З «проєктом», але без «индика». Опубліковано повний текст нового українського правопису

Інститут мовознавства імені Олександра Потебні Національної академії наук опублікував основні зміни в новій редакції «Українського правопису», ухваленій Кабінетом міністрів 22 травня. У документі 282 сторінки.

Також інститут опублікував скорочений конспект, за яким зміни можна умовно поділити на дві великі групи: зміни у написанні слів (без варіантів) і варіантні доповнення до чинної норми.

Без варіантів тепер вживаються слова: проєкт, проєкція (так само як ін’єкція, траєкторія, об’єкт та інші слова з латинським коренем -ject-) плеєр (play+er), конвеєр (convey+er), феєрверк, Соєр, Хаям, Феєрбах. А також Дікенс, Текерей і Бекі — буквосполучення -ck-, що в англійській, німецькій, шведській та деяких інших мовах передає звук [k], відтворюємо українською літерою «к».

Відтепер разом пишемо слова з першим іншомовним компонентом, що визначає кількісний вияв чого-небудь: архі-, архи-, бліц-, гіпер-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-, мульти-, нано-, полі-, преміум-, супер-, топ-, ультра-, флеш- та слова з першим іншомовним компонентом анти-, контр-, віце-, екс-, лейб-, обер-, штабс-, унтер-.

Пишемо окремо без дефіса — пів хвилини, пів яблука, пів Києва, але одним словом як цілісне поняття півострів, півзахисник, півмісяць.

«Невідмінюваний числівник пів зі значенням “половина” з наступним іменником — загальною та власною назвою у формі родового відмінка однини пишемо окремо: пів áркуша, пів годúни, пів відрá, пів мíста, пів огіркá, пів óстрова, пів я́блука, пів я́щика, пів я́ми, пів Єврóпи, пів Кúєва, пів Украї́ни. Якщо ж пів з наступним іменником у формі називного відмінка становить єдине поняття і не виражає значення половини, то їх пишемо разом: півáркуш, пíвдень, півзáхист, півкóло, півкýля, півмі́сяць, півóберт, півовáл, півострів», — йдеться в конспекті.

Прикметникові закінчення російських прізвищ із закінченням -ой передаємо через -ий: Донськúй, Крутúй, Луговськúй, Полевúй, Соловйо́в-Сєдúй, Боси́й, Трубецькúй, але Толстóй.

У словах, узвичаєних в українській мові з ф, допускається орфографічна варіантність на зразок: ана́фема і ана́тема, дифіра́мб і дитира́мб, ефі́р і ете́р, ка́федра і кате́дра, логари́фм і логари́тм, міф, міфоло́гія і міт, мітоло́гія, Агата́нгел і Агафа́нгел, Афі́ни і Ате́ни, Борисфе́н і Бористе́н, Демосфе́н і Демосте́н, Ма́рфа і Ма́рта, Фесса́лія і Тесса́лія та ін. Деякі слова мають варіанти з голосним и: і́рій і и́рій, і́род і и́род (ʼдуже жорстока людина’).

У повній редакції пояснюється, що його творці орієнтувалися, на специфіку історичної й діалектної основи української мови, на її характерні ознаки порівняно з іншими слов’янськими мовами, і на мовну практику визначних українських письменників і перекладачів.

Варто також зазначити, що між тим варіантом, який утвердив Кабмін 22 травня і остаточним є невелика різниця.

• Кабінет міністрів схвалив на засіданні нову редакцію українського правопису, яка замінить застарілу редакцію від 8 червня 1992 року.
• Міністерство освіти і науки України винесло на громадське обговорення проект нової редакції українського правопису. Нова версія має кодифікувати найбільш поширені або спірні орфографічні положення.