Труси в землі, молоко з тарганів і пісуар без бризок: стали відомі лауреати Шнобелівської премії — 2026

У Цюриху 3 вересня оголосили лауреатів Шнобелівської премії — жартівливої наукової нагороди за дослідження, які спочатку смішать, а потім змушують замислитися. Цьогоріч церемонія вперше відбулася за межами США.

Про це пише The Guardian.

Серед переможців — дослідники, які вивчали поцілунки, молочні білки тарганів, поведінку заможних людей, ефективність різних способів сякання носа та навіть розкладені в землі труси. На церемонії їх традиційно закидали паперовими літачками, а самі вони отримали 10-трильйонну купюру, хоча й у вигляді банкноти із Зімбабве, яка поступово виводиться з обігу.

Премію з економіки отримала команда соціального психолога з Каліфорнійського університету Пола Піффа за дослідження, яке показало, що заможні люди частіше поводяться неетично. Зокрема, вони частіше підрізають інших водіїв.

Заможніші люди також виявилися більш схильними брехати на роботі. В одному експерименті добровольців залишили наодинці з банкою цукерок, нібито призначених для дітей. Коли дослідники повернулися, представники вищого класу зʼїли майже вдвічі більше цукерок, ніж представники нижчого класу.

Премію з біомеханіки присудили британським ученим Матильді Бріндл, Кетрін Талбот і Стюарту Весту. Вони розробили точне наукове визначення поцілунку — це «неагресивна взаємодія, що передбачає спрямований контакт рот-до-рота між особинами одного виду, з певним рухом губ / ротових частин і без передачі їжі». За цим визначенням цілуються білі ведмеді, деякі птахи та навіть мурахи, зазначає Nature.

Також вчені дослідили еволюційне походження поцілунку. За їхніми висновками, поцілунки існували в предків людиноподібних мавп приблизно 21,5 млн років тому. Отже, цілком можливо, що стародавні Homo sapiens цілувались з неандертальцями.

Премію з хімії отримали дослідники за вивчення молочних білків тарганів. Виявилося, що кристали «молока» тихоокеанських тарганів-жуків містять понад утричі більше енергії, ніж еквівалентна кількість білків коров’ячого молока.

Премію з фізики присудили канадським ученим за спробу створити пісуар, який не розбризкує рідину. Дослідники поєднали теоретичні розрахунки та експерименти, щоб визначити оптимальну конструкцію.

За словами авторів, ключем до оптимального дизайну пісуара без бризок є кут, під яким струмінь сечі потрапляє на порцелянову поверхню. Якщо кут достатньо малий, то бризок не буде. Виявляється, що собаки вже визначили оптимальний кут, коли піднімають лапи, щоб попісяти, і коли команда змоделювала це на комп’ютері, вони визначили оптимальний кут для людей на рівні 30 градусів.

Премію з технологій отримали дослідники, які запропонували використовувати хоботки комарів як надзвичайно тонкі сопла для 3D-друку. Метод назвали «некродруком».

Некропринтер досяг роздільної здатності від 18 до 22 мікрон, що вдвічі менше, ніж у принтерів, що використовують найменші комерційно доступні металеві дозувальні наконечники. У майбутньому такі принтери можна буде використовувати для друку каркасів для живих клітин або мікроскопічних електронних компонентів. Ідея полягає в тому, щоб замінити дорогі традиційні сопла для 3D-друку більш доступними органічними аналогами.

Медичну премію посмертно присудили японському досліднику Токудзі Унно за роботу 1977 року про аеродинаміку сякання носа.

Унно усвідомлював культурні відмінності між європейцями та японцями щодо правильного сякання носа і хотів кількісно визначити ключові аспекти цієї практики, «щоб дати хороші інструкції тим, хто не розуміє, як сякатися».

Премію з ґрунтознавства отримали вчені з Цюрихського університету, які закопали 1 000 пар бавовняної білизни в більш ніж 25 країнах, а через два місяці викопали її назад. Так вони оцінювали активність ґрунтових організмів і те, як різні умови впливають на розкладання тканини.

Премію з біології отримали науковці, які намагалися з’ясувати, що саме провокує отруйних змій кусати людину. Для цього вони обережно торкалися різних частин зміїного тіла ногою, використовуючи захисне взуття.

Команда визначила низку факторів, що впливають на ймовірність укусу ямкової гадюки. Наприклад, вони частіше кусаються вдень і за теплішої погоди, а також якщо людина наступить їм на голову. Молоді змії, особливо самки, частіше кусаються. Розмір тіла також є важливим фактором, особливо для самців змій (менші самці частіше кусаються).

Ще одну нагороду присудили за дослідження запахів: вчені встановили, що батькам зазвичай подобається запах немовлят, але запах їхніх дітей-підлітків — уже значно менше.

Премію миру отримали дослідники, які вивчали дружбу. Вони дійшли висновку, що люди особливо цінують друзів, які погано ставляться до тих самих людей, яких вони самі не люблять.

Що таке Шнобелівська премія

Шнобелівська (або Ігнобельська) премія — пародія на престижну міжнародну Нобелівську премію. Назва премії походить від англійського слова ignoble, тобто негідний. Українською мовою її також іноді називають «Антинобелівська премія». Її вручають за досягнення, які «спочатку викликають сміх, а потім роздуми».

Премію заснував Марк Абрагамс і гумористичний журнал Annals of Improbable Research («Аннали неймовірних досліджень»). З 1999 року Шнобелівську премію вручають у десяти галузях — частина номінацій збігається з нобелівськими, решту оголошують щороку окремо.

Цьогорічна церемонія стала першою, що відбулася в Європі: після 35 років проведення в США її перенесли до Цюриха через побоювання щодо безпеки та складнощів із поїздками для міжнародних учасників на тлі іміграційної політики Трампа.