Фінляндія стала найщасливішою країною в світі — удевʼяте поспіль. Україна на тому ж місці, що й торік

Фінляндію девʼятий рік поспіль визнають найщасливішою країною світу. Тим часом Україна в рейтингу щастя опинилася на 111-му місці зі 147, тобто на тому ж місці, що й торік.

Про це йдеться в щорічному звіті World Happiness Report.

У першу десятку традиційно увійшли скандинавські країни, а Мексика зникла, віддавши місце Швейцарії. Ось ця десятка:

• Фінляндія;
• Ісландія;
• Данія;
• Коста-Рика;
• Швеція;
• Норвегія;
• Нідерланди;
• Ізраїль;
• Люксембург;
• Швейцарія.

На останньому місці майже традиційно залишається Афганістан — 147-ме місце.

У звіті про щастя за 2026 рік дослідники дійшли висновку, що більшість західних промислово розвинених країн зараз менш щасливі, ніж були між 2005 і 2010 роками.

У восьми з десяти глобальних регіонів представники наймолодшої вікової групи мають вищі оцінки життя зараз, ніж у 2006—2010 роках. Добробут молоді знизився лише в Західній Європі, США, Канаді, Австралії та Новій Зеландії.

Негативні емоції стають дедалі поширенішими в усьому світі. Але вони менш поширені серед молоді, за винятком США, Канади, Австралії та Нової Зеландії. А от занепокоєння зросло більше серед молоді, тоді як частота гніву знизилася як серед молодих людей, так і серед людей похилого віку.

Позитивні емоції продовжують зустрічатися вдвічі частіше, ніж негативні. У всіх регіонах, за винятком США, Канади, Австралії та Нової Зеландії, позитивних емоцій більше серед молодих людей, ніж серед людей похилого віку.

Соцмережі, підлітки і щастя

Окремі дослідження соціологічних груп PISA і Gallup стосуються використання соціальних мереж підлітками. Серед них рівень задоволеності життям найвищий при низькому рівні використання соціальних мереж і нижчий при вищому рівні використання.

Дослідження PISA серед 15-річних учнів у 47 країнах показує, що ті, хто користується соцмережами понад сім годин на день, мають значно нижчий рівень добробуту, ніж ті, хто користується ними менше години. Серед дівчат середня задоволеність життям була найвищою серед тих, хто рідко користується соціальними мережами (менше години на день), і знижувалася зі збільшенням кількості годин користування. Серед хлопців ця тенденція спостерігалася лише у Західній Європі та англомовних країнах.

Дані з Латинської Америки показують, що тип платформи має вирішальне значення. Платформи, розроблені щоб сприяти соціальним звʼязкам, демонструють чіткий позитивний звʼязок зі щастям, а платформи, що працюють на основі контенту, відібраного алгоритмом, при частому використанні, як правило, мають негативний ефект.