Politico: В ЄС дедалі обережніше ставляться до ідеї вступу бідних країн до блоку, зокрема України. Не хочуть мати «ще одного Орбана»

Члени Європейського Союзу із побоюванням ставляться до ідеї прийняття до блоку бідних країн. Натомість у черзі на вступ можуть з’явитися нові, більш привабливі кандидати — це економічно розвинені держави, які відповідають більшості критеріїв ЄС.

Про це пише Politico.

За даними видання, для нинішніх членів ЄС допуск до блоку багатших країн є набагато привабливішим, ніж розширення за рахунок бідніших держав, серед яких Україна, Молдова, Албанія, Сербія та Чорногорія.

Їхнє приєднання означатиме додаткове фінансове навантаження для чинних членів ЄС. Усі країни, що приєдналися до ЄС з 2004 року, отримують з бюджету більше, ніж вносять. Україна, Молдова та балканські країни посилять цей дисбаланс, що призведе до скорочення дотацій для нинішніх членів.

Також, за даними співрозмовників видання, дипломати побоюються, що з часом у нових країнах можуть занепасти демократичні інституції, як-от вільна преса та неупереджена судова система.

«Ми не хочемо ще однієї Угорщини чи Словаччини. Ми не знаємо, що станеться в цих нових країнах через 10—15 років. І тоді ми можемо застрягти із ще одним [прем’єр-міністром Угорщини Віктором] Орбаном», — розповів один з європейських дипломатів.

Натомість економічно розвинені держави, які відповідають більшості критеріїв Євросоюзу, але раніше не поспішали вступати до блоку, все більше розглядають його як інструмент безпеки, а не економічної вигоди. Усе через геополітичну нестабільність та сумніви у надійності США.

Серед країн, чий інтерес до Євросоюзу зростає, видання називає Ісландію та Норвегію. Ці країни раніше відмовлялися від вступу до блоку, але тепер повертаються до цієї ідеї. Ісландія, зокрема, уже пришвидшила підготовку до референдуму про відновлення переговорів із ЄС.

Ісландія та Норвегія зазвичай входять до десятки найбагатших країн світу за номінальним ВВП на душу населення, тоді як Чорногорія ледь втискається до першої сотні, а Україна, за прогнозами на 2026 рік, посяде 132-ге місце.

«Звичайно, Ісландії чи Норвегії було б простіше приєднатися. Вони практично на 80% наблизилися до мети у питанні закріплення законів ЄС у своїх правових системах. Якщо вони захочуть приєднатися — а це залежить тільки від них самих — це може статися дуже швидко», — сказав Politico представник ЄС.

Вступ України до ЄС

Україна активізувала співпрацю з Європейським Союзом 2014 року після перемоги Революції гідності. Того самого року Верховна Рада і Європарламент синхронно затвердили Угоду про асоціацію України з ЄС. 1 вересня 2017 року вона набула чинності в повному обсязі. Стратегічний курс на членство України в Євросоюзі й НАТО закріплено в Конституції з лютого 2019 року.

28 лютого 2022 року, за чотири дні після початку повномасштабного вторгнення, Україна подала заявку на вступ до Євросоюзу за спеціальною процедурою. 17 червня Єврокомісія рекомендувала надати статус кандидата на вступ у ЄС Україні, а також висунула низку умов, які країна має виконати перед початком переговорів щодо вступу в Євросоюз. 23 червня лідери ЄС зібралися у Брюсселі на саміт, де надали Україні статус кандидата.

Наприкінці 2023 року Євросоюз дозволив почати переговори. Формально вони стартували у 2024-му, але процес сповільнився, зокрема через позицію Угорщини, яка блокує відкриття переговорних розділів.

Зазвичай вступ до ЄС триває багато років і потребує підтримки всіх держав-членів, тому навіть у разі політичної домовленості процес залишатиметься довгим і складним.

У лютому 2026 року джерела Politico повідомили, що в ЄС розробляють план, який може надати Україні часткове членство у блоці вже у 2027 році — це має бути включено в мирну угоду між Україною та Росією.

Згодом стало відомо, що країни Європейського Союзу здебільшого відхилили ідею надати Україні план «зворотного членства» — побоюються, що ця реформа підірве довіру до процесу вступу.