Ракети, снаряди та високоточна електроніка. «Укроборонпром» показав ТОП-5 українських розробок 2018 року

Підприємства і конструкторські бюро держконцерну «Укроборонпром» ведуть розробки з різних напрямків у сфері сучасного озброєння, і прес-служба держконцерну представила ТОП-5 українських розробок за 2018 рік.

Серед представлених новинок — крилата ракета, контрбатарейний радар, нова реактивна система залпового вогню (РСЗВ) і керовані снаряди.

Крилата ракета «Нептун»

Нову українську крилату ракету в держконцерні називають стратегічно важливою для обороноздатності України. Ракета «Нептун» розроблена ГККБ «Луч».

Під час випробувань вона знищила надводну ціль на відстані 280 км, що доводить високу ефективність систем управління і розпізнавання цілей бортовим комплексом крилатої ракети.

У перспективі крилата ракета «Нептун» повинна стати основою нового протикорабельного комплексу, який матиме високу мобільність і маневреність.

Високоточний снаряд «Квітник»

У 2018 році держпідприємство «НВК «Прогрес» завершило модернізацію високоточного 152-мм снаряду «Квітник», замінивши в ньому всі компоненти російського виробництва. Ранні версії цього снаряда мали до 40% російських компонентів.

Фактично, цей снаряд може з 20 км потрапити в аркуш формату А4 першим пострілом, зазначили в «Укроборонпромі». Така точність досягається завдяки лазерному наведення з землі або з безпілотника.

Високоточні артилерійські боєприпаси також дають перевагу в контрбатарейній боротьбі, даючи можливість ліквідувати ворожу артилерію з першого залпу.

В «Укроборонпромі» зазначили, що нова головка наведення дозволяє використовувати її не тільки у 152-мм снарядах «Квітник», але і в їх «натівській» версії калібру 155 мм, а також у 122-мм снаряді «Карасук» та новій 120-мм міні «Круча».

Реактивна система залпового вогню «Берест»

Держпідприємство «Шепетівський ремонтний завод» у 2018 році провело глибоку модернізацію 122-мм реактивної системи залпового вогню.

Унікальність цієї нової бойової машини, яка отримала назву БМ-21 УМ «Берест», у тому, що в ній використовуються винятково компоненти українського виробництва.

«Берест» може замінити БМ-21 «Град», що стоїть на озброєнні Збройних сил України. Нова РСЗВ отримала сучасну електроніку, яка дозволяє реактивній артилерії узгоджувати свої дії на полі бою, отримуючи при цьому дані з безпілотників або від контрбатарейних радарів.

Крім того, нова РСЗВ має більш потужний залп — до 50 реактивних снарядів замість 40 в «Граді».

Оптична станція прицілювання ОПСН-І

Оптико-прицільну станцію ОПСН-І розробив «Ізюмський приладобудівний завод». Вона оснащена потужною оптикою, тепловізором, лазерним каналом управління і далекоміром. Такі інструменти дозволяють не тільки виявляти цілі, але і наводити на них високоточне озброєння.

Діаметр станції усього 43 см, що дозволяє встановлювати її не тільки на вертольоти, але й на безпілотники. Крім того, така станція може застосовуватися в бронетехніці і, при певних змінах конструкції, в морській техніці.

Контрбатарейний радар 1Л220УК

Для успішної контрбатарейної боротьби запорізький «Науково-виробничий комплекс «Іскра» розробив станцію 1Л220УК.

Контрбатарейний радар 1Л220УК фіксує на відстані десятків кілометрів точне перебування ворожої артилерії і ракетних комплексів протиповітряної оборони, а також тактичних ракет.

Це дозволяє отримувати точні координати для удару, а також проводити корегування вогню власної артилерії. Крім того, цей радар веде спостереження за повітряним простором, помічаючи безпілотники і авіацію противника.

В «Укроборонпромі» зазначили, що 1Л220УК за своїми можливостями значно перевершує контрбатарейні радари, які зараз перебувають на озброєнні ЗСУ.

• У 2018 році українські військові отримали півсотні літаків і вертольотів від «Укроборонпрому»: зокрема, винищувачі Су-27 і Міг-29, штурмовики Су-25, бомбардувальники і розвідники Су-24, транспортні літаки Ан-26 та Іл-76, навчально-тренувальні літаки L-39, вертольоти Мі-24, Мі-14 і Мі-8.
• У серпні 2018 року президент Петро Порошенко підписав закон, який дозволяє підприємствам державного концерну «Укроборонпром» не сплачувати борги представникам країни-агресора.