіжних валютних ринках, навмисно занижує курс юаня. «Контекст цих дій і неправдоподібність стабільності китайського ринку підтверджують, що мета девальвації Китаєм — отримати несправедливу конкурентну перевагу в міжнародній торгівлі», — заявили у Мінфіні.

Як пишуть ЗМІ, США неодноразово відмовлялися називати Китай валютним маніпулятором, хоча Трамп обіцяв це зробити одразу ж після його обрання у 2016 році. Замість цього країну включили до «контрольного списку» казначейства в огляді торгових партнерів США разом із вісьмома іншими країнами.

• Між Китаєм і США триває так звана торгова війна — після приходу Дональда Трампа в Білий дім країни підвищують тарифи на імпорт товарів один одного. У липні 2018 року США запровадили 25-відсоткові збори для 818 найменувань китайської продукції. У кінці серпня список доповнили 279 найменуваннями товарів. Китай у відповідь запровадив аналогічні мита на 659 груп товарів зі США. Президент США Дональд Трамп звинувачує Китай у «нечесних торгових практиках». Він запроваджує загороджувальні барʼєри для іноземних товарів, оскільки вважає, що це допоможе американським виробникам. Пізніше країни почали вводити двосторонні мита майже кожні два місяці.
• Днями Трамп заявив, що з 1 вересня майже на весь імпорт з Китаю буде встановлено 10-відсоткове мито.
• У відповідь Китай доручив держкомпаніям призупинити імпорт сільськогосподарської продукції зі США.