Землетрус в Афганістані: рятувальники допомагали лише чоловікам, оскільки не могли торкатися жінок

Під час масштабного землетрусу, що розпочався в Афганістані у ніч проти 1 вересня, рятувальники і лікарі-чоловіки могли допомагати лише чоловікам.

Про це пише The New York Times.

За даними, оприлюдненими урядом Афганістану, внаслідок землетрусу магнітудою 6, загинули понад 2 200 людей, а ще 3 600 отримали поранення. Хоча «Талібан» не оприлюднив гендерний розподіл жертв, понад пів десятка лікарів, рятувальників та жінок у районах, що постраждали від землетрусу, розповіли, що жінки зіткнулися з особливо важким випробуванням, яке погіршилося через нехтування та ізоляцію.

Жінки та дівчата в Афганістані стикаються з одними з найсуворіших обмежень у світі за часів «Талібану», який прийшов до влади чотири роки тому. Він залишається непохитним, навіть коли більшість мусульманського світу, численні правозахисні організації та такі установи, як Світовий банк, застерігають від довготривалих наслідків такої політики для соціальної структури та економіки країни.

Дівчатам заборонено відвідувати школу після шостого класу. Жінки не можуть подорожувати далеко без супроводу чоловіка та їм заборонено працювати на більшості робіт, зокрема в некомерційних та гуманітарних організаціях. Афганські жінки, які працюють в агентствах ООН, стикаються з неодноразовими переслідуваннями. Цього року вони призвели до настільки серйозних погроз, що агентства доручили своїм співробітницям тимчасово працювати з дому.

Також країна стикається з критичною нестачею медичних працівників, зокрема жінок у цій галузі. Минулого року «Талібан» запровадив заборону на навчання жінок у медичних закладах. Нестача жінок — лікарів та рятувальників стала надто очевидною після землетрусу.

Суворі культурні та релігійні норми диктують, що торкатися жінки може лише її близький родич чоловічої статі — її батько, брат, чоловік чи син.

Те саме працює і навпаки: жінкам не дозволяється торкатися чоловіків поза межами своєї родини. У зонах стихійного лиха жінкам-рятувальницям заборонено допомагати чоловікам. Але жінка може витягнути нерідних жінок з-під завалів.

Журналіст The New York Times, який прибув до району Мазар-Дара наступного дня після землетрусу, не бачив жодної жінки серед медичних, рятувальних чи гуманітарних бригад, які надавали допомогу постраждалим. В одній з відвіданих районних лікарень не було жодної жінки-співробітниці. Якщо родичів чоловічої статі не було поруч, рятувальники витягували мертвих жінок за одяг, щоб уникнути контакту зі шкірою.

Коли 2 вересня до постраждалих районів почала прибувати невелика кількість медсестер та гуманітарних працівників, серед них було лише кілька жінок. Солдати стежили за ними та не давали журналістам ставити запитання чи фотографувати їх.

Речник Міністерства охорони здоровʼя Шарафат Заман визнав, що в районах, що постраждали від землетрусу, бракує жінок-медикинь.

«Але в лікарнях Кунару, Нангархару та Лагману працює найбільша кількість жінок-лікарів та медсестер, особливо для лікування жертв землетрусу», — сказав він про найбільш постраждалі провінції.